ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.

Віктор Кучерук
2024.10.03 05:46
Зелену барву втратив гай
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.

Микола Дудар
2024.10.03 04:01
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..

Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці

М Менянин
2024.10.03 01:56
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?

Микола Дудар
2024.10.02 09:20
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…

Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг

Віктор Кучерук
2024.10.02 06:14
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.

Микола Соболь
2024.10.02 05:51
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 Двоє у пейзажі. Замальовка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 22:19:49
Переглядів сторінки твору 6421
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.130 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.892 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.27 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 22:50:13 ]
Дуже гарна замальовка, прочитала на одному подиху!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:17:25 ]
Дуже потішена, Патарочко, що сподобалось! Бо писалося (особливо - друга "половина") не на "одному подиху". Дякую за прочитання і небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 22:53:55 ]
Дуже сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:17:43 ]
Спасибі, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 22:55:55 ]
Отак завжди - заносиш руку, а потім, як подумаєш про межу, яку невідомо, коли і за чиєю волею мусиш перейти, багато чого стає дрібнішим.

Сподобались ці прийомчики з пененосами і гра з містами.
Можливо, Віко, подумати про "із зони"? І "сю" тут принципово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:22:07 ]
О, Чоррі, невимовно рада знову спілкуватися з Вами!

Згодна, що дещо, чому раніше приділялась значна увага, з часом може змалити...

Щодо прийомчиків і гри - якось воно само спрацювало.
"із зони" - мабуть, маєте на увазі, що зливається при вимовлянні?* поміркую...
а "сю", мабуть, не принципово, бо ніби "офольклорення" не потрібно було... теж треба подумати. Може, не зациклюватися на якійсь конкретній зимі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:28:21 ]
І я Вам рада, Віко :)

так, можна не зациклюватися, тоді просто "і зиму", воно буде підтримуватися наступними "і". бо і "сю", і "цю" нагадує про "цюжого" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 23:21:54 ]
Забавно, пані Вікторіє. Водограй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:23:41 ]
Вгадали! Починалось як зАбавка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 23:27:00 ]
Цікаво читається, дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 23:46:10 ]
Дякую, Олено! Рада знайомству!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 00:22:03 ]
Ось, шановна Вікторія, не традиційно розділяє образи міжрядковими паузами. Малюнок розділення показує, що саме відбувається, чи це стиль (модерн), чи це модернізація існуючого, традиційного...

Є чому повчитися молоді.

"і знову сніг дощем" - Вікторіє, думаю, що так цілком, можливо, якщо для вас це прийнятно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:35:23 ]
Дякую-дякую за відгук, шановна Редмайстерень!
Щодо "Є чому повчитися молоді" - то я і сама вчусь!
А "сніг дощем" - більше ніж прийнятно, поміркую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 00:38:26 ]
Вікторіє, як же вправно Ви переплели гру словами і глибокий, зовсім не ігровий зміст.Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:36:17 ]
Спасибі велике, Тетяно, за глибину Вашого прочитання! Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 13:54:32 ]
Вразливі, вражаючі образи! І навіть "чужий до сказу" - ліричний. Вражена! Фонічний і ритмомелодійний (відтак) пошуки - пишні.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:37:55 ]
Спасибі, Ірино! Рада, звісно, коли хвалять..., але, упевнена, у мене є ще поле для вдосконалення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 16:04:21 ]
Все-таки я за "зону самоти", незважаючи на збіг двох "з" - бо то саме зона, в найтяжчому смислі... а з "долиною" - погодьтеся, зовсім не те: увага ковзає далі, ні за що не зачіплюючись. Може, "пустиня"? Тоді й спасенник-відлюдник нібито стає на місце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-01-31 20:33:55 ]
Згодна, що то "саме зона...", але після деяких роздумів, вирішила, що "долина" теж цікаво, бо не так ачсто вживано, і не так категорично (бо самота теж різна буває. Щодо "пустині" (пустели?) тре подумати... теж непогано. Дякую!!!