ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Стрельцова (1981) / Вірші

 Раби




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-12 22:15:38
Переглядів сторінки твору 3691
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.831 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.532 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.01.01 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 23:38:28 ]
Ми не раби! Раби не ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 09:43:11 ]
***Мойсеєм блукати пустелею?
Чекати на гибель рабів?*** - 40 років Мойсей водив пустелею свій народ, щоб змінити (викорінити) у людей думку про "рабство".

***А там полишили гроші ми
І спокій, і радість - бач! *** - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 15:41:03 ]
Я звичайно хотів би дізнатися хто старший брат і в чому саме єстем це "раби в старшого брата"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 15:35:01 ]
"гибель" - українською "загибель".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-15 17:53:10 ]
Початок такий "Що треба, щоб стать героїнею?"... скажем, попсовенький... а далі думки, які вже не одне покоління письменників замучило) Тому місцями мені Шевченко ввижався, місцями Маланюк, місцями інші не менш поважні... Ідея як би не нова, а подача теж слабує, особливо кінець... Звинувачення мають бути аргументовані, а то починалося з Мойсея і його рабів, а закінчилося абстрактним "ми" і тавруванням "раби"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 22:25:33 ]
Дякую за щиру і конструктивну критику, особливо стосовно мови і стилістики.
Єдине зауваження для пані Марини: не знаю, чому Вам початок вважається "попсовеньким". Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"? Щодо думок подальших Ви маєте рацію: Вам можуть вважатися і Шевченко, і Маланюк, а ще мільйони українців, яким болить від того, що Україна ніяк не може стати справді незалежною, європейською і заможною державою. Не знаю, які Вам ще потрібні аргументи? Невже того, що велика частина українців гидує своєю мовою, культурою, країною і стоїть сколінено то перед Росією, то перед Євросоюзом, то для Вас - недостатні аргументи? До речі, всі вони висловлені в вірші. Хоча, так, це лише аматорська, але, повірте, щира поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-18 13:33:23 ]
щирість я не зачіпала, а розглядала вірш з літературознавчого боку...
щодо початку, то при чому тут "Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"?"??? саме тому, що ці поняття ще не зовсім знецінились, я б не радила вам так легко, мов носки на базарі вибираєте, кидатися фразою "Що треба, щоб стать героїнею?"... Бо це, пробачте, не щирість, а бажання потрапити в якийсь список чи рейтинг... Як співає Положинський – "Я не хочу бути героєм України". Не тому не хоче, що не патріот, а тому, що це ярлик, за яким нічого не стоїть, бо справжній героїзм проявляється в ділі і за потреби, а не роздумовуванням, щоб його зробити, щоб і собі стати героєм...
болить за Україну? то пишіть, що болить!!!
навіщо оцей героїзм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-18 21:33:27 ]
Пані Марино, вдячна Вам за критику. Проте, вибачьте, я сама буду вирішувати, про що мені писати. В поняття "герой" я вкладаю свій зміст, і він не стосується всіляких ярликів. Це все одно, що сказати, що слово "міф" - це погано, бо наразі під "міфом" розуміють неправдиві твердження.
Про усілякі болі писати легше, бо канючити і стогнати - це взагалі притаманно людській натурі, а ось героїзму в наш час якраз і не вистачає, бо звикли лише жалітися. Врешті-решт, я готова прислухатися до Ваших порад щодо мови, стилістики, ритму, інших літературознавчих проблем, однак вислухати від Вас те, про що я маю писати, це вже занадто. На свої роздуми, як і на творчість маю такі самі права, як і Ви.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 00:22:04 ]
між іншим, це була не критика, а дружня порада
на ваші права щодо творчості ніяким чином зазіхати не планувала
ЩО писати я вам не радила. швидше, що НЕ писати, і то з літературознавчого боку
втім, право писати банальні речі і низькопробну літературу теж завжди залишається за автором.
удачки!