ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?

В Горова Леся
2026.09.30 15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.

Розгубила осінь бризки перші,

Борис Костиря
2026.09.30 15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.

Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.

Вячеслав Руденко
2026.09.30 13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.

Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Вогнем і склом...

26 листопада дві дівчини-садистки в Полтаві (в сусідньому будинку, перед моїм вікном...) довели подругу до суїциду. Катували цілу ніч, "під горілку" вигадували приниження. Вранці дівчина викинулася з 4-го поверху.
Вона знаходиться в комі.

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-06 09:38:28
Переглядів сторінки твору 4496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:06 ]
Написано сильно, Світлано! Але зміст вражає. До чого може дійти людина? Жах. Під враженням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:34:35 ]
Дякую, Іване. І я під враженням, це ж поряд, ПОРЯД... ровесниці мого сина. А "цукрову пудру віршів"...оберігати варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:05:19 ]
Шановний Олександре, "а перехожі - мимо... мимо... мимо..." Це не глибинна причина?
А "я не почула..." ( Ви не почули, ще хтось не почув чи не захотів втрутитися. Ось - причини. Я написала. А хтось - помічати вже не волієте такого. Коли дівчатка ще в школі дубасять одна одну. Одвічне.
Тому я й оприлюднила цей вірш. А компліментів не чекаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 12:00:43 ]
Цей вірш - збурює вир почуттів, пробуджує совість, спонукає замислитись. А це найголовніше. Якими чіткими і тонкими мазками змальовано цю "чорнуху"! Я теж вражена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 12:13:09 ]
Вірші це ж - "інтимний шепіт а чи кулі посвист"...(цитую рядок із вірша Ігоря Павлюка "Туманиться червона ртуть зірок").

Дякую, Любове, за розуміння. :) я Вам писала коментар, зник...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 08:47:48 ]
Chutala virsh i bachula cjy strashny kartuny pered svojimu ochuma. Take vrazhennja, wo Vu peredalu kozhen poduh cjogo neljudsjkogo dijstva... Suljno i strashno napusalu... Djakuju, wo ne zalushajetes bajduzhumu.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 09:08:43 ]
Дякую, Оксано, за відгук. Дивлюся на той будинок - перед вікнами ж... "Що я спроможна? Лиш співчувати..." - є такий рядок. Байдужість породжує розруй у душах.
Хай щастить!