ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 ДЕРЕВА
Коли ми сплітали нерівне коріння
нервовим торканням у холоді тиші
по нам струменіла волога осіння,
і глина ставала солодша, тепліша.
Щасливо занурені в дійство підземне,
ми не помічали як листя жовтіло,
і, міста поверхні вкриваючи темні,
лягало шматочками мертвого тіла.
Вітри шаленіли, обсіли ворОни
судини, загорнуті в репані пальта.
Ми стали палкіші, згинаючи крони,
ногами здіймаючи ковдру асфальта.





Найвища оцінка Олесь Холодний 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-02-01 17:55:24
Переглядів сторінки твору 5556
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.723 / 5.33  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.25  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-02 12:30:11 ]
Дуже-дуже нерівні вірші. Деякі хочеться перечитувати і перечитувати, запам*ятати і проговорювати про себе, а деякі просипаються лускою і нічого по собі не лишають. Ніколи ще не бачила, щоб так контрастно писалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-03 13:35:34 ]
Гадаю, арітмічність та непередбачуваність тільки додає митцеві справжнього шарму. Звісно, це моє особистісне. Просто, я дуже люблю рвучке, звивуче в поезіях, таке щось, мов жива риба. А в Сергія – то всьо є. Гірше за все – мертвонародженні твори, в яких відчуваються лише холодні безкуті філологічні забавки. Ці вірші завжди гарні, часто близькі до досконалості за формою, якісним римуванням та іншим безглуздям. Твори Сергія Мекеди – живі, тому своїми фарбами інколи ляпають за обсяг сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 08:55:39 ]
Найдивніше те, що т. з. "нерівні" вірші мені найдорожчі, а "гламурненькі", написані гарно але не дуже щиро, отримують чомусь високі оцінки. Просто у мене своя ієрархія якості. Поезія - це мінімум логіки і максимум відчуттів. Хто вважає що навпаки, тому краще читати прозу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-07 19:08:18 ]
Напевно так і має бути, Сергію. Живе - рідко коли симетричне. Погляньте на себе в дзеркало, хто сумнівається в цьому. Досконалість форми - ознака твору-мертв*яка. У вірші має бути краса внутрішнього єства, а не штучних прикрас. Зрештою, дуже тонка й прозора лінія відділяє справжнє живе поетичне мистецтво від звалища хаотичних словосполучень. В принципі, немає сенсу повторювати самого себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 08:58:58 ]
Цілком згоден.Більшість людей майже неусвідомлено тягнуться до речей простіших. Ремісництво цінується вище за творчість, на жаль.
Я усіма силами намагаюсь уникнути рівних ритмів - вони банальні. Навіть серцебиття змінює свій ритм, а розмір у мене вимірюється кількістю видихуваного повітря. Це найкращі мірила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 11:04:15 ]
Панове, ну хто б наважився з вами сперечатись ))) Рада, що спровокувала висловлення таких хороших думок. Нерівність, контрастність, аритмічність і асиметрія це, звісно ж, аж ніяк не погано. Казала про те, що деякі вірші шановного пана Сергія чіпляють гаком прямо за серце, а деякі - наче поверхневі, лишають враження, ніби "було сумно, от і написав вірш" - саме це мене і дивує, не часто таке зустрінеш. Все ІМХО звісно, особисті відчуття.
Усміхайтесь )) Аня Хромова

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 19:14:05 ]
Зарано посміхатися, Аня.
Ось закінчиться війна форматів, тоді й підіймемо долоні з бехерівкою, сьорбаючи з чужих рук передчуття цілковитої любові.
А зараз ми повинні з серйозною пикою класти цеглини у розбудову правової держави, тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства. Ми ж поети, бійомать. Хто ж підійме червону калиноньку культури нашої, захаращеної матюками та ригаками, як не ми?
Не час посміхатися. Україна в огні.
"Це моя Україно, світ новий зустрічає..."
(Зланіч співає, з його очей течуть гарячі синьо-жовті сльози, серце калатає, як локомотив, загалом він божествєнно некрасиво-патріотичний)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-09 13:01:23 ]
Я не поэт. Но нет, не потому,
Что не верчу богемой и толпой,
Что чувства подначальственны уму,
Что не владею словом и собой.
Какой бы ни случился мне билет —
Я просто слабый рифмователь. Ведь
За звание дебильное — "Поэт"
Страдать не соглашусь. И — умереть.
(c) Борис Штерн. Кащей бессмертный — поэт бесов

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-10 08:56:16 ]
"...тягнути власну каменюку на розбудову громадянського суспільства." Андрію, ти дещо захопився політичною риторикою. Поезія - це коли в кайф ти пишеш, коли ні - п"єш пиво, і ні кому нічого не винен і не зобов"язаний доводити чи пояснювати. А громадянську позицію зовсім не обов"язково виголошувати в римованих рядках. Тут цілком доречна цитата, яку навела Аня.
І ще, Андрій, слово "бійомать" тобі не личить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:51:52 ]
Є певні граматичні неточності, але ж вірш неймовірний.