ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Иванина Василина
Тот сон и тревожит, и мучит,
виденьем нахлынул: давно
меж капель дождя солнце-лучик
Я цепляла сильным крылом.
Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!..
Но случайная встреча, малая
поселила нечаянный страх.
До земного житья приспособила,
в суете бегут день за днем.
…Ну а крылья… Их жизнь не скоробила,
Но сложила пустым багажом.

24 листопада 2010 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Іванина


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-24 15:02:44
Переглядів сторінки твору 5543
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:04:48 ]
Василина Іванина "***"

І тривожить, і мучить сон цей,
що приснився мені: давно
наче струни, промені сонця
я черкала своїм крилом.
Так пісенно тоді літалося,
так ширяла я в синяві!..
Не збагну ніяк, чом це сталося –
наче сили забракло мені.
До земного життя призвичаїлась,
в суєті біжать день за днем.
...Ну а крила... Вони залишаються
непотрібним уже тягарем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:09:32 ]
Це, Василино, або один з твоїх ранніх віршів, або тут ти ускладнила все настільки, що не дуже і розбереш. Ритм четвертого рядка збережено до оригіналу і останній рядок так само з розміром. А за решту - як склалося. Без тебе не розберуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:30:30 ]
...ой, ОК,
а я і не знала про цей переклад :(
Звісно, ранній, ще на другому курсі написаний :(
Дякую Тобі щиро, Серденько, за увагу. Як перечитаю тверезо, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 21:17:00 ]
/Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!../ – ???
Це ж як, шановне панство, "просто песен" ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 10:36:41 ]
Так, звичайно, зворот тут не "ахти". Звідки він з'явився і сам не можу достовірно сказати. Десь із підсвідомості, колись напевно в когось з письменників зустрічав. В даному контексті "просто_песен" слід розуміти як "между песен", а точніше "среди песен". Тут без корінних російських філологів навряд чи обійдеться, але поки хай залишається в такому варіанті. В одному з віршів Василини я замінив "котики" на "вербы пух". Здається це їй не сподобалось, мовляв росіяни знають значення слова "котики". А ні. Там де Урал слово "котики", як гілка розквітлої лози новина. За зауваження дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 22:59:43 ]
:) ОК!!! я не казала, що не сподобалось! звідки я знаю, чи знають росіяни, що таке котики :))) і в Карпатах не так кажуть – тут "мицки"...
але у цьому перекладі я би хотіла замінити "покоробились" и ще к бытию приспособилась, але не знайшла поки що інших варіантів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 11:43:12 ]
Можливо так, Василино, але це не остаточний варіант.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 09:42:39 ]
Чего я его не заметил раньше? Опять, наверное, где-нибудь подрабатывал.
Меня глагол "па́рила" настораживает.
Речь-то о чем? О полете или о бане? По-моему, о первом, хотя я ничего не имею против бань - русских или финских.
Я однажды читал какую-то книжку Михаила Коршунова, удивляясь некоторым авторским особенностям, выражающихся в построении едва ли не каждого предложения.
Наблюдаю аналогичное. Во второй строке можно было бы написать: "виденьем нахлынув". И все было бы тип-топ. Как считаешь?
Нахожу не очень удачной такую рифму как "приспособила" - "скоробила".
А в целом стихотворение восторгает.
И мне бы хотелось написать бы что-нибудь в ту же честь. Но фантазировать не имею права.
Поэзия д.б. максимально правдивой, хотя не без элементов авторской фантазии.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 11:42:25 ]
З "парИла все гаразд, саме літала. А ось "приспособила - не скоробила" під великим питанням. Може щось скажеш? Тільки обов'язково довгі форми і ближче до оригіналу. Та і Василині не подобається. Я писав, варіант не остаточний. З "...виденьем нахлынув: давно..." в нормі час наче в злагоді, але може постраждати евфоніка і без того не ух ти яка. Тут Василина потрібна, а її десь немає. Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 12:09:55 ]
Насчет Василины ничего сказать не могу.
Насчет ударения могу сказать то, что в твоем стихотворении ударными является каждый второй слог начала строки. По крайней мере, с самого начала заведено было именно так.
Но затем, видимо (это я начал анализировать) возникла необходимость приблизиться к стихотворному размеру оригинала (это в результате анализа я установил его наличие) - такому как анапест.
Посему я не могу помочь сразу. Но от помощи не отказываюсь. Только вот попробую выкроить время.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 12:25:48 ]
Ось саме тут і вся суть. Ніяк не можу збагнути як написаний оригінал. Василина призналася, що це один з її ранніх. Я і розмір останнього рядка думав-був залишити. І збиває "прОмені-промЕні"? Іще є. За допомогу благодарствую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-06 12:29:55 ]
Гарно! Бачу, Ви Олександре з присвятою пишете.
Цікаво, чи дійде черга колись до Палагеї ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 12:20:31 ]
Це Паласю не присвята, це Паласю переклад вірша Василини. Я з нею, на жаль, не знайомий особисто і ніколи не бачив ні здалеку ні на фото.