ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Зозуля (1947) / Вірші

 Причетність творення
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-04 14:59:59
Переглядів сторінки твору 6079
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.786 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.786 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.611
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2011.05.16 16:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 15:21:30 ]
Удивительно четкая рифмовка.
Особенно - літнім/світлий;
Світлопад/зорепад;
Падіння/творіння/стремління

Удачно подобраны и другие слова. По сути, пазлы.
Прорезь к прорези, выступ к выступу.
СтоВП - СВiтлий
ВТВеРД - СВітлопад.
Короче говоря, просто дивное диво.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:12:09 ]
Дуже мені сподобалося, особливо це: "втверд світлопад" – несподівана риса світла - воно може бути не тільки легким, крихким, мінливим. воно - стійке і всепоглинаюче. чудовий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:16:44 ]
Оля, существует такое понятие как благозвучие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 19:20:01 ]
Шановний пане Юрію, помітно, що ви вже почали працювати над наголосами, але ще потрібно попрацювати над милозвучністю. Тобто, публікувати текст із коефіцієнтом прозорості меншим за 0,7 є сенс лише тоді, коли це переклад із більш сухої, аніж українська, мови, а ціль поставлена максимально точно передати оригінал.
Але ви свої переклади ще не виставляли на Майстернях? Цікаво було би їх почитати - бо не відкрию таємницю, коли зауважу, що нині жодний автор, що не перекладає інших, напевно аж ніяк не заслуговує зватися поетом...

Отже, занадто непрозорим текстом ми ображаємо читача, який хотів би на Майстернях бачити красиву мову.

Потім, що таке "сам гори здіймайся"? - я не можу зрозуміти цього виразу, якщо ваша ласка, то зробіть його зрозумілішим...

Я усвідомлюю, що пишучи вам такі коментарі, здебільшого просто втрачаю свій час, бо ви їх, переважно, видаляєте. Проте, я зобов'язаний таке робити, як і ви - намагатися писати ще краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:22:52 ]
Дозволю собі зухвалість не погодитися з Редакцією Майстерень. Принцип, який закладено у формулу розрахунку "прозорості" штучно обмежує лексику української мови. Так можна теоретично дійти і до "лексичного апартеїду", коли слова, які мають непаритетний склад голосних і приголосних будуть віднесені до антипоетичних.
І стосовно перекладу. Якщо "поет" Петренко перекладає поета Цвєтаєву - інакше, як профанацією назвати це не можу, які б благі наміри у гр. Петренка не були б. Перекладач - це дар. Поет і перекладач - різні іпостостасі дару чути слово.
Імхо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 20:46:19 ]
А як же тоді, шановний Шико, малярські школи, - всі, я повторю, шановний Шико, абсолютно всі видатні художники, перемальовували, вчилися малювати, з творінь, і шедеврів попередніх Майстрів.
Тож і рівень Петренка відразу проявиться на тлі Цвєтаєвої, чи Кавафіса.
І для наших Майстерень вельми необхідно бачити свій дійсний рівень.
Думаю, якщо наших авторитетних авторів змусити взятися за переклади Майстрів поезії, то багато хто виявиться просто смішним.
Тобто, як на мене, без перекладацького мистецтва - все просто є грою на публіку, і автор не є поетом...

Щодо лексики української мови і коефіцієнту прозорості, то і справді, якщо підходити з нашою, закладеною в обчислення цього коефіцієнта, арифметикою до ідеального, то можна знайти досить багато нюансів, але нижче 0.75 ідеальне ніколи не опуститься. :)
А якщо ми вже говоримо про Петренків, то їм до ідеального довго ще зростати, і червоні прапорці, чи там вогні маяків, які подають корисні сигнали, виглядають вельми помічними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:59:09 ]
слово і фарба - дещо різні виміри) і художники перемальовували не з голандської на українську?)
не може Петренко написати (чи переписати) Моцарта.
тепер знатиму, як називається перклад українською класиків - переписування Моцарта)))
Павло Вольвач десь у коментах слушно помітив, що перекладач у поезії заручник мов..
Проблема перкладу - дуже об'ємна тема, як для коментів) чи не так?)
Та й стосовно критеріїв ідеальності є питання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 22:23:18 ]
Бачите, шановний Шико, на Майстернях ( в сенсі - на сторінках Майстерень) - адміністрація пропонує нашим авторам - будь-якої школи - розширювати область свідомого, тому індикатори, якими ми поступово оточуємо твір автора, хоча і динамічно намагаються вийти на кордони досягнутого автором у тій чи тій композиції, але вони (ці індикатори) завжди залишаються у сфері свідомого, зрозумілого (прийнятного чи неприйнятного для конкретного автора - це інша справа). До речі, збільшуючи обсяг усвідомленого, ми збільшуємо і дотичний до нас обсяг ще не усвідомленого, чи не так? :)
А розставляти індикатори у сфері підсвідомості, як то полюбляє офіційна мистецтвознавча критика - не зовсім раціонально, принаймні для Майстерень.

А щодо перемальовування художниками один одного, то, здебільшого, національний колорит відчувається навіть у малярському перемальовуванні (як на мене, звичайно).

До речі, і як на мою скромну думку, достойним перекладачем високої поезії може бути лише автор наближений за рівнем до того, кого він перекладає. Тому можна завжди себе побачити більш реально саме на тлі Великих...
Але це потрібно і мові, якою перекладають Великих.

В цьому сенсі переклади з російської, як на мене, дуже важливі якраз для гармонізації, наприклад, сфер урбаністичного поетичного мислення. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що українці, в основній своїй масі, до рівня розуміння життя мегаполісів, тим більше, до державотворчого мислення, ще не зовсім доросли - "моя хата скраю", особливо в інтелектуальній, творчій діяльності, аж надто очевидна. Вже не кажу, що рівень творчого патріотизму у дуже багатьох на рівні козака Гонти. І де ж, і як навчатися, як не перекладаючи, як не адаптуючи постгонтівське мислення і мовотворення до нових реалій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:16 ]
Дякую, пане Шіко, що заглянули (хоч тому був зовсім інший привід). Принагідно, кілька міркувань до тих висловлених Ваших (ніяк не пристосовуючи до вмісту своєї сторінки).
«Звичайне» читання багатовидове: байдуже, зацікавлене, упереджене, нетерпляче очікуюче (аж дошукуюче у собі: у тексті, наче, замало!)...
Тож, прочитати, і зреалізувати дар чи таку потребу (вчитати, відчути) теж є різні речі; і кожен читач візьме підхоже йому. Цікавий різновид читача, який сам амбітно пише; про це можна, та не варто найдовше.
А подякував, що маємо практичну повагу до слів мови, без винятку (обіперся на літературні, щоб не встряли в уточнення); а ще до всіх їх прав на пасуючі ролі у різних, також і поезійних, місцях.
Зустрічав відгук Опонента щодо прозорості (у котрогось автора), який дає мені можливість посподіватися: прикра ситуація випадкова ( така вже вона вийшла). – Мої повага, всі добрі побажання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 11:18:30 ]
Зичу доброго здоров’я, пане Ляшкевич! Звичайно, зразу написав був лист на приязні та відвертості про Ваш наїзд; вичікував, може хто ще долучиться. Дякую за створення учбової ситуації, першу користь з неї вже маю: лист не поміщаю. Вам не було таємницею моє рішення піти з Вашого ж товариства, намірявся йти тихо,– подякую за гучну увагу. Щодо питань основних якостей Поезії, людського позитиву, якогось там обличчя: їх же і не стояло (то які відповіді?)
З добрим ставленням та повагою до творчих мешканців майстерні