ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Не помітила...
Образ твору Сумно, мовчки і трохи боязко,
Швидкісним спорожнілим поїздом,
Утікала я від самотності,
На полиці, на другому поверсі.
Загорталась в пальто із Осені,
Гріла диханням руки до зимна,
Цілувала повітря сплакане,
Малювала на вікнах краплями.
Тиша тліла зимовим холодом,
Я тримала руками голову,
Русий волос вкривався інеєм,
Хтось окликнув забутим іменем.
Звела очі страхом обвітрені,
Як я досі цього не помітила,
Що ти також біжиш від самотності,
На полиці, на другому поверсі...


23.11.10р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-23 20:33:42
Переглядів сторінки твору 7305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 21:24:01 ]
А ничего себе - прикольная история.
Поезд, наверное, по логике вещей, должен был обездвиженным. Мне так кажется как транзитному жителю российского города Бологое.

Спасибон за стихотворение.

Написано, по-моему, бейтами. И из них составляются газели, касыды, месневи, рубаи и произведения других жанров классической восточной поэзии. И имя у Вас восточное. Наверное, это бейты. Или немножко не они, но очень похожие на них двустишия, собранные в лирическое стихотворение.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:04:59 ]
Спасибо за коментарий! Приятно когда твои сочинения находят приятные отзовы у читателей )))

На счет бейтов, то познакомилась с ними только что, из Вашых слов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:08:03 ]
Це справді дуже красиво. Приємно читати таку поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:21:25 ]
Дякую за коментар!

Будьмо знайомі, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 22:34:34 ]
Цікавий вірш, Олександро! І справді несподіваний поворот наприкінці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:37:42 ]
Дякую, Вікторіє! Рада бачити Вас на своїй сторінці )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 23:13:10 ]
А мене звати Віра. Дуже приємно =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 23:25:41 ]
А мене звати Василь. Я теж там їхав. У сусідньому купе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 08:46:01 ]
Дуже приємно, рада знайомству.
Мені здається, що багато людей їздить в таких, поїздах просто вони настільки заглиблені в себе, що не завжди помічають, що поряд, є ще хтось, також дуже самотній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 09:12:29 ]
Мені здається, що малюночок досить вдало доповнює описову частину вірша, вказуючи на те, що людей багато, але всі вони - не ті. Або ті, але ЛГ, які схожі на змальованого Вами, бачать ноги, а не очі, чують якісь балачки, а не конкретні пропозиції.
До речі, "до зимна" чи "від зимна"?
Вітаю з новим творчим доробком.

Читач Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 10:04:29 ]
Дякую за коментар, Гаррі. Рада Вас бачити у себе в гостях. Вас також є з чим привітати, що я й роблю з превеликим задоволенням.
"до зимна", так і мало бути, бо ЛГ одинокий, порожній, холодний і ніяким диханням не зігрієш руки, коли холодно в серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:46:06 ]
Романтично! З дитинства люблю мандрувати у поїзді. А будучи юнкою - мені довелось пережити дещо подібне... Дякую за приємний, вже далекий, спогад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:06:40 ]
Дякую за увагу!
Я також дуже люблю подорожувати, особливо літом, поїздом дивлячись у вікно і попиваючи чай з особливих залізничних кружок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:34:49 ]
Це щось неймовірне. Не знаю, кому як читалось, але у мене мурашки по тілу... і сльози виходять. Настільки близько серцю, що здається, авторка залізла до мене в душу, довго там колупалась, знайшла ключик і ...далі не писатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:09:03 ]
Привіт, Юлю! Мені також дуже близька по відчуттях Ваша творчість. Треба б нам з Вами якось ближче познайомитись.
Доречі, куди Ви пропали з моїх друзів ВКонтакті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:41:46 ]
Оцей вірш вже трохи кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Франкович (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 09:02:19 ]
Без слів...