ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…

Юрій Гундарєв
2024.09.24 09:09
Коли панує спека-жарінь,
від тебе вже не відкидається тінь,
а ноги набиті ватою
і хочеться лише спати, -
рятує вона одна:
прозора, живильна,
всесильна
вода…

Олександр Сушко
2024.09.24 09:04
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
А ні бе, а ні ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,

Микола Соболь
2024.09.24 06:54
Чорні голівоньки соняхів
помежи пожухлих трав.
Іншими стали сьогодні ми,
Бог нас такими не знав.
Очі запалені, зморені,
став ратоборцем ратай,
дух наш козацький не скорено,
в’ється між шанцями плай –

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варра Тор / Вірші

 Нічні подорожі. Переродження




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-10-06 02:38:57
Переглядів сторінки твору 3013
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.985 / 5.33  (4.194 / 4.67)
* Рейтинг "Майстерень" 3.737 / 4  (4.127 / 4.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-06 05:36:49 ]
Ох, Варро, як чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-06 06:49:01 ]
Дякую, Шуст Марта. Радий, що і у Вашій душі торкнувся потаємних струн.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 07:35:05 ]
Маю зізнатися, Ви мене цим віршем купили. :) Знаєте, я на нього довго чекала і сподівалась. Нарешті Ви розкрилися ось так трепетно.Переродження відбулося?

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-06 07:54:40 ]
Ох, Меленчук Мирослава, який же це болючий процес - переродження... Та дивно, думав, що це щось особисте і потаємне, а тут виявляється, що Ви "на нього довго чекали і сподівалась", хто ж це афіші порозклеював? Дякую Вам за підтримку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 08:03:30 ]
Та я собі сама цю афішу намалювала і розклеїла в своїй свідомості. І хтось приходив дуже схожий на Вас, але ось тепер, ідентифікувавши, визнаю, намалювала усе достовірно. :)
Не падайте! :)

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-06 22:06:29 ]
"...Я вперше квіти осягнув за квіти,
І небо я побачив щирим небом,
Я можу (чи не диво це?) радіти..."
Це дійсно дивно, що більшість людей в наш час не вміє помічати красу світу і по-справжньому радіти. Коли читаю такі рядки, душі моїй радісно, бо число тих, хто Любить Життя збільшується :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-07 15:39:26 ]
"4" Попри цікавий задум, потрібно сказати чесно, що твір не має цільності. звязки порушені, автор прагне висказати, провести свої ідеї будь-яким чином, не зважаючи на опір поетичного середовища. Там, де потрібно прислухатись до реакції того поетичного простору, в який входить автор, де потрібно обмежити свій виклад природно існуючою у цьому просторі римою, автор нав'язує своє - фактично всі рими "чужі". Тому все і не дуже, попри намагання :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варра Тор (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-07 15:56:17 ]
Майстер Рим, дякую за увагу до вірша, але, чесно кажучи, ще не доріс до Вашого рівня і нічого не зрозумів із Вашого письма. Обов'язково перечитаю Ваш комент через кілька років :)
Дякую Вам усім, дорогі друзі, за ідеї та натхнення у написанні нових шедеврів.