ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шанель ЯрКо (1980) / Критика | Аналітика

 Чоловік у житті сучасної української жінки

Не наукове дослідження

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-27 19:12:51
Переглядів сторінки твору 14356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.607 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.607 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, аналітика
Автор востаннє на сайті 2011.03.28 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-27 21:17:09 ]
Ноги - дві ліві (у сенсі, що кожна готова наліво піти).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ада Перець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 12:18:05 ]
Розум, який дозволить йому бачити перед собою богиню і відповідно до неї ставитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-27 16:51:48 ]
Який розум? Перед Богинею ми втрачаємо голову... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ада Перець (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 12:01:17 ]
Розум потрібен, хоча б для того, щоб зрозуміти, що перед тобою богиня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ада Перець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 12:42:24 ]
Справжнього чоловіка здатна створити лише справжня жінка. В чистому вигляді ідеалу не існує, його можна лише створити. Тому, закочуйте рукава, жіночки, і за роботу! Головне знайти підходящий матеріал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-07 12:13:53 ]
10. Він про коханців жінки теж не знає нічого.

І п.2 чомусь у перших рядах виступає, хоча насправді не відіграє такої важливої ролі (як на мене).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-27 16:53:42 ]
Захищаючи справжніх чоловіків, повинен сказати, що такі чоловіки завше зважають, зчитуючи історію дами серця - у якій чоловічій компанії вони опинилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-27 18:43:14 ]
Повертаючи справедливість, маю зазначити, що тільки справжня жінка може створити таку ілюзію для справжнього чоловіка - вдати, ніби він все знає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самба Літа (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 21:35:53 ]
Якщо додати "без шкідливих звичок", це будуть вже якісь матримоніальні претензії. Хоча таки добре, як мужчина їх не має.
А ще Мужчина має вміти СМАКУВАТИ життя і ДІЛИТИСЯ цим смаколиком не лише у віртуальному просторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-27 16:55:31 ]
Ви така безстрашна? А раптом пропозиція може бути хоча і безсловесна, але і спокусливо реальна.
Уявіть собі, Самбо, цей танець пристрасті - без жодного зайвого слова. Пристрасть, якої не було? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-27 17:07:31 ]
А ці пункти мені до вподоби - так воно, схоже, і є
"7. Мовчать, бо тупенькі?
8. Багато говорять, несучи повну ахінею..." - вироджуються, однозначно... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-27 23:24:20 ]
Напевно, дорога Мріє Поета, краще тут цю тему продовжити? Звісно, якщо милосердне жіноче товариство дозволить мені таке...

Отже, я зробив припущення, що "на ПМ чоловіки можливо і не лякливі в цілому, але дуже боязкі, щодо висвітлення справжнього стану своїх справ?.."

А ви, Мріє, сказали:
"А шо стосується чоловіцтва ПМ, то, можливо, не стільки боязкі, скільки закомплексовані (втім, цим страждає і більшість жіноцтва ПМ)..

Ви вважаєте, Мріє, що це прояв комплексів - вкрай вузька тематика творів, одноманітність стилю, форм, повторюваність, описування подій грубим пензлем на передньому плані?
А раптом це такий собі творчий снобізм?
На роботі і вдома наш пересічний ПМ автор високо і тонко співпрацює із найглибиннішими речами і явищами, а тут лише втомлено тримає лише йому притаманний ледь-ледь помітний лінивий розчерк пера?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 03:39:54 ]
Ні, дорогий Даймоне, якщо ми одне й те саме розуміємо під терміном "снобізм", то в описаному вами перевтіленні "нашого пересічного автора ПМ" скоріше присутній "снобізм навиворіт". Ви можете уявити собі Мікеланджело Буанаротті, який вдень розписує Сікстинську капеллу, а ввечері розмальовує стіннівку? Я - ні. Тому мова може йти саме про комплекси. Причому, як про свідомі, так і несвідомі. Перші знаходять своє втілення в характері, другі - у сублімаціях, до яких, як всім відомо, належить і творчість у всіх своїх проявах.

Щодо вузькості тем, то їх "за гамбурзьким рахунком" взагалі дві (і це теж не відкриття): Любов і Смерть. Все інше лежить між ними. Але "всього іншого" настільки багато, що цю мандрівку не подолати з кайданами комплексів (

Є маса "бульйонів", в яких ці комплекси зароджуються. Найпоширеніші з них: "Шо люде скажуть?", "Ой, бідабіда!", "Якстрашнажить!"
А ви ще які знаєте, Даймоне? Чи на ваших теренах всі ці людські (не побоюсь цього слова) )) слабкості вже не актуальні? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 11:46:37 ]
Ви може і не здивуєтесь, та я все одно вам, Мріє, скажу, що любов і смерть - це всередині нас, власне, всі диспути тут, на ПМ, і йдуть довкола того - Любов і Смерть обмежують наше єство, чи не обмежують.
Отож кажу, що в питаннях, які стосуються нас - Любов і Смерть всередині нас - ми більші за ці явища, тому тематика може виходити далеко за ці "межі".
А може і не виходити :)
Давайте спробуємо на практиці з'ясувати наші припущення. Кого би нам оглянути з чоловіків нині?
Взагалі, можна це робити і систематично :)

Ось пропоную публікацію

Володимир Сірий - [ 2011.03.27 12:52 ]

Мужчина полудневих літ

В пилюці степу кінь гривастий -
Мужчина полудневих літ, -
Ще добре мчить, та ризик впасти,
Мов тінь за ним несеться вслід.

Що більше треба вод потоків,
То менше може їх знайти
І гине на шляху широкім
Жага осягнення мети.

Краплини рос, дощі нечасті
Змивають мук присохлу сіль
І в цім скороминущім щасті
Він чвалом гоїть серця біль.

27.03.11.

Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" 0 (5.4)
Коментарі: (18)

Майже всі коментарі виражають схожі погляди "Близько. Грунтовно. Мудро. Поетично-образно. Що там казати - майстерно. А закінчення - шикарне!"

Одна лише прискіплива Юлія Шешуряк відходить дещо в сторону, але у, я так розумію, найцікавішому для жінок напрямку. В сенсі, чи той кінь (лір.герой), ще "о-го-го", а мав би, бо ледь за "40" - це якраз те, що потрібно...

Отже спробую наступним своїм коментарем зрозуміти межі існування шановного автора в сублімованому ним композиційному світі - намагаючись далеко не відходити від тематики цієї сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 12:00:21 ]
у вірші Сірого крім "мужчина полудневих літ" літ - нічого й нема) але й те - калька з Вознесенського - "иностранка испуганных лет", що, як на мене, набагато цікавіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 13:44:25 ]
звісно, всередині. і звісно, не обмежують. але чим вільніше єство, тим більше не обмежує кількість тем між двома основними )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 12:56:04 ]
Вітаю, Шико! Та ось спробуємо з'ясувати - що є, а чого немає :)

"В пилюці степу кінь гривастий" - ну ясно, ось він безмежний світ-роздолля, трави, роси, і все в одній, зрозумілій "конику" площині і (довжина на ширину) вимірі, знай біжи і пасися вволю. Ніби все нормально, окрім "пилюки", так? Можливо степ навіть символізує життя для лір.героя, а пилюка - смерть? І напевно це таки внутрішня, як я і припускав раніше, пилюка, бо не може в степу стояти постійна пилюка, вона навіть в пустелі не постійна. Тому там і бедуїни щасливо кадафствують.
До речі "гривастий" - це явно натяк на красу і здоров'я? Хоча, знавці би радили все таки звертати увагу на зуби, та вони явно не чорні, а білі - бо ж відомо, що коник "полудневих літ". І, що цікаво, достатньо вільний у своєму рухові площиною степу. Не запряжений, не стриножений, без вершника...
"Ще добре мчить, та ризик впасти,
Мов тінь за ним несеться вслід" - "впасти", вельми оригінальне слово для коника, ще цілком здорового, бо ж у "впасти" вельми багато сенсів ширших за просто "звалитися з ніг". І йдеться про "ризик впасти" - на площині, твердій і звичній для здорового, досвідченого коника, що "добре" (найвища якість) "мчить"!
Підсвідомо виникає відчуття - щось тут не те, щось не зовсім природне - або протиріччя надумане, загроза несуттєва, або є щось глибше в тому "впасти", аніж просто звалитися на рівному місці. Воно звичайно, ковзає підступна думка, а якщо справа таки в "пилюці", яка щільно оповила стрімкого скакуна, та куди ж він тоді у такій пилюці мчить? - теж щось тут не природно. Але у щільній пилюці які можуть бути тіні? Тим більше, схожі на тінь Немезиди? Одне і пояснення - все це внутрішнє, і тоді внутрішня пилюка запросто забиває очі і загроза упасти на рівному місці ще й яка! Копитами очі не протреш, та й чи допоможе, якщо із-середини пилюка йде, тож і мчить коник, аби вітром продуло, а мав би люблячу кобилицю, то й бігти чи було би потрібно? - вицілує, заспокоїть, так? Самотність, схоже, не природна навіть для коника...

Але йдемо далі, може знайдемо підказку, для точного розуміння сублімативних кордонів? Пояснень відчуття деякої неприродності...

"Що більше треба вод потоків,
То менше може їх знайти" - цікаве протиріччя для досвідченого ліргероя, схоже, заплутався наш коник суттєво в житті - навіть де найближчі річки забуває в розгубленості своїй? Не вожак він, схоже, точно не вожак. Можливо таки покинутий усіма самітник? Що в "полудневих своїх роках" геть втратив орієнтацію в житті? Щось зарано все він втратив?
А чому покинутий?
Тож абсолютно логічно звучить далі
"І гине на шляху широкім
Жага осягнення мети..." - ось так втрачаються наші, чоловічі бажання - не можеш знайти, і вже не хочеш, чи ж бо покинули, то й не хай! і вже нехай все пропаде пропадом... Не вожак, точно.
Але ж не можуть бути всі вожаками!
І не Пегас, явно не Пегас! А то що би йому додати до скромних довжина на ширину, ще й висоту?
А міг би, напевно? І так вистачає неприродних протиріч, то чому би до них і польоти в небо не додати? Для Пегаса, до речі, природно. Там і нектару і амброзії повно. Та й чому не бути поетичному конику Пегасом?

Жаль, що немає висоти. У цьому, схоже, велика проблема цього сублімованого світу - бо справа, навіть, не в чвалі уявної втечі від уявного (чи не уявного) болю, а таки в неможливості швидкістю вирішити питання відсутності достатнього об'єму? Зовнішнього об'єму життя. Бо зараз усе ніби всередині лір.героя, так?

"Краплини рос, дощі нечасті
Змивають мук присохлу сіль
І в цім скороминущім щасті
Він чвалом гоїть серця біль"

Ось вона, основна проблема - страждання Нарциса у вкрай тісному своєму світі, між тим сповненому неприродних протиріч? І вигойдування тим чи тим темпом такого милого собі "болю"?

Ні, не Пегас, а дарма, тому і самотній, і вже назавжди...

Це не мудро. "Мудрий", до речі, синій небесний - чеською мовою. І яка синь без жінки - була би, словом, присутня (хоча би в помислах) кобилка, і з небесним було би напевно краще, значно краще?..

Отакі ось вони наші сучасні герої - в собі, і для себе?
Здається мені вдалося залишитися в контексті теми цієї сторінки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 13:41:08 ]
до речі, Даймоне, цей вірш теж про Любов і Смерть.
але з вектором, спрямованим донизу, бо ЛГ не бачить виходу з кризи. Але у нього ще є шанс, бо все ж таки "коник мчить", а не валяється при дорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ада Перець (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 15:32:32 ]
В жизни есть две вещи, которые нельзя избежать - любовь и смерть, но даже смерть можно отсрочить.