ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Не помітила...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-23 20:33:42
Переглядів сторінки твору 7761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 21:24:01 ]
А ничего себе - прикольная история.
Поезд, наверное, по логике вещей, должен был обездвиженным. Мне так кажется как транзитному жителю российского города Бологое.

Спасибон за стихотворение.

Написано, по-моему, бейтами. И из них составляются газели, касыды, месневи, рубаи и произведения других жанров классической восточной поэзии. И имя у Вас восточное. Наверное, это бейты. Или немножко не они, но очень похожие на них двустишия, собранные в лирическое стихотворение.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:04:59 ]
Спасибо за коментарий! Приятно когда твои сочинения находят приятные отзовы у читателей )))

На счет бейтов, то познакомилась с ними только что, из Вашых слов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:08:03 ]
Це справді дуже красиво. Приємно читати таку поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:21:25 ]
Дякую за коментар!

Будьмо знайомі, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 22:34:34 ]
Цікавий вірш, Олександро! І справді несподіваний поворот наприкінці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:37:42 ]
Дякую, Вікторіє! Рада бачити Вас на своїй сторінці )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 23:13:10 ]
А мене звати Віра. Дуже приємно =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 23:25:41 ]
А мене звати Василь. Я теж там їхав. У сусідньому купе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 08:46:01 ]
Дуже приємно, рада знайомству.
Мені здається, що багато людей їздить в таких, поїздах просто вони настільки заглиблені в себе, що не завжди помічають, що поряд, є ще хтось, також дуже самотній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 09:12:29 ]
Мені здається, що малюночок досить вдало доповнює описову частину вірша, вказуючи на те, що людей багато, але всі вони - не ті. Або ті, але ЛГ, які схожі на змальованого Вами, бачать ноги, а не очі, чують якісь балачки, а не конкретні пропозиції.
До речі, "до зимна" чи "від зимна"?
Вітаю з новим творчим доробком.

Читач Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 10:04:29 ]
Дякую за коментар, Гаррі. Рада Вас бачити у себе в гостях. Вас також є з чим привітати, що я й роблю з превеликим задоволенням.
"до зимна", так і мало бути, бо ЛГ одинокий, порожній, холодний і ніяким диханням не зігрієш руки, коли холодно в серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:46:06 ]
Романтично! З дитинства люблю мандрувати у поїзді. А будучи юнкою - мені довелось пережити дещо подібне... Дякую за приємний, вже далекий, спогад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:06:40 ]
Дякую за увагу!
Я також дуже люблю подорожувати, особливо літом, поїздом дивлячись у вікно і попиваючи чай з особливих залізничних кружок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:34:49 ]
Це щось неймовірне. Не знаю, кому як читалось, але у мене мурашки по тілу... і сльози виходять. Настільки близько серцю, що здається, авторка залізла до мене в душу, довго там колупалась, знайшла ключик і ...далі не писатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:09:03 ]
Привіт, Юлю! Мені також дуже близька по відчуттях Ваша творчість. Треба б нам з Вами якось ближче познайомитись.
Доречі, куди Ви пропали з моїх друзів ВКонтакті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:41:46 ]
Оцей вірш вже трохи кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Франкович (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 09:02:19 ]
Без слів...