ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ідан Мерол
2024.03.03 15:43
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
де чекають давно там є стіл і накрито на стіл
невблаганно далекі й такі невимовно прості

звідки видно міста у яких ти ніколи не був
де про грішне мовчать адж

Євген Федчук
2024.03.03 14:27
Вийшов дядько Петро з хати, потилицю чуха
Та жінчине буркотіння слуха краєм вуха:
- Дожилися, вже у хаті і кусника хліба!
А він ходить спокійненько, то не знає ніби.
- Та ж немає в магазині! Не завозять, кляті!
Де ж я маю тобі хліба, скажи мені, взя

Володимир Бойко
2024.03.03 12:53
Відповідатимуть за все!
Горітимуть в огні геєни
За всіх невинно убієнних –
Ніщо від кари не спасе.

І буде суд. І буде кара.
І людський суд. І Божий суд.
І буревії занесуть

Олена Побийголод
2024.03.03 11:32
Жартуна – керувати собою
обирали зі сміхом дядьки;
і коли уже йшлося до бою –
він усім обіцяв шашлики.

А дядьки – геть наївні, як діти!
Рахувати їм щось – не з руки...
От і йдуть – за свій кошт боронити

Козак Дума
2024.03.03 11:03
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а я пишу свої, не заповіти, вірші.
Там натяку нема на авторство Христа…

І пафосу катма, все більше із натури,
про хамство і війну, підступність і цинізм.
Відверто, без пр

Світлана Пирогова
2024.03.03 10:53
Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.
Одеса плаче і нема спокою.
Який мерзотник злодіяння скоїв
У березневу першу нічку сонну,
В будинок запустивши смерті дрони.
Руїни і завали - сон навічно,
Ніколи діти не розплющать

Тетяна Левицька
2024.03.03 09:22
присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)

Королева романсів
В такт кружляє у танці
І несе людям радість,
Раювання душі.
Сонцем лагідним світить
І дарують чар-квіти,

Микола Соболь
2024.03.03 08:46
Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.
І крапельки роси лягли на груди…
На жаль тоді не все тобі сказав.

Слова пусті, коли говорить тіло,
коли знемога утомила плоть.
У той момент були ми надто смілі

Іван Потьомкін
2024.03.03 08:12
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Віктор Кучерук
2024.03.03 06:00
Рудіє сонце золотаве
І синє небо меркне теж, –
Дніпро відсвічує заграви
Незатухаючих пожеж.
Вода тьмяніє неохоче,
Хоч сутеніє навкруги, –
Бо колір змінювать не хочуть
Червонобокі береги.

Артур Сіренко
2024.03.02 23:27
У долину анемон білих
Повернусь я весняним вітром,
Холодним як вічна Істина.
У долину очитку квітучого
Повернусь диким каменем,
Важким, наче мої спогади.
У долину весняних вишень
Повернусь сірим птахом –

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Наталія Кравченко
2024.03.02 14:18
Мені мама свої сльози передала, Ось так вилив, з глибини душі! Сльозами вона багато не забудить і не пробачить: За Забране життя ворогом, І за Брехливу історію За Зруйновані мрії, І за Знищені церкви Наскрізь проплаканими маминими сльозами не проб

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Я пригостив тебе дощем
cool smoke Я пригостив тебе дощем,
коли до серця сіль чумачив.
І ти прокинулась і плачеш,
питаєшся мене про ще.

Я перейшов тебе убрід –
води наніс за мною вітер
і так хотілося пригріти
те плазовиння – серця хід.

Я розв'язав тобі кінці –
до ліній рук вносив крислате...
Мене так легко нанизати
на сповідь моря по щоці.

Я охрестив тебе "Мій Щем" –
в координат згоріли вісі
і крил примножилось до вісім
за серафимовим плечем.

9 Березня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-09 16:20:17
Переглядів сторінки твору 8448
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.400 / 6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.03.02 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:33:13 ]
Приємно бачити тебе, Оксанко.
З подихом весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:26:44 ]
Приєднуюся до всіх відгуків. Мені теж сподобалося. Чого тільки вартий вже перший рядок - "Я пригостив тебе дощем..."?!.
Щасти Вам, Юрію!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:34:16 ]
Дяки, Юль.
Взаємно - безмірного щастя,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 21:12:52 ]
Я угостил тебя дождем,
пока мы жизни соль искали.
Проснулась ты и со слезами
просила у дождя "Пойдём!"

Хоть перешел тебя я вброд -
воды нанес за мною ветер,
и захотелось отогреть мне
ползущий следом сердца ход.

Я развязал тебе концы –
в твой абрис рук вносил ветвистость...
Меня нанизываешь быстро
на правду моря по лицу.

Ты болью, друг мой, наречен -
координат сгорели оси,
и крыльев уж не шесть, а восемь
за серафимовым плечом.


прошу прощения:)... очень нравится ваш этот текст
но в переводе - умирает, по моему(((
вторая половина особенно..

не сочтите за дерзость:)
с теплом, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 14:57:54 ]
Як на мене - то чудовий переклад, Тань!
Дуже-при-дуже вдячний за розуміння і відгук.

Можливо... тут поміняти:
***
просила у дождя "Пойдём!" - я бы заменил на
просила у меня "ещё..."

Здається так би було ближче до оригіналу...

Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:30:06 ]
о, Юр..так и было сразу, конечно:), но..
рифма стирается..и я рискнула - мне это показалось тем самым оживляющим перевод моментом..как-будто ВЫ и есть этот самый ДОЖДЬ, понимаете? она просила вас о вас. чтоб вы пошли. и вы пошли(уже вместе). и перешли её вброд..чувствуете?..
но я конечно не имею права на такое версификаторство..
а со стертой рифмой перевод проигрывает оригиналу (+ концы - лицу - натяжка), а этого я допустить не могу:)
если что-то родится лучше - я напишу, Юрочка
пока это лучшее что я читала здесь на украинском.
спасибо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:40:28 ]
Я лише відгукнувся...
Але ви - перекладач і вам видніше - як це має бути...
Ще раз дякую!!!!!
І на закуску ось це:
http://stihi.ru/2011/10/07/7684
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:51:40 ]
а-а-а!.... наповал!..
но я так просто не сдаюсь!:)
ловите ответ:

http://stihi.ru/2011/03/24/4852

:)))))))))))))) всебічно:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:15:03 ]
Абзац!!!
до того ж - дуже семинебесно-взятий...
Чудово,Тань!!!
Дєло пахнєт керасінам. :)
Заповняю баки і падаю мейд ін рашан:
бомба#1
http://stihi.ru/2010/06/10/5654
бомба#2
http://stihi.ru/2010/05/26/8874
бомба#3
http://stihi.ru/2010/02/05/8840
бомба#4
http://stihi.ru/2010/05/18/5957

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:23:31 ]
ва-а-у!..Юра..вы прелесть
это я буду растягивать - такое удовольствие
пока бомба раз..
позволю одно зам-ние:
И пенЯсь от суеты,= пЕнясь я от суеты..

кощунственны замечания, ваабсче!

голова у меня обертом пошла:).. кофе-брейк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:32:02 ]
раз брейк - задраюємо бомбо_ЛЮки :)
Дякую за заyваги - я перегляну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 20:01:20 ]
Юрасик, четвертая бомба - лучше всех!
правда есть одно замечание - ма-а-аленькое:

спят мотыльки У кувшинках идей = спят мотыльки НА кувшинках...

а так - супер!

из третьей бомбы - вот этот "запал" запал:

И дрожь, как дрожжи. И стих – как гимн,
как с поля брани, рывок по венам.

у меня такое есть похожее рефреновое:
и целовать твой шарф
как знамя на присяге
коричневую ткань
для алых парусов..

у меня море вместо поля:)

thank you, Ю! вери и вери ма(рт)ч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 22:21:59 ]
Спасибі, Танюш!
Тоді рахутимем, що решта - три - не здетонували :)