ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Вигнані з раю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

Контекст : На вірш Софії Кримовської "Жебрачка"


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 01:18:07
Переглядів сторінки твору 13305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 00:10:50 ]
... та будь-ласка. Я не претендував і не розраховував "впливати на аудиторію" цим віршем. Тим більше - не мав наміру "збирати кошти" чи інші дивіденди. Це - зріз моєї емоції. Сенс? ...можливо, його і не було. Він з"явився разом з нелегким спогадом Адель, який розділили інші, бажанням матері ще раз обняти і приголубити свою дитину, з щирими емоціями Палагеї (персональні читацькі рефлексії?) Звичайно, ви маєте право на свою думку з приводу цього всього. Не певен, що поділяю її. Дякую за небайдужий візит. Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:42:08 ]
Михайле, не переймайтеся, - порсто той, хто не має дітей - не зрозуміє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:30:45 ]
2 Юля Ш.: до чого тут це? оті "вигнанці" теж не з пробырки наче взялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:38:28 ]
«Інші дивіденди» як і гроші це якраз суттєва допомога отаким знедоленим дітям як на мене. Адель у коментарі говорить про те, що ми всі часто буваємо малодушними у своєму заціпенінні перед життєвими реаліями і розуміє, що цукерка або булочка були б доречнішими, аніж мовчазне співчуття. Саме тому я і запитала про сенс написання соціальної поезії, бо вона, як і будь-яка громадянська лірика, самим своїм існуванням націлена на вплив на колективну свідомість. Коли людина працює із незахищеними верствами населення, то знає, що діти та підлітки які змушені жебракувати, таке зворушливе співчуття як-от у Вашій поезії трапляється сприймають агресивно, подекуди із певною відразою, бо на це є ряд суто психологічних причин. Тобто повірити у написане і перейнятися ним можуть люди далекі (і це щастя, що далекі!!) від проблеми, про яку йдеться.

Але якщо тут ми маємо справу із просто зрізом емоцій і не більше, то питання про глобальний сенс було надто глобальним, вибачте за тавтологію. Щасти і Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:05:17 ]
Чоррі, ну-мо я поясню до чого тут це.)) людина, яка постійно робить оточуючим зауваження щодо некоректності обговорення особистості, а не текстів, дозволяє собі похабні, невигадливі як граблі, натяки на щось, чого вона апріорі знати не може, втручаючись таким чином у приватне життя, демонструючи жахливу некомпетентність у справах етики спілкування на будь-якому ресурсі. Продукування чуток і домислів, махровий тролізм у реальному житті не кожен собі дозволить - інстинкт самозбереження заважає, а у віртуаліях - запросто. Зрештою, це навіть кумедно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:21:24 ]
Для Юлія Бро:

А який результат впливу такої поезії Ви очікуєте?
І чи можна очікавти якихось результатів від поезії?
Хто знає?

Автор відкриває свою душу, ділиться тим, що крає її чи окриляє від щастя. Михайло поділився власними переживання стосовно "вигнанців раю", наврядчи він писав це з якоюсь конкретною метою.
Ті до кого можна достукатись, вже знають, а ті, до яких ні - там хоч кувалдою гили по голові, а результату не буде. Сердце кам"яне, душа у вигнанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:47:57 ]
Палагеє, я там вище спробувала пояснити щодо результатів впливу. А чи можна очікувати якихось результатів від поезіЇ це зовсім НЕ риторичне питання. Будь-яке мистецтво у своїх першовитоках окрім естетичної цінності мало виховну і розвиваючу функції. Це вже потім з’явилася парадигма "мистецтво заради мистецтва" або "мистецтво як річ в собі". Але ж громадянська лірика якраз не є мистецтвом заради мистецтва, тому, як читач, я очікую від поезій цього жанру такої достовірності та сили впливу, такого зваженого і продуманого ментального поштовху, який змусить не лише пустити скупу сльозу, а й знайти практичне застосування власній гуманності. Найкращі зразки громадянської лірики здатні хвилювати нас незалежно від часу, якому вони призначались. Оце, власне і всі очікування:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:30:32 ]
До Чорнявої Жінки:

Ви праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:25:25 ]
Хочу і я сказати кілька слів стосовно теми вірша та стосовно того, на кого він може мати позитивний вплив.
Гадаю, що кожен з нас, кого час від часу навідує натхнення до написання віршів знає, як воно приходить. Адже найчастіше за покликом душі,серця, а вже рідше з виважених, тверезих міркувань. Тому здається мені, що автор у даному випадку якраз "діяв" за покликом серця. І це добре, бо на мою скромну думку, такі вірші щирі і знаходять такий самий щирий відгук у серцях читачів.
Щодо того, яка користь з такого вірша - гадаю, вона таки є. Бо він змушує стрепенутися наші "зачерствілі" серця, і стати добрішими, терпимішими, співчутливішими не лише на словах, а ще й конкретними діями, як от простягнути руку допомоги комусь із безлічі знедолених тими, чи іншими життєвими причинами. І правильно каже пані Люба, зробити це не так вже й складно, варто лише захотіти. Ось може такі вірші й спонукають нас згадати про те, чого ми так ретельно намагаємось не помічати довкола себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-15 19:11:41 ]
Важка тема... вчепила не тільки мене.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 22:23:33 ]
Спасибі всім читачам і гостям моєї сторінки за небайдужість і змістовні коментарі, за дискусію, за увагу. Кожен бачить своє, кожен має свою думку - і це прекрасно, бо ми кожен - особистість. Дякую за те що завітали і відгукнулися - по-своєму - на ці прості рядки. Успіху всім і добра.