ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Осінь




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-09-23 23:36:31
Переглядів сторінки твору 5226
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.591 / 5.25  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.793 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 00:00:40 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-24 06:18:40 ]
Гарний вірш. Найбільший асоціативний ряд у мене викликало "Летять десанти легкокрилі, риплять возів незримих осі..." гут.
А з перцем якось Ви не патріотично. Наш український перць теж ого-го, куди там чілійському!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-09-24 12:19:40 ]
Прекрасно. "6".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-09-25 12:39:14 ]
Най ледацюга - ледацює!
Хто герцював - нехай герцює
...Мій старий клен стікає кров'ю...
Ти ж, серденько, займись... ото ж!!!
*******************

Без усяких сумнівів
З літа, аж по нині
Налилася соком
Файная майстриня!

Ніякому бовдурові
Даром не минеться
Якщо він до рученят
Лариски попадеться!

Виправеться, вража мати,
Ліпше ніж під пресом:
Більш не будє зачипати
Жінку поєтесу!

*************
Вірш напрочуд гарний.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-25 21:01:44 ]
Всім подяка за відгуки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-25 21:06:23 ]
Олеже, так чим, ти кажеш, ти зараз займаєшся?
Це народ на Стихірі полюбляє: прямо під віршами, а в мене ж – вірш про Осінь... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-09-28 15:33:29 ]
Згідний із Ларисою, трохи пан Олег "перегнув" тематику сторінки. :(

Незабаром буде змога поспілкуватись із авторами на спеціальних інтерв'ю-сторінках:)

Щодо вірша, то він подобається мені, але чомусь здається, що саме в цьому випадку було би краще, якби більш особистіше, інтимніше все йшло? :)(:
"Призупинюсь в осіннім герці,
мов кожен день - мій день останній:
мов вересень чілійським перцем
горить в палаючій гортані... " :) (:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-29 07:50:43 ]
Зазвичай той, хто пропонує зміни, не любить, коли автор довго і нудно пояснює, чому його ті зміни не влаштовують, але я все ж два слова напишу. :)

Коли я звертаюсь у вірші до чоловіка, або якби автор-чоловік звертався у вірші до жінки, а не до себе самого, тим самим у вірш привноситься елемент почуття, і опис осінніх звуків отримує вже інший зміст, ніж якби я з перших рядків зверталася лише до себе самої. Та що, це ще питання, як саме буде ІНТИМНІШЕ :))

І ще не подобається, коли у вірші вживається багато слів "мов", "як", неначе. Та ще в сусідстві, де заважає літера В: "мов вересень".
О... відписалася :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 20:45:30 ]
Чому чоловікам так важко приймати жіночу правоту? Це Вищий недогляд, правда? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 21:45:37 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-03 18:38:54 ]
Ти любиш депресувати...
Згадувати...
Ходити по кісточки в жовтому листі і слухати його шурхіт...