ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворг… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Данканич (1988) / Вірші

 Скарбниця

"E col suo vedere attosca l'uomo
quando lo vede..."

Брунетто Латіні,

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-05 13:17:41
Переглядів сторінки твору 11008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.388 / 5.5  (4.592 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.069 / 5.5  (4.203 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.09.03 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 13:51:41 ]
про "людину" http://maysterni.com/publication.php?id=55753


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 15:52:54 ]
про людину у вірші нічого поганого не сказано ніби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:02:08 ]
цитую.... :)

юним нашим авторам не варто у своїх ранніх спробах суєтно послуговуватися штампами "люди", "людина" - бо таки за цими словами завжди видніє Бог і дуже легко (чи не завжди?) своїми недосвідченими рядками завдати собі шкоди, та й читачу теж.

Утім, багато хто зауважить, що весь український світ користається "людиною", "людьми" наліво і направо, і вкрай нерозбірливо. На жаль саме так все і є, і це виглядає великою проблемою - оця, і не тільки ця, нерозбірливість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:36:01 ]
угу. і де ти тут в тексті побачила "наїзд" на людину? Те, що її підстерігає пастка-склепіння зачарованих кімнат, де лежать скарби? так це попередження людині :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:49:15 ]
а я не про наїзд. РМ начебто має на увазі, що це слово ВЗАГАЛІ не варто використовувати, а не лише в поганому значенні. чи може я неправильно зрозуміла РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:59:48 ]
я про "наїзд" на людину з боку автора. тут його нема. а слова РМ, мені здається, ти зрозуміла дещо вузько. як я розумію, "людину" не варто згадувати в поганому контексті, з приписуванням їй властивостей, які їй не притаманні за задумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 17:01:59 ]
а... ну, можливо... бо я вже цього слова стала боятися навіть в буденному непоетичному житті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 13:52:47 ]
Про римування я вже писала, повторюватися не буду, бо тут те ж саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 14:08:35 ]
Мені подобається звукопис. Я наче слухаю передачу радіотрансляційної мережі. А по радіо, яке у ній транслюється, нам дають казку - і вона мене зачаровує. Мені здалось, що я теж відчув, чим пахне золото. Поки що суб'єктивно - грошима. Розкішний вірш, цікава розповідь. Рими дисципліновано належать до однакових частин мови. Однесенька недисциплінована - це знов/кров. Може, так?
"Стікають з рук прикраси, мов кольє.
За ними ллється і життя моє
в бездонні василіскові зіниці".

Але кольє і моє - це іменник і займенник.
А хотілось би бачити абсолютну гармонію.

З повагою і сумнівами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 14:10:44 ]
Твоя іронія, гаррічку, така витончена :) Чи то вже сарказм? Думаю, для повної гармонії треба так:

Стікають з рук прикраси, наче кров...
Чи житиму, якщо помре любов?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 14:18:00 ]
Вірш красивий. Нічого іншого сказати не можу. А наполягати на тому, що рими не повинні належати до однакових частин мови, я не можу, бо про це відомо усім, хто має бодай хоч яке-небудь відношення до поезії, а не створює вірші, наприклад, для тостів чи співів. Можливо, цей твір є початком музично-драматургічного твору, і який-небудь театр чи драмгурток з ним об'їхав мало не пів-світу.
За два роки можна багато чого встигнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 15:58:11 ]
Дорогий Гаррі! Як на мою найскромнішу думку, в поезії немає слова "не повинні" (якщо це поезія, звісно). Але тут бере, хто вже чим може...

От вам з Юлею приклад для іронічно-саркастичної критики. Нумо :)

Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:04:48 ]
Чорічко, і шо? ти хочеш сказати, це хороші рими? чи те, що вірш хороший лише тому, що це ЛВ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 16:09:16 ]
Я ж так і пишу, що я не можу наполягати... І далі за текстом :)
А віршами для дітей я не цікавлюсь - хто б їх не написав - Агнія Барто, Корнєй Чуковський, Сєргєй Міхалков чи наш сучасний символ Л.К. (не хочу промовляти всує). Бо я не поет, а читач, який вміє віршувати, ймовірно, не маючи хисту або чогось іншого. Я відчуваю потребу у часі, папері, непогано було б мати чотириядерний компутер і таких колег, як Ви, Ч.Ж. (теж не хочу ні писати, ні промовляти всує).

Без сарказму і іронії,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:10:39 ]
Нє, Юлечка, я хочу сказати, що не рими ро*блять з текста поезію :) Ми вже 100 тисяч разів це говорили. І рими бувають так собі, і образів обмаль начебто, а все одно - поезія. І навпаки.
Один наш спільний знайомий, пам"ятаю, сказав, що гарні рими - це бонус читачу. Лише бонус.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:15:12 ]
і при цьому він сам страшно щєпєтільно ставиться до підбору рим у своїх віршах :))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:15:29 ]
Гаррі, процитоване - це не віршик для дітей. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:16:47 ]
Я не категорична щодо рим... Але те, що дозволено Юпітеру, не дозволено бику... Нмд )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 16:23:35 ]
Так, він має більш широкий спектр (коло) читача.
Деякі з них повинні мати уяву про Жиронду.
В ньому знайшов місце чи не сам процесс світоутворення, вдало запакований тільки у один натяк - і саме цей, на якому я зупинився вище.
Менторство (на зразок "не робіть, не чініть, не ламай калину біля клена) поступається символам боротьби і незбагненної красоти всім відомої картини. А наприкінці - і синтетика сучасності.
Гарно, що немає натяків на перевірку електронікою. І це символ прогресу в одній з сфер нашого сьогодення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:33:21 ]
Гаррі, ви ж не сумніваєтесь, що я могла би ще ...надцять прикладів навести того, що навіть найпростіші рими не завадять поезії? :)
Безумовно, краще було б з цікавими римами (і бикам, і Юпітерам), але відсутність тільки їх не смертельна. Імхо.