ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.

Микола Соболь
2024.11.09 05:11
Пройнявся світом. Боже, як болить.
Цей день. Ця ніч. Ці безперервні війни.
Такі дві різні суті кабали
та у людей розбіжності постійно.
Вставай, іди, васал ти чи кур’єр,
мандруй на захід, швидше сонце стрінеш.
Бреде землею вічний Агасфер,
чекаючи, я

Козак Дума
2024.11.08 20:40
Не можуть бути вище навіть хмари
кохання щирого у нашому житті.
Несе воно до неба, у Стожари,
а як любов взаємна – поготів!

Вона бентежить серце, гріє душу,
уміє часто зводити з ума.
У неї навіть камені із плюшу

Іван Потьомкін
2024.11.08 19:11
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Невдовзі вирвуться на світ гілки,
Закучерявляться зеленим листям.
Зів’ють там гнізда радісні пташки,
Заграє далеч тьохканням і свистом...:
...А поки що на них з утоми можна сісти.

Володимир Каразуб
2024.11.08 15:50
Витай. Безчинствуй. Ніч позбулася філософії
Як стара книга вижовклих сторінок,
Вицвілої палітурки,
Що стала картонним плотом,
Відправившись у туманне плавання
На пошуки неіснуючих земель, достоту,
Як моє перемите серце намарно шукає пристані до тв

Сергій Губерначук
2024.11.08 15:03
Нові часи народжують нових героїв, але це одночасно змушує нас згадувати і попередніх своєрідних поетичних літописців часу. До них цілком можна додати ім’я Сергія Ґуберначука, чимало посмертних збірок якого (як мені відомо, понад сімнадцять!!!) отримали п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-08 19:26:54
Переглядів сторінки твору 6380
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 20:25:49 ]
Чудовий вірш. Бажаю молодості в почуттях і натхнення. В душі ми всі одного віку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:42:49 ]
То у мене ЛГ такий, щось засумував! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 21:26:09 ]
Для осені ще не сезон! Підождіть сумувати,ще попереду будуть холоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:44:28 ]
Таїсія, дякую!Інколи і такий настрій буває, в паузах між зустріччю з друзями. Я уже виставив відео, на всі сайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:39 ]
У дзеркалі ми бачимо лиш маски.
Міняє ролі нам життя і час.
Ми в ньому не потрапимо до казки –
Не балує лукава доля нас.
Та що життя? І злети, і падіння,
Хвала і кривда, і чужі думки?
Все промайне… Залишиться сумління,
І мрії – і безсилі тут роки.
І байдуже, що листя під ногами
Нагадує про холод і печаль,
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:45:42 ]
В душі – весна. Вона завжди із нами.
А листя хай жовтіють – їх не жаль - дякую!Підписуюся під кожним словом у цих рядках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 22:01:56 ]
"Какие наши годы?", Олексію! Що за настрій - ще ж справжнє літо! Навіть спекотне... А вірш написано гарно. Я би останній рядок закінчив оптимістичніше: "Як в юності молодим..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 22:47:06 ]
Іване, дякую!Дійсно інколи хочеться туди...Там, так класно було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-08 23:17:28 ]
Одягнена була пані
У жовте, та раптом, вмить,
О, Боже! Я вже рум»яний,
Ну як її відпустить?

Соромилась би, вже сива,
А біс ще штовха в ребро!
Чого ти стоїш, застигла,
Невже це моє добро?

В обійми лечу з розгону
І падаю в жовтолист,
У яблука – крик сезону,
Що пахнуть, як і колись.

Шляхи не страшні тернисті,
І пахне їдучий дим,
Удвох ми в осіннім листі.
Я знову став молодим!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:30:10 ]
Браво, Тома!!! Я і сама щройно хотіла щось таке перефразувати на оптимістично-грайливий лад - а ти диви яка метка, мене випередила! Молодець!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:58:52 ]
Тамаро, дякую! Неочікувана інтерпретація...Хі-хі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-08 23:40:10 ]
Казала я тобі, Льошо, що на твої вірші не можна не писати))))
Ти пишеш про траву і сіно, а ми читаємо про ню у траві... Про джем абрикосовий з цукром по нормі, а ми про норму джема перед ню...
Ну сам напросився! Тамарка - супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 23:54:49 ]
Льоша, не просися у юність - ти нам тут потрібен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:57:49 ]
Ларисо, дякую!А там було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 10:59:10 ]
Олексію, а тепер моя інтерпретація - дуже рідний для мене настрій, тільки його виклала трохи віншій тональності - з вірою і теплом)
Дякую за вірш, Олексію!

Ця в жовтому - з примхами пані,
штовхає мене у дні,
де юності мрії спонтанні
і радість - шампаном в мені!

Оx, осене, діво сива,
від мудрості і тепла
в пастельних тонах застигла -
змирила усе, що змогла.

Вдихаю дими сезону
і в юність пишу листи,
бо чашу бажання повну
несу, хоч горять мости.

Під ноги - шляхи тернисті,
ув очі - їдучий дим...
Та йду по осіннім листі –
лишаюся - молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:56:04 ]
Дякую, Любо!Розчулений, мені приємно, що мене розуміють...Все частіше з'являються ностальгічні нотки і бажання. Казкові, нездійсненні, про повернення назад у юність...Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:35:40 ]
Дуже рада, що Вам сподобався мій варіант!І Вам - натхнення і радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 14:53:41 ]
Яу там було у дитячій пісні: "Что мне снег, что мне зной.." А дими - вони приємні, якщо ними шашлички пропахнуті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 13:00:13 ]
Олексію, Ви наш український Єсенін. НАвіяли єсенівський сум...тільки душа у Вашого ЛГ на відміну від душі ЛГ есенінської поезії - МОЛОДА. І це добре. Ще Цветаєва писала про Єсеніна, мовляв, він до 30 років уже відбувся, постарів, "помер"... душа його убла втомлена, вичерпана. ( це не мої слова, а М.Цветаєвої))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 17:36:48 ]
Маріанно, дякую!Не знаю як правильно, я думаю що душа вічна і це головний показник нашого стану, а тіло тлінне, швидко старіє...Дякую за гарний коментар!