ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Я пригостив тебе дощем




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-09 16:20:17
Переглядів сторінки твору 8695
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.400 / 6  (5.054 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.089 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.09.21 00:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:33:13 ]
Приємно бачити тебе, Оксанко.
З подихом весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:26:44 ]
Приєднуюся до всіх відгуків. Мені теж сподобалося. Чого тільки вартий вже перший рядок - "Я пригостив тебе дощем..."?!.
Щасти Вам, Юрію!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:34:16 ]
Дяки, Юль.
Взаємно - безмірного щастя,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 21:12:52 ]
Я угостил тебя дождем,
пока мы жизни соль искали.
Проснулась ты и со слезами
просила у дождя "Пойдём!"

Хоть перешел тебя я вброд -
воды нанес за мною ветер,
и захотелось отогреть мне
ползущий следом сердца ход.

Я развязал тебе концы –
в твой абрис рук вносил ветвистость...
Меня нанизываешь быстро
на правду моря по лицу.

Ты болью, друг мой, наречен -
координат сгорели оси,
и крыльев уж не шесть, а восемь
за серафимовым плечом.


прошу прощения:)... очень нравится ваш этот текст
но в переводе - умирает, по моему(((
вторая половина особенно..

не сочтите за дерзость:)
с теплом, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 14:57:54 ]
Як на мене - то чудовий переклад, Тань!
Дуже-при-дуже вдячний за розуміння і відгук.

Можливо... тут поміняти:
***
просила у дождя "Пойдём!" - я бы заменил на
просила у меня "ещё..."

Здається так би було ближче до оригіналу...

Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:30:06 ]
о, Юр..так и было сразу, конечно:), но..
рифма стирается..и я рискнула - мне это показалось тем самым оживляющим перевод моментом..как-будто ВЫ и есть этот самый ДОЖДЬ, понимаете? она просила вас о вас. чтоб вы пошли. и вы пошли(уже вместе). и перешли её вброд..чувствуете?..
но я конечно не имею права на такое версификаторство..
а со стертой рифмой перевод проигрывает оригиналу (+ концы - лицу - натяжка), а этого я допустить не могу:)
если что-то родится лучше - я напишу, Юрочка
пока это лучшее что я читала здесь на украинском.
спасибо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:40:28 ]
Я лише відгукнувся...
Але ви - перекладач і вам видніше - як це має бути...
Ще раз дякую!!!!!
І на закуску ось це:
http://stihi.ru/2011/10/07/7684
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:51:40 ]
а-а-а!.... наповал!..
но я так просто не сдаюсь!:)
ловите ответ:

http://stihi.ru/2011/03/24/4852

:)))))))))))))) всебічно:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:15:03 ]
Абзац!!!
до того ж - дуже семинебесно-взятий...
Чудово,Тань!!!
Дєло пахнєт керасінам. :)
Заповняю баки і падаю мейд ін рашан:
бомба#1
http://stihi.ru/2010/06/10/5654
бомба#2
http://stihi.ru/2010/05/26/8874
бомба#3
http://stihi.ru/2010/02/05/8840
бомба#4
http://stihi.ru/2010/05/18/5957

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:23:31 ]
ва-а-у!..Юра..вы прелесть
это я буду растягивать - такое удовольствие
пока бомба раз..
позволю одно зам-ние:
И пенЯсь от суеты,= пЕнясь я от суеты..

кощунственны замечания, ваабсче!

голова у меня обертом пошла:).. кофе-брейк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:32:02 ]
раз брейк - задраюємо бомбо_ЛЮки :)
Дякую за заyваги - я перегляну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 20:01:20 ]
Юрасик, четвертая бомба - лучше всех!
правда есть одно замечание - ма-а-аленькое:

спят мотыльки У кувшинках идей = спят мотыльки НА кувшинках...

а так - супер!

из третьей бомбы - вот этот "запал" запал:

И дрожь, как дрожжи. И стих – как гимн,
как с поля брани, рывок по венам.

у меня такое есть похожее рефреновое:
и целовать твой шарф
как знамя на присяге
коричневую ткань
для алых парусов..

у меня море вместо поля:)

thank you, Ю! вери и вери ма(рт)ч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 22:21:59 ]
Спасибі, Танюш!
Тоді рахутимем, що решта - три - не здетонували :)