ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.22
12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.
Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.
Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати
2024.05.22
11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.
Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.
Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,
2024.05.22
11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
2024.05.22
09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50.
СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях
2024.05.22
06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
2024.05.22
05:33
Нічний гадючник: музика, вино,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.
У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.
У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,
2024.05.22
02:03
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Веде крізь сни в часи жадані
Незрозуміла біла путь,
Де весни сліз гірких не ллють
На дні солодкої омани.
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Веде крізь сни в часи жадані
Незрозуміла біла путь,
Де весни сліз гірких не ллють
На дні солодкої омани.
Мені заснути не дають
2024.05.22
00:07
Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни
2024.05.21
23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
2024.05.21
21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
2024.05.21
20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
2024.05.21
11:51
СО-СУ-КУР
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
2024.05.21
11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
2024.05.21
10:58
Мрії збуваються.
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
2024.05.21
08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
2024.05.21
07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Калашник (1986) /
Публіцистика
Пояснювальна запиcка
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пояснювальна запиcка
Це відповідь на надмірну увагу до моєї скромної персони на моїй авторській сторінці.
Автор прийняв рішення зробити паузу. Це буде мудро, мені так здається. Це історія про автора, критиків і критику. Хто прав хто винен, рекомендую ще раз розібратись читачу.
Автор тут тому що письменник, сподівається, що може себе таким називати. Поетом себе не вважаю, про що вказала на авторській сторінці, яку, звісно, ніхто не читає.
Все почалось із поезії, її легше прочитати, ніж прозу. Всі говорять одне і теж, немає ритму. Автор згоден,я ритму надолужую по-можливості наголосом на зміст і римою. Значить погано надолужую... Скільки разів я маю це повторити, щоб мене почули?
Сподіваюсь на мудрість читача, тому що далі історія буде вестись на конкретних прикладах, в умовах конфіденційності джерела, джерела потім, вразі чого, самі себе проявлять.
Моя перша критика звучала так: "Ірино, тут два вірші з двома назвами?
І не по темі. Ви на авторській сторіночці написали про себе "філософ". Це ваше самовизначення_самосприйняття чи щось фахове?" Все б нічого,я пояснила, що з двома назвами начудила, розбираюсь зі сторінкою, і що "Моя філософія" - це спільна назва всіх моїх віршованих. Пояснила чому вважаю себе філософом, закінчивши думку фразою:"І якщо це не філософія, киньте в мене камінь." Мені прийшла відповідь: "Камінь - то не наша зброя )". Автор винен, на той час працювала з критикою іншого твору, і відповіла в по темі іншого твору. Відрізняюсь різкістю суджень, але ж об'єктивна думка завжди зважена, сувора, але справедлива. Та думка була об'єктивна не по темі, про що мені не забарились сказати. Я ще раз переглянула сторінку і вибачилась, пояснивши, що досі розбираюсь зі сторінкою. Думала все, інцидент вичерпано... До пори, до часу.
Найпоширеніша критика має таку формулу:
"1. збитий ритм.
2. рими "кохання-чекання"....
3. "над римой" - має бути над римою.
4. "строчками крутими" -"строчки" рос.слово. укр - рядки.
5. таблетки - пігулки.
про інше вже не буду."
Все б нічого, та автор не бачить, що критик читав віша. Автор не сумнівається, що вірш було прочитано. Але як можна прочитати вірш не побачивши змісту? Де зауваження по темі? Не побачивши рими? Як можна бачити самі слова? Даруйте, але подібну критику автор об'єктивною не вважає. На веду приклад об'єктивних суджень:
"Серйозна тема, натхненний вірш, але треба над ним попрацювати.
Іринко, бажаю успіхів!"
І ще один.
"Сам задум непоганий. Але до досконалості треба попрацювати. На мій погляд, вичленити головні напрями і скоротити до талановитого мінімуму. Бо запитуючи, і, якби повчаючи інших, треба уникати тих же помилок, зокрема ритм, русизми. А за спробу пізнати глибину питання підтримаю.
Поети шліфують слово роками.
Це праця, важка і невпинна.
Іринко, все гаразд, прислухайтесь до порад, пишіть, пишіть, шукайте своє, не бійтесь різати і виокремлювати головне. Мені й самому важко це робити, але слова останнього Вашого рядочку прямо вказують шлях. Щасти."
До подібного роду критики в мене немає жодної критики. Дакую їх авторам.
Але коли розпочинається критика типу:
"Я думаю, автору більше не варто розмінюватися на літ.сайти, а треба одразу нести свої вірші в Нобелівський комітет. Удачі!"
""Вірші - не просто римовані твори.
В них ритми, звучання, пісня, гармонія" - добре було б, якби автор цих рядків адресував їх і собі теж."
Мені ще один приклад "подобається" дуже.
"то Ірина ще не розібралась із системою :)"
Ніхто на мене не ображайтесь. Було три критика, які, в моєму розумінні, мисленням між собою дуже не відрізнялись, і вони в мене справді злились в одну людину. Чим більше я їх слухала, тим менше чула об'єктивності і тим більше емоцій. Поширений прийом, повтор однієї і тієїж фрази. Я зрозуміла. Є ще ж перефраз, та інші якісь посилання, аргументи, поради. Людина не може бути правою вже тому, що не допускає ймовіність вланої не правоти.
Найгірше було коли посипались, і пішов коментар безпосередньо по ситуації. Я вже людей між собою не розрізняла і сприймала як єдине ціле. Наговорила дурниць, згодна. Від мене чекали дії і вони її отримали. Не добре вийшло з адресатом тієї моєї промови, поскільки висловилась я загалом по ситуації, а на горіхи отримала вона. Хоч саме ця дівчина сказала варте уваги по суті: "краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний." Нарешті, нормальне пояснення про особливості ритму у вірші, а не констатування факту його відсутності і нічого більше.
Я не хизуюсь своєю войовничою натурою, як те вирішили. Я просто іншого шляху не знаю, постійно доводиться відстоювати себе, серед добрих людей... От в чому я справді винна, це в тому, що допустила слабкіть. Я не мала права підаватись на різного роду критику, яка такою й не була по суті. То ж прошу пробачення у всіх. Я зробила висновки. Час покаже їхну вірність.
Прошу вас проявіть мудрість до сказаного.
10. 02. 2011
Автор прийняв рішення зробити паузу. Це буде мудро, мені так здається. Це історія про автора, критиків і критику. Хто прав хто винен, рекомендую ще раз розібратись читачу.
Автор тут тому що письменник, сподівається, що може себе таким називати. Поетом себе не вважаю, про що вказала на авторській сторінці, яку, звісно, ніхто не читає.
Все почалось із поезії, її легше прочитати, ніж прозу. Всі говорять одне і теж, немає ритму. Автор згоден,я ритму надолужую по-можливості наголосом на зміст і римою. Значить погано надолужую... Скільки разів я маю це повторити, щоб мене почули?
Сподіваюсь на мудрість читача, тому що далі історія буде вестись на конкретних прикладах, в умовах конфіденційності джерела, джерела потім, вразі чого, самі себе проявлять.
Моя перша критика звучала так: "Ірино, тут два вірші з двома назвами?
І не по темі. Ви на авторській сторіночці написали про себе "філософ". Це ваше самовизначення_самосприйняття чи щось фахове?" Все б нічого,я пояснила, що з двома назвами начудила, розбираюсь зі сторінкою, і що "Моя філософія" - це спільна назва всіх моїх віршованих. Пояснила чому вважаю себе філософом, закінчивши думку фразою:"І якщо це не філософія, киньте в мене камінь." Мені прийшла відповідь: "Камінь - то не наша зброя )". Автор винен, на той час працювала з критикою іншого твору, і відповіла в по темі іншого твору. Відрізняюсь різкістю суджень, але ж об'єктивна думка завжди зважена, сувора, але справедлива. Та думка була об'єктивна не по темі, про що мені не забарились сказати. Я ще раз переглянула сторінку і вибачилась, пояснивши, що досі розбираюсь зі сторінкою. Думала все, інцидент вичерпано... До пори, до часу.
Найпоширеніша критика має таку формулу:
"1. збитий ритм.
2. рими "кохання-чекання"....
3. "над римой" - має бути над римою.
4. "строчками крутими" -"строчки" рос.слово. укр - рядки.
5. таблетки - пігулки.
про інше вже не буду."
Все б нічого, та автор не бачить, що критик читав віша. Автор не сумнівається, що вірш було прочитано. Але як можна прочитати вірш не побачивши змісту? Де зауваження по темі? Не побачивши рими? Як можна бачити самі слова? Даруйте, але подібну критику автор об'єктивною не вважає. На веду приклад об'єктивних суджень:
"Серйозна тема, натхненний вірш, але треба над ним попрацювати.
Іринко, бажаю успіхів!"
І ще один.
"Сам задум непоганий. Але до досконалості треба попрацювати. На мій погляд, вичленити головні напрями і скоротити до талановитого мінімуму. Бо запитуючи, і, якби повчаючи інших, треба уникати тих же помилок, зокрема ритм, русизми. А за спробу пізнати глибину питання підтримаю.
Поети шліфують слово роками.
Це праця, важка і невпинна.
Іринко, все гаразд, прислухайтесь до порад, пишіть, пишіть, шукайте своє, не бійтесь різати і виокремлювати головне. Мені й самому важко це робити, але слова останнього Вашого рядочку прямо вказують шлях. Щасти."
До подібного роду критики в мене немає жодної критики. Дакую їх авторам.
Але коли розпочинається критика типу:
"Я думаю, автору більше не варто розмінюватися на літ.сайти, а треба одразу нести свої вірші в Нобелівський комітет. Удачі!"
""Вірші - не просто римовані твори.
В них ритми, звучання, пісня, гармонія" - добре було б, якби автор цих рядків адресував їх і собі теж."
Мені ще один приклад "подобається" дуже.
"то Ірина ще не розібралась із системою :)"
Ніхто на мене не ображайтесь. Було три критика, які, в моєму розумінні, мисленням між собою дуже не відрізнялись, і вони в мене справді злились в одну людину. Чим більше я їх слухала, тим менше чула об'єктивності і тим більше емоцій. Поширений прийом, повтор однієї і тієїж фрази. Я зрозуміла. Є ще ж перефраз, та інші якісь посилання, аргументи, поради. Людина не може бути правою вже тому, що не допускає ймовіність вланої не правоти.
Найгірше було коли посипались, і пішов коментар безпосередньо по ситуації. Я вже людей між собою не розрізняла і сприймала як єдине ціле. Наговорила дурниць, згодна. Від мене чекали дії і вони її отримали. Не добре вийшло з адресатом тієї моєї промови, поскільки висловилась я загалом по ситуації, а на горіхи отримала вона. Хоч саме ця дівчина сказала варте уваги по суті: "краще спробуйте проспівати свої вірші, якщо все пройде без збою - ритм правильний." Нарешті, нормальне пояснення про особливості ритму у вірші, а не констатування факту його відсутності і нічого більше.
Я не хизуюсь своєю войовничою натурою, як те вирішили. Я просто іншого шляху не знаю, постійно доводиться відстоювати себе, серед добрих людей... От в чому я справді винна, це в тому, що допустила слабкіть. Я не мала права підаватись на різного роду критику, яка такою й не була по суті. То ж прошу пробачення у всіх. Я зробила висновки. Час покаже їхну вірність.
Прошу вас проявіть мудрість до сказаного.
10. 02. 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію