ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Данканич (1988) / Вірші

 Скарбниця

"E col suo vedere attosca l'uomo
quando lo vede..."

Брунетто Латіні,

Віддавна стали пасткою людині
склепіння зачарованих кімнат,
де золота старого аромат
навіки вкарбувався в темні скрині.

Повільно йду, ступаю по монетах,
немов торкаю струни арф сумних.
Дивлюсь у сни чудовиськ кам'яних,
що згинули безславно в цих тенетах.

Немає ні кінця, ані початку:
о, скільки зниклих безвісти імен!
Між символів гаптованих знамен
принишкли нерозгадані загадки...

Стою, згубившись в присмерку скарбниці.
Стікають з рук прикраси, наче кров...
Чи житиму, якщо погляну знов
в бездонні василіскові зіниці?


квітень 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-05 13:17:41
Переглядів сторінки твору 12267
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.388 / 5.5  (4.592 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.069 / 5.5  (4.203 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.09.03 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 17:32:18 ]
Шановна Юліє, про "кров-любов" - це щось занадто гламурно для мене...
Ви б краще порекомендували "палка-корзинка" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 17:30:00 ]
Гаррі: може, відносно частин мови воно і справді було б бездоганніше. Але Вам не здається, що в такому випадку докорінно змінився б зміст тексту?
По-перше, кольє мало б "стікати" з шиї, а не з рук.
По-друге, в кінці вірша я хотіла висловити зовсім іншу думку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:07:41 ]
Аню, фонетично краще оце місце "розвантажити":
"Вдивляюсь в сни".
Може, якось так:
"У сни дивлюсь чудовиськ кам"яних" або
"Дивлюся сни чудовиськ кам"яних".

Ще. "Стікають з рук прикраси, наче кров..." - красивий образ. Тільки чому кров має стікати з рук? ЛГ там вени порізала, у скарбниці? :)

А взагалі - таки так, деякі таємниці краще не розкривати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 17:33:57 ]
Спасибі за підтримку! Неодмінно щось придумаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:31:42 ]
Цілком підтримую Чорнявку у намаганні допомогти юній поетці. Вважаю, що зауваження і поради мають бути дозованими і співрозмірними з рівнем автора.
Атмосфера вірша дуже сподобалась.
Що до рим, зауважу про одну: сумних - кам'яних. Решта, на даному етапі, вважаю прийнятними.
Пропоную змінити рядки:
"Дивлюсь у сни чудовиськ кам'яних,
Що згинули безславно в цих тенетах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-05 16:46:27 ]
Пожаліли б юну поетесу. У Вас, Олександре, R2. То вчили би тих, у кого такий самий радіус. Ви ж входите у протиріччя зі своєю логікою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-04-05 16:56:02 ]
Так я і пожалів, вказавши на два, посильні для авторки місця. Якби вона мала R2 - зауважень могло бути більше:)
А вчитись, як на мене, краще у тих, хто майстерніший за тебе. Буде більше користі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-05 17:36:50 ]
Олександре: дякую! Так і зроблю. Це місце у мене і справді вийшло не зовсім "гладеньким" :)
Гаррі: не переймайтеся! у юної поетеси - "сталеві" нерви :)