ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Не помітила...
Образ твору Сумно, мовчки і трохи боязко,
Швидкісним спорожнілим поїздом,
Утікала я від самотності,
На полиці, на другому поверсі.
Загорталась в пальто із Осені,
Гріла диханням руки до зимна,
Цілувала повітря сплакане,
Малювала на вікнах краплями.
Тиша тліла зимовим холодом,
Я тримала руками голову,
Русий волос вкривався інеєм,
Хтось окликнув забутим іменем.
Звела очі страхом обвітрені,
Як я досі цього не помітила,
Що ти також біжиш від самотності,
На полиці, на другому поверсі...


23.11.10р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-23 20:33:42
Переглядів сторінки твору 7391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 21:24:01 ]
А ничего себе - прикольная история.
Поезд, наверное, по логике вещей, должен был обездвиженным. Мне так кажется как транзитному жителю российского города Бологое.

Спасибон за стихотворение.

Написано, по-моему, бейтами. И из них составляются газели, касыды, месневи, рубаи и произведения других жанров классической восточной поэзии. И имя у Вас восточное. Наверное, это бейты. Или немножко не они, но очень похожие на них двустишия, собранные в лирическое стихотворение.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:04:59 ]
Спасибо за коментарий! Приятно когда твои сочинения находят приятные отзовы у читателей )))

На счет бейтов, то познакомилась с ними только что, из Вашых слов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:08:03 ]
Це справді дуже красиво. Приємно читати таку поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:21:25 ]
Дякую за коментар!

Будьмо знайомі, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 22:34:34 ]
Цікавий вірш, Олександро! І справді несподіваний поворот наприкінці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 22:37:42 ]
Дякую, Вікторіє! Рада бачити Вас на своїй сторінці )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 23:13:10 ]
А мене звати Віра. Дуже приємно =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 23:25:41 ]
А мене звати Василь. Я теж там їхав. У сусідньому купе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 08:46:01 ]
Дуже приємно, рада знайомству.
Мені здається, що багато людей їздить в таких, поїздах просто вони настільки заглиблені в себе, що не завжди помічають, що поряд, є ще хтось, також дуже самотній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 09:12:29 ]
Мені здається, що малюночок досить вдало доповнює описову частину вірша, вказуючи на те, що людей багато, але всі вони - не ті. Або ті, але ЛГ, які схожі на змальованого Вами, бачать ноги, а не очі, чують якісь балачки, а не конкретні пропозиції.
До речі, "до зимна" чи "від зимна"?
Вітаю з новим творчим доробком.

Читач Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 10:04:29 ]
Дякую за коментар, Гаррі. Рада Вас бачити у себе в гостях. Вас також є з чим привітати, що я й роблю з превеликим задоволенням.
"до зимна", так і мало бути, бо ЛГ одинокий, порожній, холодний і ніяким диханням не зігрієш руки, коли холодно в серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:46:06 ]
Романтично! З дитинства люблю мандрувати у поїзді. А будучи юнкою - мені довелось пережити дещо подібне... Дякую за приємний, вже далекий, спогад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:06:40 ]
Дякую за увагу!
Я також дуже люблю подорожувати, особливо літом, поїздом дивлячись у вікно і попиваючи чай з особливих залізничних кружок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:34:49 ]
Це щось неймовірне. Не знаю, кому як читалось, але у мене мурашки по тілу... і сльози виходять. Настільки близько серцю, що здається, авторка залізла до мене в душу, довго там колупалась, знайшла ключик і ...далі не писатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:09:03 ]
Привіт, Юлю! Мені також дуже близька по відчуттях Ваша творчість. Треба б нам з Вами якось ближче познайомитись.
Доречі, куди Ви пропали з моїх друзів ВКонтакті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:41:46 ]
Оцей вірш вже трохи кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Франкович (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 09:02:19 ]
Без слів...