ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Иванина Василина
Тот сон и тревожит, и мучит,
виденьем нахлынул: давно
меж капель дождя солнце-лучик
Я цепляла сильным крылом.
Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!..
Но случайная встреча, малая
поселила нечаянный страх.
До земного житья приспособила,
в суете бегут день за днем.
…Ну а крылья… Их жизнь не скоробила,
Но сложила пустым багажом.

24 листопада 2010 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Іванина


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-24 15:02:44
Переглядів сторінки твору 5622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:04:48 ]
Василина Іванина "***"

І тривожить, і мучить сон цей,
що приснився мені: давно
наче струни, промені сонця
я черкала своїм крилом.
Так пісенно тоді літалося,
так ширяла я в синяві!..
Не збагну ніяк, чом це сталося –
наче сили забракло мені.
До земного життя призвичаїлась,
в суєті біжать день за днем.
...Ну а крила... Вони залишаються
непотрібним уже тягарем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:09:32 ]
Це, Василино, або один з твоїх ранніх віршів, або тут ти ускладнила все настільки, що не дуже і розбереш. Ритм четвертого рядка збережено до оригіналу і останній рядок так само з розміром. А за решту - як склалося. Без тебе не розберуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:30:30 ]
...ой, ОК,
а я і не знала про цей переклад :(
Звісно, ранній, ще на другому курсі написаний :(
Дякую Тобі щиро, Серденько, за увагу. Як перечитаю тверезо, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-06 21:17:00 ]
/Просто песен тогда летала я
и парила так в небесах!../ – ???
Це ж як, шановне панство, "просто песен" ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 10:36:41 ]
Так, звичайно, зворот тут не "ахти". Звідки він з'явився і сам не можу достовірно сказати. Десь із підсвідомості, колись напевно в когось з письменників зустрічав. В даному контексті "просто_песен" слід розуміти як "между песен", а точніше "среди песен". Тут без корінних російських філологів навряд чи обійдеться, але поки хай залишається в такому варіанті. В одному з віршів Василини я замінив "котики" на "вербы пух". Здається це їй не сподобалось, мовляв росіяни знають значення слова "котики". А ні. Там де Урал слово "котики", як гілка розквітлої лози новина. За зауваження дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 22:59:43 ]
:) ОК!!! я не казала, що не сподобалось! звідки я знаю, чи знають росіяни, що таке котики :))) і в Карпатах не так кажуть – тут "мицки"...
але у цьому перекладі я би хотіла замінити "покоробились" и ще к бытию приспособилась, але не знайшла поки що інших варіантів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 11:43:12 ]
Можливо так, Василино, але це не остаточний варіант.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 09:42:39 ]
Чего я его не заметил раньше? Опять, наверное, где-нибудь подрабатывал.
Меня глагол "па́рила" настораживает.
Речь-то о чем? О полете или о бане? По-моему, о первом, хотя я ничего не имею против бань - русских или финских.
Я однажды читал какую-то книжку Михаила Коршунова, удивляясь некоторым авторским особенностям, выражающихся в построении едва ли не каждого предложения.
Наблюдаю аналогичное. Во второй строке можно было бы написать: "виденьем нахлынув". И все было бы тип-топ. Как считаешь?
Нахожу не очень удачной такую рифму как "приспособила" - "скоробила".
А в целом стихотворение восторгает.
И мне бы хотелось написать бы что-нибудь в ту же честь. Но фантазировать не имею права.
Поэзия д.б. максимально правдивой, хотя не без элементов авторской фантазии.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 11:42:25 ]
З "парИла все гаразд, саме літала. А ось "приспособила - не скоробила" під великим питанням. Може щось скажеш? Тільки обов'язково довгі форми і ближче до оригіналу. Та і Василині не подобається. Я писав, варіант не остаточний. З "...виденьем нахлынув: давно..." в нормі час наче в злагоді, але може постраждати евфоніка і без того не ух ти яка. Тут Василина потрібна, а її десь немає. Що скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-05 12:09:55 ]
Насчет Василины ничего сказать не могу.
Насчет ударения могу сказать то, что в твоем стихотворении ударными является каждый второй слог начала строки. По крайней мере, с самого начала заведено было именно так.
Но затем, видимо (это я начал анализировать) возникла необходимость приблизиться к стихотворному размеру оригинала (это в результате анализа я установил его наличие) - такому как анапест.
Посему я не могу помочь сразу. Но от помощи не отказываюсь. Только вот попробую выкроить время.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 12:25:48 ]
Ось саме тут і вся суть. Ніяк не можу збагнути як написаний оригінал. Василина призналася, що це один з її ранніх. Я і розмір останнього рядка думав-був залишити. І збиває "прОмені-промЕні"? Іще є. За допомогу благодарствую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-06 12:29:55 ]
Гарно! Бачу, Ви Олександре з присвятою пишете.
Цікаво, чи дійде черга колись до Палагеї ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 12:20:31 ]
Це Паласю не присвята, це Паласю переклад вірша Василини. Я з нею, на жаль, не знайомий особисто і ніколи не бачив ні здалеку ні на фото.