ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 ДЕРЕВА




Найвища оцінка Олесь Холодний 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-01 17:55:24
Переглядів сторінки твору 5436
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.723 / 5.33  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.25  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.12.04 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-02 12:30:11 ]
Дуже-дуже нерівні вірші. Деякі хочеться перечитувати і перечитувати, запам*ятати і проговорювати про себе, а деякі просипаються лускою і нічого по собі не лишають. Ніколи ще не бачила, щоб так контрастно писалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-03 13:35:34 ]
Гадаю, арітмічність та непередбачуваність тільки додає митцеві справжнього шарму. Звісно, це моє особистісне. Просто, я дуже люблю рвучке, звивуче в поезіях, таке щось, мов жива риба. А в Сергія – то всьо є. Гірше за все – мертвонародженні твори, в яких відчуваються лише холодні безкуті філологічні забавки. Ці вірші завжди гарні, часто близькі до досконалості за формою, якісним римуванням та іншим безглуздям. Твори Сергія Мекеди – живі, тому своїми фарбами інколи ляпають за обсяг сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 08:55:39 ]
Найдивніше те, що т. з. "нерівні" вірші мені найдорожчі, а "гламурненькі", написані гарно але не дуже щиро, отримують чомусь високі оцінки. Просто у мене своя ієрархія якості. Поезія - це мінімум логіки і максимум відчуттів. Хто вважає що навпаки, тому краще читати прозу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 19:08:18 ]
Напевно так і має бути, Сергію. Живе - рідко коли симетричне. Погляньте на себе в дзеркало, хто сумнівається в цьому. Досконалість форми - ознака твору-мертв*яка. У вірші має бути краса внутрішнього єства, а не штучних прикрас. Зрештою, дуже тонка й прозора лінія відділяє справжнє живе поетичне мистецтво від звалища хаотичних словосполучень. В принципі, немає сенсу повторювати самого себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 08:58:58 ]
Цілком згоден.Більшість людей майже неусвідомлено тягнуться до речей простіших. Ремісництво цінується вище за творчість, на жаль.
Я усіма силами намагаюсь уникнути рівних ритмів - вони банальні. Навіть серцебиття змінює свій ритм, а розмір у мене вимірюється кількістю видихуваного повітря. Це найкращі мірила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 11:04:15 ]
Панове, ну хто б наважився з вами сперечатись ))) Рада, що спровокувала висловлення таких хороших думок. Нерівність, контрастність, аритмічність і асиметрія це, звісно ж, аж ніяк не погано. Казала про те, що деякі вірші шановного пана Сергія чіпляють гаком прямо за серце, а деякі - наче поверхневі, лишають враження, ніби "було сумно, от і написав вірш" - саме це мене і дивує, не часто таке зустрінеш. Все ІМХО звісно, особисті відчуття.
Усміхайтесь )) Аня Хромова

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 19:14:05 ]
Зарано посміхатися, Аня.
Ось закінчиться війна форматів, тоді й підіймемо долоні з бехерівкою, сьорбаючи з чужих рук передчуття цілковитої любові.
А зараз ми повинні з серйозною пикою класти цеглини у розбудову правової держави, тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства. Ми ж поети, бійомать. Хто ж підійме червону калиноньку культури нашої, захаращеної матюками та ригаками, як не ми?
Не час посміхатися. Україна в огні.
"Це моя Україно, світ новий зустрічає..."
(Зланіч співає, з його очей течуть гарячі синьо-жовті сльози, серце калатає, як локомотив, загалом він божествєнно некрасиво-патріотичний)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-09 13:01:23 ]
Я не поэт. Но нет, не потому,
Что не верчу богемой и толпой,
Что чувства подначальственны уму,
Что не владею словом и собой.
Какой бы ни случился мне билет —
Я просто слабый рифмователь. Ведь
За звание дебильное — "Поэт"
Страдать не соглашусь. И — умереть.
(c) Борис Штерн. Кащей бессмертный — поэт бесов

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-10 08:56:16 ]
"...тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства." Андрію, ти дещо захопився політичною риторикою. Поезія - це коли в кайф ти пишеш, коли ні - п"єш пиво, і ні кому нічого не винен і не зобов"язаний доводити чи пояснювати. А громадянську позицію зовсім не обов"язково виголошувати в римованих рядках. Тут цілком доречна цитата, яку навела Аня.
І ще, Андрій, слово "бійомать" тобі не личить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:51:52 ]
Є певні граматичні неточності, але ж вірш неймовірний.