ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИПТИХ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 09:45:41
Переглядів сторінки твору 10473
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:18:26 ]
Пане Ігорю, добридень Вам! Можна мені зі своєї дзвіниці про те, що відчула, коли прочитала Вашу поезію?! про перші враження...

Зріло. Наболіло про епоху, переосмислення її і життя у ній. І чомусь така гірка печаль...У мене аж голочки ростуть на шкірі. Аж по нервах б’є!

"Вже я падаю, наче літаю." - це сильно. Хоча кожен рядочок Вашої поезії - перлинки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:51:36 ]
А як правильно казати - "лОгін" чи "логІн"? Завжди чула це слово з наголосом на другому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:58:13 ]
красиво,правдиво,образно.сильний початок,про феміністку трохи вульгарно і ці строфи псують попередньо написане.оте 'дрочить'-ріже слух


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 11:00:01 ]
а в цілому вірш чудовий,зріла чоловіча сповідь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:06:17 ]
Дякую, Ірино.
Згоден про феміністку... :) Але хай буде.
Я так дуже рідко собі дозволяю. Тому...
В моєму саду поетичному має бути і дичка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:34 ]
Що ж, Маріанно.
Можу Вам тільки по-чоловічому усміхнутись із вдячністю за Розуміння.
Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:45 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:08:52 ]
?..
По-англійськи логІн, а в нашій вимові лОгін.
Маємо право.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 13:44:40 ]
А, може, просто переставити слова місцями:

Мій логін та пароль будуть вічно гулять Інтернетом

і тоді логін залишиться з наголосом логІн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:25:55 ]
сильно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 12:04:41 ]
Вітаю, Ігоре! Моцно написано! І файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
МаріАнна Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 12:48:29 ]
Мене оце зачепило:

І богема не кличе. Не манять іскристі Багами.
Зрозуміла весільна печаль скоморохів мені.
Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні................
Чудово, Ігорю! Хочеться читати і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:10:25 ]
"Із веселих чортів ми стаємо сумними богами..." - оце ключ. І я ним скористаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:15:26 ]
..Це не вірші, це СПРАВЖНІЙ КРИК ДУШІ, яку можна зрозуміти тільки тоді, коли збагнеш справдешній біль, що його пережив сам автор... Зрештою, такою і повинна бути справжня екзистенційна поезія... бо біль душі зімітувати не можливо... І одним співчуттям тут не зарадиш...Тому таку поезію не можна розбирати "на кісточки" - її насамперед треба відчути усім своїм єством, внутрішнім нервом.. відчути - і полегшено зітхнути, бо розумієш, що автор, написавши її, вилив свій біль на папір і т.ч. зміг хоча б частково звільнитися від нього... від того, чого не минути, але з чим потрібно лише змиритися... А, змирившись, свій біль увібгати у "світові шати", щоб дати світові зрозуміти свій мовчазний протест проти того, з чим годі миритись і що нам, смертним, не зрозуміти своїми земними п'ятьма відчуттями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:27:04 ]
А які причини, Маріанно, для "крику душі, болі душі" і чому Бог не кричить? )
Відчуттів, щонайменше, шість відомих офіційній науці, і трохи більше - відомих людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:28:18 ]
Причина, гадаю, особиста, і не нам, грішним читачам, про неї судити, а тим більше дошукуватися її... (зрештою, всі екзистенційні причини такими і є, і повинні бути особистими, що і закладено в семантиці слова "екзистенція")... А питання, чому Бог не кричить, на мою думку, некоректне з погляду нашої земної екзистенції, бо Бог - це сфера трансцендентного і позавідчуттєвого... З цієї причини я свідомо опустила шосте відчуття (відчуття часу), відоме офіційній науці. Бо саме цим шостим відчуттям людині дається більше, ніж вона розуміє, зрештою, саме тому і пишуться вірші, в яких людина як поет відповідає передусім сама собі на те, чого не зовсім розуміє, але що прОчуває... ... ... (Між іншим, слово "біль" чоловічого роду, тому у Вашому коментарі мало б бути у родовому відмінку "причини болю душі". Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:10:51 ]
Ви значно частіше помиляєтесь, дорога Маріанно, аніж думаєте.
Почнемо з "болі..." - очевидно, що просто випала буква, коли трохи поспішаєш і не те буває. Тобто малося на увазі "болів душі". Мав би подякувати вам за підказку, але ви зробили її так некоректно, що натомість, і на превеликий жаль, змушений відразу вас запідозрити у поліфемії...(
Щодо відчуття часу, то ви знову сильно помилилися - офіційно йдеться про зовсім інше, бо час ви таки ловите тими 6-ма органами, про які йдеться...
Напевно вам, "грішній читачці", відомо багато про власні болі в душі, але дошукуватися причин вам і заважає власна екзистенція - правильною дорогою йдемо. ) Хоча я з вами згідний - "причина", як завжди, "особиста".
Щодо Бога, то ви, як бачу, лише на початку Богознавства... Утім, навіщо Те Все екзистенції?
Але все ще попереду (Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:36:18 ]
І буття моє - імпульсна звичка...

Екзистенційний диптих. Сильні імпульси слова.

Лиш сумніваюсь, що глупе обличчя буває красивим... Тому насмілюсь запропонувати:
"Глупий липень з красивим обличчям..."

Ігоре, нмсд, "подушка жіночих грудей" і не перейме, хіба схилить на сон...

Логін і пароль будуть вічно гуляти Інтернетом...
Тільки хто їх "приборкає" без автора? Сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:49:13 ]
Нагадало "Не жалею, не зову, не плачу...", особливо друга частина. Справді екзистенційно.
А ці рядки пронизливо влучні і дуже вдалі:

Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні.

(хоч пані Люба мене і випередила, адже таку голку у копні сіна не сховаєш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:51:07 ]
у копиці))))