ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Рецензії

 Отар. Юрій Андрухович, Пісні для мертвого півня

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-12-01 17:01:16
Переглядів сторінки твору 16580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.461 / 5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.461 / 5  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-01 22:18:12 ]
Особисто я дуже пригнічений такими словами талановитого письменника щодо наших титанів, - вони ніяк не заслуговують отримувати від Юрія Андруховича такі означення:

Грицько – як усі тенори, педераст.
Іван – бонвіван, франкмасон, фармазон.
Тарас – пияк і шланг, особливо на службі.
Панько – графоман, а Марко – гермафродит.
Панас мудодзвін, Борис буквоїд,
Якович – атеїст кінчений, духовидець.
Леська і Олька лесбіянки.


Схоже, що це серйозне затьмарення, за яке самому Юрію таки має бути колись глибоко соромно. :(
Можливо це все лише гра сенсів, натяки на ті чи інші висловлення наших літкритиків, але навіщо повторювати таке???
Тому вживання паном Отаром означення "патріарх", варто було би гаптувати зліва і справа, навіть не лапками, а всегалактично відомим, грайливим терміном "Бу-Ба-Бу". :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2006-12-03 14:01:24 ]
Ю.А.

Ти любиш гратись у шаради з слів
І до вершин дійшов ти "патріарших"…
Учора ради сміху, ніби завше,
Облити брудом класиків посмів…
А що про тебе завтра хтось розкаже???

Усіх грошей ніколи не дістати,
Тим більше за ПіснУ цю писанину,
Лиш в переродженні Твоїм Твоя причина…
Якби ти зміг тепер як він колись писати,
То в скільки оцінив би ти «Причинну»???

Грудень, 3, 2006


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-11 12:56:52 ]
ай, ай, ай! як все складно! а не пробували ви ставития до цього просто як до великого приколу?? приколу під назвою СУЧУКРЛІТ?? може і ті "Сонця україн.поезії" і не заслуговують таких порівнянь від Андруховича, але ЗРОЗУМІЙТЕ одне: якщо пан Юрій їх називає так,то уявіть його ставлення до самого себе! цим він хотів сказати одне "тодішні хоч мали страх, а ці - нічим не кращі". все ГІВНО! всюди воно! він прикалується з нас, із себе, із усієї культури. а оте про що ви говорили як насадження культури Європи в Україні.. ну беріть близько до серця. автор просто писав собі, стібався, а ви тепер длубаєтесь у тому, намагаєтесь зрозуміти, що він цим хотів сказати, шукаєте двузначний підтекст. він сказав, те що він сказав! нічого більше! пригадайте себе, свій стан під час написання: пишете, бо пишеться!!!
щасти вам! хай грає музика!!! і "еврі баді факс ю". чи не так?? ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-13 22:32:02 ]
Ви знаєте, Любо, краще таки було Юрію Андруховичу починати із себе. Ось якби пан Юрій про себе усе це написав і ніколи в житті не дозволив собі написати поганих слів про людей, які на відміну від нього самого, і усього сучасного "сучукрліту", таки створили велику українську мову-літературу, тоді б його життя беззаперечно заслуговувало би поваги. Мовляв, міг, як і всі, зробити сумнівні кроки - на радість і розвагу приколістам, але не зробив, міг непоштиво торкатися великих особистостей, але не торкався, а все над собою, над собою працював, та іронізував...
Які вороги були у Шевченка, у інших великих... і які вороги у нас, чи в того ж талановитого Юрія Андруховича - ось вам і масштаб особистостей. А якось до великих таки хочеться "сучукру" долучитися, отож розважаємо юну дегенерацію. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-14 23:48:09 ]
ті декілька разів, що я в живу чула Андруховича, то він і називав бу-ба-бістів і все подібне не дуже симпатичними словами. звісно, сміючись казав. але в кожному жарті є доля жарту.. Ірванець теж сказанув, представляючи Андруховича "зараз вийде поет звісно менш талановитий ніж я.." і т.д. і все просто, і ні в кого не виникало зайвих запитань.думаєте вони самі не знають свого місця, не бачать себе зі сторони? то ж не дурні люди! просто виходу немає. гроші заробляти треба. це головна мета усіх економічних суб*єктів.
щодо Шевченка... для мене то взагалі чудна особистість і дивує захоплене ставлення до нього. поет він, звісно, пречудовий. нема слів. але смішить одне: оспівував-розказував яка хороша ненька-Україна і жалів її, що їй так скрутно живеться..а він любить її і підтримує! він завжди з нею. звісно, сидячи в соболях та й Петербурзі можна такої пісні співати.. бідний син українського народу! еге ж. а ви звертали увагу на те, що майже на усіх портретах він в шубах-соболях?
а долучитися до "великих" хочеться. це ж нормальні бажання людини. інше діло, що не всі дотягнуться. але рвуться всі.
так, розважають юну дегенерацію (образливе слово, правда). а як по-іншому? шоу!! "хлеба и зрелищ". нічого не змінилось з часів Римської імперії.
я гадаю, що треба простіше до цього ставитися. я от раніше не любила ні Жадана, ні Карпу, ні Поваляєву. але потім вирішила просто влитися в контекст сучукрліту і пішло поїхало. не все так сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 01:21:33 ]
На "соболі" та холодний сирий "Петербург" заздрите... А чого ж ви на солдатчину 25-літню не заздрите?! Вітчизну люблять, як і батьків, - не за багатство, а за те, що рідні... Та нащо я вам це пишу? Однаково не зрозумієте і не відчуєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 09:24:09 ]
Повністю згідний із Оксаною Яблонською.

Ви, Любове, як на мене, надто "романтично" підходите до деяких проступків учасників сучасного українського літературного бомонду. Ви кажете, що вони один на одного ще й не те говорять. Та кого цікавить, що вони говорять? Не Христи, не Буди, не Сократи. Важливо, що вони публікують. Причому не їх публікують, а саме вони, усвідомлено публікують.
Це вже не приколи, Любове, а приводи для дуелі у суспільстві, в якому залишилося хоча б краплина моралі. А якщо не залишилося, то і ви, Любове, до неї ніколи не взивайте. З вами, значить, теж можна зробити все і повірте, це все буде з вами зроблено, бо ви серед такої публіки знаходитесь.
Подумайте трохи над цим.
Ось трохи про істинного Шевченка і не від Бузини, а від його ровесників і колег - http://www.ukrart.lviv.ua/diskurs/shevchen1.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 17:51:08 ]
2 Р М:
ви сказали: "Та кого цікавить, що вони говорять?" раз нікого, то чого ця стаття тут взагалі висить? по результатам бачу, що цікавить і задіває! а чого редактори тоді публікують раз таке гидоття паишуть? не друкуйте!
2 Яблонська Оксана:
ви писали:"А чого ж ви на солдатчину 25-літню не заздрите?! " тю, а я шо, сама собі ворог? ;) зустрічне питання: він шо один такий мученик був? чи може всі через таке проходили? всі мужчини. жінки їх чекали, плакали, страждали. чоловіків мерзли, голодали, вмирали.
ви писали:"Та нащо я вам це пишу? Однаково не зрозумієте і не відчуєте"
дякую! я щиро вірила, що не всі тут агресиіні. виявляється - більшість. чи я хоч слово сказала про ОСОБИСТУ мою любов-нелюбов до Вітчизни, чи неприведи Господь, до батьків? не говорила. шкода, що ви так зневажливо висловились. невже любов вимірюється в кількості шароварів і вишиванок у шкафу, у фанатизмі від укр. музики? не в цьому.. не хотіла нічого доказувати, але не потерплю зневажливого ставлення до себе і все ж скажу: скільки раз мені випадала нагода виїхати на пмж закордон.. ні разу не погодилась. і не погоджусь. про українську мову і патріотизм не буду говорити, бо теж можу в цю секунду з*їхати на фразу "однаково ви не зрозумієте"..
дякую за увагу!
p.s. ще раз переконалася, що ми бачимо лише те, що хочемо побачити. гадаю, краще агресію сублімувати у фізичні вправи чи ще кудись там, але не на мене і не тут, де я є, сподіваюся, вашою колегою, а не ворогом чи конкурентом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 17:54:16 ]
Р.М., раз це привід для деулі, так чому вона не відбувається? може вже пора? з радістю поспостерігаю за таким шоу!
:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 18:21:02 ]
Безумовно, ця стаття львівського журналіста дещо про інше, аніж те, про що ми "дискутуємо".
Але Любо, будьте трохи логічною, - я пишу, що нікого не цікавить, що там говорить той чи інший автор. Я пишу, "Важливо, що вони публікують". Бог із ним, зі сказаним ними один на одного, але отруту, яку вони підсипають такими "творами" суспільству, у першу чергу дітям, невже її не помічати?
Щоби знищити будь-який народ достатньо знищити в очах народних достоїнство усіх його авторитетів. Думаю, дзявкнув би якийсь сучасний писака на родоначальників єврейської, англійської, німецької літератур, там у них, не кажу вже про мусульманський світ, - ноги би висмикнули. Бо це таки нормальна відповідь на зло сотворене.
Щодо дуелі, вона відбувається. І в різних вимірах, у т.ч. і зараз - між нами. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 20:19:44 ]
Я не агресивна, Любо. У певний момент хотіла запросити вас на наш форум, але після ваших слів передумала. Бо коли заздрять на сирітську долю...
Кажете, мужчин завжди чекали... Так! І чекають! :) А його чекати було нікому!...
Нинішнє суспільство (у більшості і на жаль) зовсім інакше оцінює деякі моменти чесності, щирості, сором'язливості, дружби, товариськості...
Якби до вас, Любо у холодний Петербург, приїхав ваш товариш - хіба ви не дали би йому свою соболину шубу, якби мали, живучи у Петербурзі?! Думаю, що поділились би... Бо вас зачепили мої слова. А це був докір і сум, а не зневага... За що вас зневажати? Ви призналися, що влетіли в укрсучліт, у заробляння грошей. Тут співчувати треба, а не зневажати. І старатися щось змінити у цій дикій ситуації, коли люди замість щирих почуттів прикриваються укрсучлітом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:04:07 ]
Хотіли запросити мене на форум, але передумали! ой регочу німагу! як в пісочниці. думала дати тобі чупа-чупса, але не дам, ти вредна дуже. :))
хто заздрить на сирітську долю?? жах то який!
а його не було кому чекати? я вас прошу! навіть у самих негарних чоловіків завжди були жінки. але не про те.
слова ваші зачепили, інакше чого б я тут писала.
у заробляння грошей я ще ні разу не влітала. на жаль.
співчуття треба тим, хто заробляє гроші? ой, бідний нещасний Воннегут і Берроуз разом з ним узятий! бідненький Хендрикс і Джармуш. як шкода мені їх :) чого жаліти? чого вдавати з себе кокетку і казати, що гроші тобі не потрібні? а жити як? їсти шо? "духовной пищей" харчуватися?
змінити у цій дикій ситуації. отакої! ну добре, хай буде суцільна дикість, але ж хто є тоді адекватним нормальним письменником сьогодні? чи весь сучукрліт - дикість? все так погано?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 23:36:23 ]
Знаєте напевно, Любо, в часи Пушкіна більш популярними поетами були інші. Серед них особливо славився якийсь Курочкін.
Та й потім багато різних гучних імен було, особливо пролетарських письменників.
Напевно велике бачиться здалеку, зблизька багато суєти, в очах рябить від різних діячів.
Теоретично весь сучукрліт процес і повинен би бути в основному дикістю, за визначенням. Бо всі традиції так чи інакше перерубані, а довкола капіталістичні джунглі первинних диких стосунків. Але ж практично не все так погано. значить якісь судини людяності у нас ще працюють, зв'язують минуле із майбутнім.
Про письменників говорити не буду, а поетів може 5-6 справжніх назвати можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 14:56:19 ]
Бачу, Любо, ви шукаєте кокетство у щирій розмові - а з якої рації? Ми - не на вечірці та і з жінками я не кокетую :)
Що ж до грошей - я не писала, що гроші мені не потрібні, чесно заробляю викладанням в універі, а вірші пишу від душі. От, у цьому і уся різниця, - мої твори для мене не є предметом заробляння грошей. А весь укрсучліт я не засуджую, за що? Хіба можна за чиїсь бездуховні вислови засуджувати усе середовище?
Тут на ПМ публікують свої твори базліч талановитих авторів і більша частина із них пише щиро і від душі. А ви, Любо, прагнете створити шоу та я у такі ігри не граю. Усього найкращого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 17:42:32 ]
Редакція Майстерень: "Про письменників говорити не буду, а поетів може 5-6 справжніх назвати можна."
А от назвіть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 19:14:33 ]
Цікаве запитання, пане Іване.
Вічноживих не чіпаємо, а тільки просто живих українських поетів, чиї книжки мені відомі, чия творчість навчає мене якомусь там уму-розуму, іншому глибокому баченню, майстерності, так?
Повноцінно Фішбейн, Герасим'юк, далі частково Людмила Таран, частково Кремінь. Ось, схоже і всі, серед знаних. Інші - яскраві кандидати у Майстри, як то наша ж Аня Осадко, Роман Скиба, Мар'яна Савка...
І, звичайно, більше десятка вічноживих Титанів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-17 09:49:36 ]
Дякую. Хоча присутність Скиби у Вашому переліку мене дещо здивувала. Приємно здивувала. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-17 13:10:36 ]
Мені приємно спостерігати за Скибою. Думав, що соціальні негаразди більше тиснутимуть на нього, заважатимуть його творчому розвитку, а ні, - Промисел час від часу дає Ромчику щедру підтримку. Тобто, на запитання чи можна жити і творити в Києві зовсім не заробляючи грошей, і при цьому видавати свої книжки - Скиба знайшов цілу низку позитивних відповідей. :)
Молодець.
Вважаю, що нині є достатня кількість кандидатів у Майстри Поезії, та перед ними ніби остання не здобута твердиня - це видання власної книжки (книжок), як мистецького явища. Тобто, для початку сторінок 300-400, якщо не двотомник, поетичного мистецтва у не менш якісному поліграфічному виконанні (і без без картинок) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-19 14:10:16 ]
Любо, ми тут, на "Майстернях", я сподіваюся, що досить глибоко занурені в контекст сучасної української поезії. Якщо якесь видання, чи угрупування працює публічно з поезією і з авторами глибше, то підкажіть хто, будемо в них навчатися.
Любо, знову повторю, що різні вислови мало кого цікавлять. Бо "Не Христи, не Буди, не Сократи..." Важливо, що ми всі публікуємо і що не публікуємо.
Ніхто моралі, етики і естетики в мистецтві і не мистецтві - не відміняв і відмінити не в змозі. Якщо нав'язується банальна підміна понять, то чому з нею погоджуватися? Ось я про що.