ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечірнє
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Вони, рибалки
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Иванина Василина
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Іванина


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-24 15:02:44
Переглядів сторінки твору 5138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:04:48 ]
Василина Іванина "***"

І тривожить, і мучить сон цей,
що приснився мені: давно
наче струни, промені сонця
я черкала своїм крилом.
Так пісенно тоді літалося,
так ширяла я в синяві!..
Не збагну ніяк, чом це сталося –
наче сили забракло мені.
До земного життя призвичаїлась,
в суєті біжать день за днем.
...Ну а крила... Вони залишаються
непотрібним уже тягарем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:09:32 ]
Це, Василино, або один з твоїх ранніх віршів, або тут ти ускладнила все настільки, що не дуже і розбереш. Ритм четвертого рядка збережено до оригіналу і останній рядок так само з розміром. А за решту - як склалося. Без тебе не розберуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:30:30 ]
...ой, ОК,
а я і не знала про цей переклад :(
Звісно, ранній, ще на другому курсі написаний :(
Дякую Тобі щиро, Серденько, за увагу. Як перечитаю тверезо, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 21:17:00 ]
/Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!../ – ???
Це ж як, шановне панство, "просто песен" ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 10:36:41 ]
Так, звичайно, зворот тут не "ахти". Звідки він з'явився і сам не можу достовірно сказати. Десь із підсвідомості, колись напевно в когось з письменників зустрічав. В даному контексті "просто_песен" слід розуміти як "между песен", а точніше "среди песен". Тут без корінних російських філологів навряд чи обійдеться, але поки хай залишається в такому варіанті. В одному з віршів Василини я замінив "котики" на "вербы пух". Здається це їй не сподобалось, мовляв росіяни знають значення слова "котики". А ні. Там де Урал слово "котики", як гілка розквітлої лози новина. За зауваження дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 22:59:43 ]
:) ОК!!! я не казала, що не сподобалось! звідки я знаю, чи знають росіяни, що таке котики :))) і в Карпатах не так кажуть – тут "мицки"...
але у цьому перекладі я би хотіла замінити "покоробились" и ще к бытию приспособилась, але не знайшла поки що інших варіантів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 11:43:12 ]
Можливо так, Василино, але це не остаточний варіант.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 09:42:39 ]
Чего я его не заметил раньше? Опять, наверное, где-нибудь подрабатывал.
Меня глагол "па́рила" настораживает.
Речь-то о чем? О полете или о бане? По-моему, о первом, хотя я ничего не имею против бань - русских или финских.
Я однажды читал какую-то книжку Михаила Коршунова, удивляясь некоторым авторским особенностям, выражающихся в построении едва ли не каждого предложения.
Наблюдаю аналогичное. Во второй строке можно было бы написать: "виденьем нахлынув". И все было бы тип-топ. Как считаешь?
Нахожу не очень удачной такую рифму как "приспособила" - "скоробила".
А в целом стихотворение восторгает.
И мне бы хотелось написать бы что-нибудь в ту же честь. Но фантазировать не имею права.
Поэзия д.б. максимально правдивой, хотя не без элементов авторской фантазии.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 11:42:25 ]
З "парИла все гаразд, саме літала. А ось "приспособила - не скоробила" під великим питанням. Може щось скажеш? Тільки обов'язково довгі форми і ближче до оригіналу. Та і Василині не подобається. Я писав, варіант не остаточний. З "...виденьем нахлынув: давно..." в нормі час наче в злагоді, але може постраждати евфоніка і без того не ух ти яка. Тут Василина потрібна, а її десь немає. Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 12:09:55 ]
Насчет Василины ничего сказать не могу.
Насчет ударения могу сказать то, что в твоем стихотворении ударными является каждый второй слог начала строки. По крайней мере, с самого начала заведено было именно так.
Но затем, видимо (это я начал анализировать) возникла необходимость приблизиться к стихотворному размеру оригинала (это в результате анализа я установил его наличие) - такому как анапест.
Посему я не могу помочь сразу. Но от помощи не отказываюсь. Только вот попробую выкроить время.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 12:25:48 ]
Ось саме тут і вся суть. Ніяк не можу збагнути як написаний оригінал. Василина призналася, що це один з її ранніх. Я і розмір останнього рядка думав-був залишити. І збиває "прОмені-промЕні"? Іще є. За допомогу благодарствую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-06 12:29:55 ]
Гарно! Бачу, Ви Олександре з присвятою пишете.
Цікаво, чи дійде черга колись до Палагеї ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 12:20:31 ]
Це Паласю не присвята, це Паласю переклад вірша Василини. Я з нею, на жаль, не знайомий особисто і ніколи не бачив ні здалеку ні на фото.