ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Калашник (1986) / Інша поезія

 Ти вже поет, якщо навчився рими?...
Ти вже поет, якщо навчився рими?
Якщо й над римой навіть не подумав ти?
Ти пишеш в стовпчик, строчками крутими.
Свою ти душу хочеш донести?

Ти вже поет? Ти йдеш у ногу з часом…
Нова поезія дає нові рядки…
А думку сформулюєш іншим разом…
Ти пишеш, та не знаєш чим пекти.

Вірші - не просто римовані твори.
В них ритми, звучання, пісня, гармонія.
У них розквітають і квітнуть собори,
Там всесвіт і звук, і небесна симфонія.

Вірш може вбити, долю спаклюжити,
Кохання створити і вбити кохання,
Зруйнувати державу і все надолужити,
І відобразити вічність, чекання.

Сюди ти поліз без характеру й волі?
Тонка душа, чи, просто, слабак?
Ти добре подумай, чи хочеш ти долі,
Бути гонимішим бездомних собак?

Те що говорить хороший поет
Мало кому подобатись має.
Він - стрижень, народу тонкий силует.
Він - совість. І тим він усім допікає.

Це не поезія - плач у жилетку,
Душу на показ, якої нема,
Тиха розмова, про мене й таблетку
І те як залишилась дома сама.

Поети шліфують слово роками.
Довіку пізнають себе і світу суть.
Вони не пишуть аби-як рядками,
І не несуть всіляку каламуть.

Поезія - це праця, важка і невпинна,
Лупання об метал посередніх людців.
А визнання - річ уже вторинна,
Шлях до неї різний у митців.

Чи ж ти поет? Спитайся в себе ще раз.
Не можна, ні любить, ні жить наполовину.
Якщо поет, покаже теє час…
Вчись у великих і зустрінеш свою днину.
6.02. 2010





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 10:51:21
Переглядів сторінки твору 13532
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.498 / 3  (3.884 / 4.84)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.158 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.12.30 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 14:51:40 ]
"Кожного разу коли я кажу людині, що вона погана, вона береться мені доводити, що вона насправді ще гірша." :)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 15:47:30 ]
вмеморіз ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 15:36:33 ]
))) вибачте за втручання, та мене завжди веселить такі коментарі, чи швидше невдала дискусія. А вона так мило розпочиналася із зауважень щодо вірша, потім перейшла у дивне вияснення психології та ще чогось не зрозумілого. Скільки слів, а так мало відношення вони мають до критики вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 15:42:03 ]
де ти бачив на ПМ критику віршів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 15:49:48 ]
от я саме і про це, мало критики віршів - багато психології автора ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 15:58:56 ]
як епіграф пригодитись може)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 16:00:02 ]
ну знову не туди коментарі потрапляють)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 16:18:18 ]
Друзі мої дорогі. У мене таке враження, що тут усі пишуть самі для себе, а інших не чують і не бажають чути. Так Ірина ніколи нічого не навчиться, бо конструктивних зауважень майже немає у коментах, а, з другого боку, вона чує тільки особисті образи, а не крихти тої констуктивності, які, все ж таки, можна виловити.
А чому немає конструктивних зауважень - бо текст не є віршем, тільки набором загальновідомих лозунгів і побажань (для себе).
Шановна Ірино. Ваші благі наміри написати вірша ще не є віршем. А намагання оправдати вживання русизмів якимись причинами виглядає як звичайна неграмотність.
Натхнення вам і вимогливості до себе - вона допоможе створити справді вартісні тексти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 16:21:27 ]
Василю, власне, я це і мала на увазі - "немає конструктивних зауважень - бо текст не є віршем". Про це їй і МП говорила. Але ж і Ірина себе поетом не вважає, як вона зазначила у профілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 20:00:26 ]
Знаєте, Ірино: не варто дутися і ображатися. Краще послухайте розумні речі, які пробиваються. Але ви не це заслужили(мені так здається), бо не треба вказувати на недоліки своїх співрозмовників, коли вони дивляться виключно на Ваші твори. у такому випадку будь-хто перейде до особистісних образ.

а ще негарно свої неволіки виставляти у вигляді ізюминок. такого ізюму багато, але він неякісний навіть для щоденного вжитку.

я бачила багато експериментів зі словами, але це красиво, коли не ріже вуха.
а знаєте таку приказку: що через ряд, те і свині не хотять. а у Вас воно якраз так і виглядає.

не варто вчити віршові розміри - це і так не допомагає. краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 21:41:26 ]
Я воїн, і тут я не виправлюсь, це моя основа, моя суть... Ніхто не ображається, Боже збав. Просто у кожного своя пісня і легше всетаки слухати свою. Тільки чомусь в усьому винна я. Натовп же неможе помилятись, це неприпустима нісенітниця. Коли б мене почули з першого разу, коли б спробували зрозуміти чому я це роблю, без підключення стадного істинкту, який для мене, що червона ганчірка для бика... Була б розмова. Практично в кожного в логіці дірка, її головне побачити і перевірити мислення на досконалість. А потім виявляється, що нам принципово важливо дістати. Я не б'ю себе в груди, що я поет, я письменник. Мені це на кожному творі писати, щоб бува не забули? Тим більше, зауважень до змісту творів я не чула, найбільше дістає. А ритм... Я знаю, що є проблеми. Скільки разів маю це повторити, щоб запам'ятали? Глухі і холодні мов крижини... Тільки Я Я Я і Я, а якщо ще в квадраті та в кубі, ось тоді Я точно праве, адже саме по собі нічого не вате. Ну невже інших занять у людей не було? Я вже думала вчора попрощались. Ні, нам цікаво лізти в очі, ми ж еліта, авжеж... Я беру тайм аут, до завтра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 23:24:10 ]
я думаю, що тут немає прибічників стадного рефлексу. а у Вас проблеми не лише з ритмом, а і з граматикою, словниковим запасом і ще багатьма нюансами мови. але... це мабуть одна зі складових Вашої воїнської суті.
у кожного є своє Я, але крім Вас ніхто про це не заявляє так "воїнтвєнно". може охолонете, і нормально поставитеся до зауважень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 15:01:05 ]
Можливо, Ірино, ви і вважаєте себе воїном, але ПМ не хотілося б перетворювати на воєнний плацдарм.