ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.11 05:10
Ще не погасли смолоскипи
та все чутніше клич сурми,
коли борвій в борні захрипне,
безсмертний фенікс хай крильми
його огорне в піднебессі,
там, де живуть війни громи…
а ми і з попелу воскреснем,
щоб народитися – Людьми.

Віктор Кучерук
2024.11.11 04:59
Двір холоне та іскриться –
Розпочався листопад, –
Довгополу багряницю
Став знімати з себе сад.
Неоднаковим покровом
Укривається земля, –
Шар товстий окрай будови
Двір теплом не звеселя.

Микола Дудар
2024.11.10 22:33
Прийшла вечірня прохолода
Коли про неї вже й забули
І більшість вже із нас поснули
Встелились душами до долу
І навіть хрипу не почули…
Що значить мати кока-колу

Хутенько в сни ті одяглися

Іван Потьомкін
2024.11.10 21:51
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владисла Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 ти прилетиш



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-06 20:16:47
Переглядів сторінки твору 3906
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.852
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-06 23:44:43 ]
ніжно, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:18:13 ]
Ви дуже чутлива, Чорнява Жінко! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 00:00:12 ]
красиво..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:19:22 ]
приємно... дякую, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:38:04 ]
супер. прямо в серце))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:45:15 ]
...тільки чому збивати вогонь з д а х у?
це якось відчужує (і в голову вперто лізе асоціація ЛГ з будинком...) можливо, краще закінчити на "ти прилетиш \і збиватимеш\ вогонь"? або замінити "дах" на щось інше, що так само передавало б масштаби пожежі і самовідданість метелика, що відчайдушно і самозречено (і вочевидь безрезультатно) намагатиметься її загасити?..

з повагою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:33:36 ]
Асоціація цілком слушна - ще в давнину будинок розглядався як символ людини і дах відповідав голові. Мабуть тому так і прийшло в голову...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:21:49 ]
Ним і писалося... Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 08:55:34 ]
Как по мне, то и мне крыша как-то не по мне. Вчера еще хотел намекнуть. Можно было бы заключительную часть закончить описанием этого огня, снабдив его каким-нибудь красочным, но не разменным, эпитетом. Стихотворение, как мне кажется, тем ценно, что можно и себя героем вообразить, а если читательница - то и героиней. Одним словом - картинка. Лубок не ощущается.

Засим откланиваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:52:04 ]
Думаю, Алексію ІІІ, думаю... якщо введу тут красиві "оздоби", то втрачу в якійсь напрузі, так мені здається. А про дах - і Тетяна це каже... але у мене перед очима ця символічна картина - я її лише описала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 20:18:42 ]
А якщо у літературної героїні "засвічуся" - це гарячий (вулканічний) вогонь емоцій і почуттів?.. То тоді "метелику мій" (як ніжно!) - Лети! Як на квітку. І не думай!!! Гарно, Маріє! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 21:56:31 ]
Саме так, Василю, дякую! Тут емоція і спалах.