ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Олександр Сушко
2024.06.29 05:31
Мій дух
За пругом світла - темінь. Чорнота.
Фінал життя. Грудей останній подих.
Скінчаються відпущені літа
І скоро дух мій вийде на свободу.

Його колись сліпа впіймала плоть,
Вневолила, неначе звіра в кліті.
Вона для нього - кара, химородь,

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Щастя
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
Харківська ппо
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Легенда про сарану
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Сливовій
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
Не жало - постріл з арбалета
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЗОНА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-01 20:09:27
Переглядів сторінки твору 10779
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:03:53 ]
як закінчу свій, буду проситися до тебе в співавторки))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:05:54 ]
взагалі, як на мене - для поетес заміжжя виглядає чимось типу моветону. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:17:13 ]
ой, я бачу, що доведеться тобі всі свої секрети розказати... діти - ще не означає заміжня, незаміжня - ще не означає, що в неї нікого нема...
;))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:26:49 ]
щось ти мене геть заплутала(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:38:28 ]
не хотіла заплутати )) пробач.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:29:16 ]
Цікаво, Ярославе.
Вибачаюсь, що потупцювався біля вашого з Олею діалогу.
ІМХО "у втечі із зони." --- "перелазить у втечі зі зони" якось мені не сприймається.
А що коли "за колюччя зони"?...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:40:15 ]
Дякую за підтримку, Юрію!
а то я цей вірш оцінюю як свою досить цікаву знахідку. а крім вас ніхто практично (крім мабуть Олиної кількісної оцінки) його не оцінив.
можливо людям незручно втручатися в розмову на гілці)
і про зону. так, це місце мене довго мучило, поки якось не звикся з тепрішнім варіантом. дякую за вашу підказку)
обов"язково подумаю над нею)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 11:54:31 ]
Цікаві образи в'язня-Дня і Часу - серійного убивці.
Проте підтримую Юрія, "у втечі із зони" - не чітко. Чому не сказати просто:

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони.

В колючих дротах
багряниться кров'ю і т.д.

Наскільки чіткіше вимальовується вся картинка!

Або виберіть варіант Юрія - не помилитесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:13:44 ]
у варіанті Юрія - проблема з наголосом.
з вашого варіанту вірші і починався, але мені він не дуже подобався. я довго перебирав різні варіанти і чомусь схилився до цього.
Ще був варіант у "втечі за зону", щоб досягнути кращої рими. мабуть теперішній - це похідна від цього.
Хай тоді буде так, як ви радите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:36:56 ]
Авторський

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони
+--+--+--+-
-+-+--+--+-
Мій - Оксана Яблонська

День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає із зони
+--+--+--+-
+--+--+--+-

У вашому вірші збитий ритм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 21:35:55 ]
відсутність ненаголошеного складу я просто компенсую паузою. краще хай було б уже "начебто в"язень". бо коли губиться рима, яка наче сама напрошувалася, то для мене це виглядає злочином. це власне те, що я вам розказував про ті логічні потоки. там також все зав"язане на змістові і римах, і коли все начебто само собою складається в цілість, воно створює враження, що ти цю поезію не написав, а скажемо так "відкрив". тобто, її перед тобою хтось написав з рівня, хоча б на одиницю вищого від твого. просто, в мене ці відчуття від трохи іншого виду творчості. я дуже багато часу присвятив шахам. а там набагато менша інваріантність. і коли щось подібне я відчуваю тут - в одній з багатьох-багатьох мов, то це для мене й створює це відчуття "відкриття".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 21:45:24 ]
:) я теж захоплююся шахами, але на любительському рівні.
те, що ви описали, схоже на дежавю - відчуття вірша, чутого уже колись. та, коли його починаєш гуглити (шукати в інтернеті) і не знаходиш, то приходить розуміння, що цей вірш є саме тим віршем, який хочеш написати, в сенсі легким і зрозумілим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:16:50 ]
і чи не краще - Втікає?
як на ваш слух, коли порівняти ці 2 варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:00:34 ]
Як на мій слух достатньо "тікає" (це слово є в словнику, як і "втікає").

А В'Язень... ВТікає... ВКолючих... - буде забагато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:22:54 ]
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:19:32 ]
День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає за зону.

Цікавий погляд на причину багряного вечора - поранитись на колючому дроті, в наш час це так боизько і знайомо.. Недавно була в Луцьку, звернула увагу на цікавий знак "Школа" (для переходу) і позад нього одразу високий паркан із колючим дротом (от, так школа,-подумалося тоді)..
http://os1.i.ua/3/1/3114931_1a63c816.jpg

Але повернемося до вашого вірша. У третьому стовпчику бракує складів і це викликає дисонанс при прочитанні. Це свідомий вибір автора чи так склалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:23:36 ]
мм. і ще.
В колючих дротах
багряниться кров'ю
й невідворотньо
вмирає знову.

Оте "й" перед "невідворотньо" зайве, можна його забрати, навіть, якщо ви не користуєтеся розділовими знаками.
Далі у рядку "й невідворотньо / вмирає знову." на один склад менше від попереднього (з яким римується) "В колючих дротах / багряниться кров'ю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:31:37 ]
з тим "й" і складами мене влаштовує, більше того - це кращий варіант (як еа моє сприйняття) з того, що тут можливе. я довго над цим думав. а "за зону" - це ідеальний варіант, з цього я починав. але мене зупинило, що якось воно наче не звучить. логічніше ж - із зони. ще пораджуся з деким, і якщо мене з вами підтримають - залюбки поставлю - тікає за зону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:31:27 ]
1. Про кількість складів.
Існують певні правила, які не варто порушувати. Можна дозволити собі на них... не звертати уваги, якщо ви є митцем вищої категорії і пишете вірш такий, при прочитанні якого читач не помічає ніякого дискомфорту. Якщо ж, дискомфорт є, то його бажано (чит. треба) уникати.
Тобто, існує таке поняття, як розмір вірша. Є різноманітні розміри, про це детально отут.
2. Поки автор (початківець чи ні) не виправить свій вірш до логічно-зрозумілого варіанту, тобто за законами поетики, доти переважна більшість читачів, яка виставляє оцінки, не буде оцінювати. В даному випадку за нехтування правилами поетики ваш вірш можна оцінити низько, незалежно від того, що ви ставили перед собою високу мету донести до нас якусь сутність.
2. Я особисто віднедавна відмовилася від оцінювання моїх творів, тому, відповідно, не маю права оцінювати чужі твори. Але підказати можу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:33:49 ]
а про ті логічні зв"язки треба б якось через інші засоби зв"язку. мені самому було б цікаво усвідомити, наскільки я правий в своїх відчуттях.


1   2   3   Переглянути все