Оксанко, чому ви говорите про відсутність ритму, і, взагалі, даєте узагальнені поради? Ваша майстерність хіба достатнього рівня, аби дозволяти собі подібне?
Якщо вас, Оксанко, щось бентежить у композиції пані Ірини, то запитайте її, якщо маєте кращі рішення - то запропонуйте їх, ви ж тут аби допомогти, як авторові, так і адміністрації точніше побачити вас, і вашу вагу, як критика і автора.

Сподіваюся, що адміністрації не доведеться постійно нагадувати про жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі.

Я говорю про відсутність ритму, бо бачу, що кожна строфа у вірші відрізняється від попередньої, і не лише за к-стю складів, а і за віршовим розміром. Я за правилами етикету не маю дозволяти собі подібної критики, бо ще сама не доросла до того р-ня, якого вимааю від інших, але я порівнюю не із собою, а із поетами, вірші яких є складовою скарбниці світової літератури, а у цих віршах якщо і є недоліки, то вони обов"язково чимось компенсуються.а вимагаю я багато як від себе, так і від інших.

а ще: я бачу недоліки,які можна побачити і в мєму віці, тому думаю, що вони значні, так як з мене критик ще не дуже(не маю професійних навичок, щоб прикопатись до всього).

"жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі" - якщо я хочу від перукаря, щоб він мене якісно підстриг, а сама цього не вмію - то що, я не маю права цього вимагати від нього?

Шановна Оксанко, будьте конкретною і направленою на доброчинність. Ваших знань не вистачає, аби зважити всі нюанси, але вистачить, аби ті чи ті моменти, якщо це для вас важливо, спробувати виправити - а отже, якщо у вас немає конкретних пропозицій, до поки не досягнете певного рівня, краще не узагальнюйте. Особливо, не говоріть про великих Майстрів - ви від них, як і більшість із нас, наразі, безмежно далекі...
Але і ви, і я, і шановна Ірина Калашник, маємо абсолютне право своїми творами додавати гармонії нашим (внутрішнім) світам, позитивно впливати на суспільне... Тому і просить вас адміністрація - правильно і коректно направляти свої зусилля. В першу чергу, вам варто у коментарях навчитися торкатися практичних і цікавих саме вам завдань...

А потім, у вас, Оксанко, знаєте, що в профайлі написано?

"Школа та стилі: пишу під настрій, і не обмежую себе стильовими рамками.
У кого навчаюсь: вчуся у оптимістів, бо їх мало,і їх важко перевершити."

Перепрошую, але це "дитячий садок", тому і прошу вас бути дуже акуратною за межами своєї сторінки.

Маєте право, Юлечко, і кажете - що саме і як саме перукар вас повинен стригти. І перукар - це професія, це професійна кваліфікація - а в Ірини Калашник - немає поетичної кваліфікації, принаймні не вказана ні Іриною (напр. як "майстер-клас"), ні адміністрацією.

А пробувати і розвивати свої творчі сили, а, особливо, стиль - віршування дуже навіть допомагає.

І дуже важливий момент - кожен має право на помилки, а особливо ті, що вперше в якомусь процесі.
Кожному потрібен певний час, аби зрозуміти, як сам процес, так і свої пріоритети, свій Промисел, зрештою. Тому потрібно відчувати якийсь градієнт у авторському підході до поетичних справ, і тоді вже робити висновки.

Для початку адміністрація майже кожному авторові дає змогу попадати своїми новими публікаціями на головні сторінки, заодно і читач побачить автора.
А далі вже вносимо корективи, у залежності від поетичної серйозності автора.

я погоджуюсь з Оксаною. і вважаю, що кожен має моральне право критикувати. і вибір автора - до чиїх коментів прислуховуватися, а до чиїх ні.

Наталю, будь-ласка, перечитайте коментарі заново. Юна авторка, яка пише вірші не краще, безапеляційно заявляє "за відсутність ритму ставлю низький бал..." Ритм тут не відсутній, їх тут аж декілька. А зауваження однозначно злостиве і неправильне. Дівчина не може оцінити всю проблематику авторки, до якої звертається.
І узагальнені поради їй давати рано, вчитися і ще раз учитися, як казав вождь світового пролетаріату.

Наталю, на ПМ ніхто не відміняв поваги маленьких до старших, і особливого права голосу маленьким тут ніхто не давав, аби не перетворювати ПМ на всілякі "Рожеві слоно Гаки"

вибачте за невеличку ремарку, Редакціє, але, мені здалося, що справа не лише у віці (та й хіба взагалі у ньому?), а швидше в тому, що певна манера критики занадто відверто виглядає як бажання самоствердитись за рахунок оточуючих, а не як намагання допомогти авторові побачити безліч шляхів до самовдосконалення.

Так, звичайно, є і таке, Юліє. Але це, можливо, і в кожному з нас таке лихо присутнє. І та бісівщина намагається час від часу заговорити нашими вустами... Просто потрібно себе стримувати від такого, - між нами, певно, немає святих, але притримуватись якихось манер і традицій є сенс, бо інакше хаос... :(

гадаю, таки так: в кожному присутнє. тому і рекомендуть голову тримати у прохолоді жеби зайва емоційність не перешкоджала максимальній точності донесення думки, особливо критичної. шкода коли через наші слабкості губиться раціональне зерно, яке, можливо, інколи буває присутнім у наших зауваженнях, адресованих колежанам.

...хм... перечитала, і коментарі, і твір... злостивості так і не вгледіла... висловлення особистої думки - є, оцнка - є, теж особиста... повагу ніхто, звісно, не відміняв, але і право голосу тут колись було. людина дала конкретне пояснення, чому вона ставить дану оцінку, пояснення логічне. з ритмом проблеми насправді існують. звісно, тема твору, звісно, пафосна і гарна, тому ще дужче хочеться, щоб авторка відпрацьовувала і технічну сторону, а якщо ніхто їй нічого не радитиме, то сама пані Ірина вдвічі довше вишукуватиме помилки... тим більше, зазначено, що авторка твору потребує найстрогішої критики, а реально виходить, що й слова всупереч сказати не можна... мабуть я надто рідко вчитуюсь в коментарі на майстернях, бо нові правила і порядки мене нині трохи дивують... перепрошую, коли я в чомусь не права.

Ви, дорога Наталю, таки трохи не праві.
Ось пані Ірина Калашник тільки прийшла на наш сайт, і, можливо в Інтернеті тільки розпочала своє перебування, тож є багато моментів на які зважає доброчинний читач...

І Адміністрація і далі наполягатиме на тому, аби юні автори, що роблять тільки перші кроки в поезії, як то Оксанка Крьока, більше працювали поетично, і, передусім, над своїми творами, аніж вишукуючи недоліки в інших.
Початківці мають навчатися, а не повчати.
Невже це не так? :)
І права голосу будь-кому і тільки тому, що чиясь величність знизійшла до реєстрації сюди, на ПМ ніколи не було і не буде. У цьому питання в нас немає жодної демократії, - чим більше ти вмієш, тим більшу хірургічну гостроту тобі дозволено, бо навіть найпростіша рекомендація вмілого автора корисна.
А якщо ти ще нічого не вмієш, то краще мовчати, твої слова в такому випадку лише нашкодять.