ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
1952. Під стукіт коліс
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
* * *
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Хата
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
* 48 *
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Заочні проводи
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Зозуля (1947) / Вірші

 Причетність творення
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-04 14:59:59
Переглядів сторінки твору 6571
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.786 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.786 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.611
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2011.05.16 16:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 15:21:30 ]
Удивительно четкая рифмовка.
Особенно - літнім/світлий;
Світлопад/зорепад;
Падіння/творіння/стремління

Удачно подобраны и другие слова. По сути, пазлы.
Прорезь к прорези, выступ к выступу.
СтоВП - СВiтлий
ВТВеРД - СВітлопад.
Короче говоря, просто дивное диво.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:12:09 ]
Дуже мені сподобалося, особливо це: "втверд світлопад" – несподівана риса світла - воно може бути не тільки легким, крихким, мінливим. воно - стійке і всепоглинаюче. чудовий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:16:44 ]
Оля, существует такое понятие как благозвучие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 19:20:01 ]
Шановний пане Юрію, помітно, що ви вже почали працювати над наголосами, але ще потрібно попрацювати над милозвучністю. Тобто, публікувати текст із коефіцієнтом прозорості меншим за 0,7 є сенс лише тоді, коли це переклад із більш сухої, аніж українська, мови, а ціль поставлена максимально точно передати оригінал.
Але ви свої переклади ще не виставляли на Майстернях? Цікаво було би їх почитати - бо не відкрию таємницю, коли зауважу, що нині жодний автор, що не перекладає інших, напевно аж ніяк не заслуговує зватися поетом...

Отже, занадто непрозорим текстом ми ображаємо читача, який хотів би на Майстернях бачити красиву мову.

Потім, що таке "сам гори здіймайся"? - я не можу зрозуміти цього виразу, якщо ваша ласка, то зробіть його зрозумілішим...

Я усвідомлюю, що пишучи вам такі коментарі, здебільшого просто втрачаю свій час, бо ви їх, переважно, видаляєте. Проте, я зобов'язаний таке робити, як і ви - намагатися писати ще краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:22:52 ]
Дозволю собі зухвалість не погодитися з Редакцією Майстерень. Принцип, який закладено у формулу розрахунку "прозорості" штучно обмежує лексику української мови. Так можна теоретично дійти і до "лексичного апартеїду", коли слова, які мають непаритетний склад голосних і приголосних будуть віднесені до антипоетичних.
І стосовно перекладу. Якщо "поет" Петренко перекладає поета Цвєтаєву - інакше, як профанацією назвати це не можу, які б благі наміри у гр. Петренка не були б. Перекладач - це дар. Поет і перекладач - різні іпостостасі дару чути слово.
Імхо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 20:46:19 ]
А як же тоді, шановний Шико, малярські школи, - всі, я повторю, шановний Шико, абсолютно всі видатні художники, перемальовували, вчилися малювати, з творінь, і шедеврів попередніх Майстрів.
Тож і рівень Петренка відразу проявиться на тлі Цвєтаєвої, чи Кавафіса.
І для наших Майстерень вельми необхідно бачити свій дійсний рівень.
Думаю, якщо наших авторитетних авторів змусити взятися за переклади Майстрів поезії, то багато хто виявиться просто смішним.
Тобто, як на мене, без перекладацького мистецтва - все просто є грою на публіку, і автор не є поетом...

Щодо лексики української мови і коефіцієнту прозорості, то і справді, якщо підходити з нашою, закладеною в обчислення цього коефіцієнта, арифметикою до ідеального, то можна знайти досить багато нюансів, але нижче 0.75 ідеальне ніколи не опуститься. :)
А якщо ми вже говоримо про Петренків, то їм до ідеального довго ще зростати, і червоні прапорці, чи там вогні маяків, які подають корисні сигнали, виглядають вельми помічними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:59:09 ]
слово і фарба - дещо різні виміри) і художники перемальовували не з голандської на українську?)
не може Петренко написати (чи переписати) Моцарта.
тепер знатиму, як називається перклад українською класиків - переписування Моцарта)))
Павло Вольвач десь у коментах слушно помітив, що перекладач у поезії заручник мов..
Проблема перкладу - дуже об'ємна тема, як для коментів) чи не так?)
Та й стосовно критеріїв ідеальності є питання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 22:23:18 ]
Бачите, шановний Шико, на Майстернях ( в сенсі - на сторінках Майстерень) - адміністрація пропонує нашим авторам - будь-якої школи - розширювати область свідомого, тому індикатори, якими ми поступово оточуємо твір автора, хоча і динамічно намагаються вийти на кордони досягнутого автором у тій чи тій композиції, але вони (ці індикатори) завжди залишаються у сфері свідомого, зрозумілого (прийнятного чи неприйнятного для конкретного автора - це інша справа). До речі, збільшуючи обсяг усвідомленого, ми збільшуємо і дотичний до нас обсяг ще не усвідомленого, чи не так? :)
А розставляти індикатори у сфері підсвідомості, як то полюбляє офіційна мистецтвознавча критика - не зовсім раціонально, принаймні для Майстерень.

А щодо перемальовування художниками один одного, то, здебільшого, національний колорит відчувається навіть у малярському перемальовуванні (як на мене, звичайно).

До речі, і як на мою скромну думку, достойним перекладачем високої поезії може бути лише автор наближений за рівнем до того, кого він перекладає. Тому можна завжди себе побачити більш реально саме на тлі Великих...
Але це потрібно і мові, якою перекладають Великих.

В цьому сенсі переклади з російської, як на мене, дуже важливі якраз для гармонізації, наприклад, сфер урбаністичного поетичного мислення. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що українці, в основній своїй масі, до рівня розуміння життя мегаполісів, тим більше, до державотворчого мислення, ще не зовсім доросли - "моя хата скраю", особливо в інтелектуальній, творчій діяльності, аж надто очевидна. Вже не кажу, що рівень творчого патріотизму у дуже багатьох на рівні козака Гонти. І де ж, і як навчатися, як не перекладаючи, як не адаптуючи постгонтівське мислення і мовотворення до нових реалій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:16 ]
Дякую, пане Шіко, що заглянули (хоч тому був зовсім інший привід). Принагідно, кілька міркувань до тих висловлених Ваших (ніяк не пристосовуючи до вмісту своєї сторінки).
«Звичайне» читання багатовидове: байдуже, зацікавлене, упереджене, нетерпляче очікуюче (аж дошукуюче у собі: у тексті, наче, замало!)...
Тож, прочитати, і зреалізувати дар чи таку потребу (вчитати, відчути) теж є різні речі; і кожен читач візьме підхоже йому. Цікавий різновид читача, який сам амбітно пише; про це можна, та не варто найдовше.
А подякував, що маємо практичну повагу до слів мови, без винятку (обіперся на літературні, щоб не встряли в уточнення); а ще до всіх їх прав на пасуючі ролі у різних, також і поезійних, місцях.
Зустрічав відгук Опонента щодо прозорості (у котрогось автора), який дає мені можливість посподіватися: прикра ситуація випадкова ( така вже вона вийшла). – Мої повага, всі добрі побажання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 11:18:30 ]
Зичу доброго здоров’я, пане Ляшкевич! Звичайно, зразу написав був лист на приязні та відвертості про Ваш наїзд; вичікував, може хто ще долучиться. Дякую за створення учбової ситуації, першу користь з неї вже маю: лист не поміщаю. Вам не було таємницею моє рішення піти з Вашого ж товариства, намірявся йти тихо,– подякую за гучну увагу. Щодо питань основних якостей Поезії, людського позитиву, якогось там обличчя: їх же і не стояло (то які відповіді?)
З добрим ставленням та повагою до творчих мешканців майстерні