ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Иванина Василина

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Іванина


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-24 15:02:44
Переглядів сторінки твору 5052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:04:48 ]
Василина Іванина "***"

І тривожить, і мучить сон цей,
що приснився мені: давно
наче струни, промені сонця
я черкала своїм крилом.
Так пісенно тоді літалося,
так ширяла я в синяві!..
Не збагну ніяк, чом це сталося –
наче сили забракло мені.
До земного життя призвичаїлась,
в суєті біжать день за днем.
...Ну а крила... Вони залишаються
непотрібним уже тягарем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:09:32 ]
Це, Василино, або один з твоїх ранніх віршів, або тут ти ускладнила все настільки, що не дуже і розбереш. Ритм четвертого рядка збережено до оригіналу і останній рядок так само з розміром. А за решту - як склалося. Без тебе не розберуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:30:30 ]
...ой, ОК,
а я і не знала про цей переклад :(
Звісно, ранній, ще на другому курсі написаний :(
Дякую Тобі щиро, Серденько, за увагу. Як перечитаю тверезо, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 21:17:00 ]
/Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!../ – ???
Це ж як, шановне панство, "просто песен" ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 10:36:41 ]
Так, звичайно, зворот тут не "ахти". Звідки він з'явився і сам не можу достовірно сказати. Десь із підсвідомості, колись напевно в когось з письменників зустрічав. В даному контексті "просто_песен" слід розуміти як "между песен", а точніше "среди песен". Тут без корінних російських філологів навряд чи обійдеться, але поки хай залишається в такому варіанті. В одному з віршів Василини я замінив "котики" на "вербы пух". Здається це їй не сподобалось, мовляв росіяни знають значення слова "котики". А ні. Там де Урал слово "котики", як гілка розквітлої лози новина. За зауваження дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 22:59:43 ]
:) ОК!!! я не казала, що не сподобалось! звідки я знаю, чи знають росіяни, що таке котики :))) і в Карпатах не так кажуть – тут "мицки"...
але у цьому перекладі я би хотіла замінити "покоробились" и ще к бытию приспособилась, але не знайшла поки що інших варіантів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 11:43:12 ]
Можливо так, Василино, але це не остаточний варіант.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 09:42:39 ]
Чего я его не заметил раньше? Опять, наверное, где-нибудь подрабатывал.
Меня глагол "па́рила" настораживает.
Речь-то о чем? О полете или о бане? По-моему, о первом, хотя я ничего не имею против бань - русских или финских.
Я однажды читал какую-то книжку Михаила Коршунова, удивляясь некоторым авторским особенностям, выражающихся в построении едва ли не каждого предложения.
Наблюдаю аналогичное. Во второй строке можно было бы написать: "виденьем нахлынув". И все было бы тип-топ. Как считаешь?
Нахожу не очень удачной такую рифму как "приспособила" - "скоробила".
А в целом стихотворение восторгает.
И мне бы хотелось написать бы что-нибудь в ту же честь. Но фантазировать не имею права.
Поэзия д.б. максимально правдивой, хотя не без элементов авторской фантазии.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 11:42:25 ]
З "парИла все гаразд, саме літала. А ось "приспособила - не скоробила" під великим питанням. Може щось скажеш? Тільки обов'язково довгі форми і ближче до оригіналу. Та і Василині не подобається. Я писав, варіант не остаточний. З "...виденьем нахлынув: давно..." в нормі час наче в злагоді, але може постраждати евфоніка і без того не ух ти яка. Тут Василина потрібна, а її десь немає. Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 12:09:55 ]
Насчет Василины ничего сказать не могу.
Насчет ударения могу сказать то, что в твоем стихотворении ударными является каждый второй слог начала строки. По крайней мере, с самого начала заведено было именно так.
Но затем, видимо (это я начал анализировать) возникла необходимость приблизиться к стихотворному размеру оригинала (это в результате анализа я установил его наличие) - такому как анапест.
Посему я не могу помочь сразу. Но от помощи не отказываюсь. Только вот попробую выкроить время.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 12:25:48 ]
Ось саме тут і вся суть. Ніяк не можу збагнути як написаний оригінал. Василина призналася, що це один з її ранніх. Я і розмір останнього рядка думав-був залишити. І збиває "прОмені-промЕні"? Іще є. За допомогу благодарствую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-06 12:29:55 ]
Гарно! Бачу, Ви Олександре з присвятою пишете.
Цікаво, чи дійде черга колись до Палагеї ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 12:20:31 ]
Це Паласю не присвята, це Паласю переклад вірша Василини. Я з нею, на жаль, не знайомий особисто і ніколи не бачив ні здалеку ні на фото.