ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Купшане (1976) / Вірші

 НА ЗАХИСТ ЮЛІЇ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-09-06 11:22:23
Переглядів сторінки твору 9525
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.807 / 5.5  (3.655 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.807 / 5.5  (3.655 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2011.09.08 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:45:02 ]
Олено, Ви серйозно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-06 19:05:11 ]
вірш дивовижно нагадує Ірванця, навіть рецепцією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 11:48:58 ]
Серйозна заява... Тільки ЛГ зовсім недооцінює Юлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 12:04:39 ]
В час, коли нинішні українські "чоловіки", як на мене, за, ймовірно, виключенням однієї тисячної від одного відсотка, являють собою "живі" трупи, надіюся лише на наших непереможних, українських жінок.
Сором сучасним українським "чоловікам" і слава українській жінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 14:10:54 ]
Слава! І дай Боже, щоб кожна українська жінка мала $11 млрд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 14:26:51 ]
ггг)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 15:25:45 ]
Ще раз повторю, прочитавши два ці недолугі коменти - сором вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-06 12:09:33 ]
це що? повторю за Юлею - це серйозно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 14:27:33 ]
Андрію, не те слово. ще й коменти почитай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 13:15:00 ]
Доброго дня, Олено!
Я поважаю Вашу думку і вірш.
Всі ми не ідеальні, а тим більше полічні діячі. Але автору дозволяється прикрашати свого героя. Ця справа - чиста політика... І на її місці може опинитися кожен. Я не дуже люблю говорити про політику на публіці, але мені кинувся в очі один Ваш рядок: "А от за РОЗУМ жінці – вирок смертний."
В ньому дуже глибока істина! Тому я побачила у Вашому творі не лише тему Юлі, а й усіх жінок...
Мені прикро, що більшість чоловіків не можуть простити нам саме РОЗУМ. Вони хочуть бути вищими. Це природньо, але й жінку треба розуміти. І якщо вона того варта, то говорити з нею на рівних... Прикро, коли сильна половина бачить в жінках лише ляльок, яких, можливо треба опікати, забезпечувати і захищати, але тільки но та лялька осмілиться відкрити рота, вони зразу же беруться за зброю і починають з нею воювати. А жінка - це ТЕЖ ЛЮДИНА, і вона має право голосу, і право на повагу. І мені гірко дивитися, що сміливі, мудрі, і сильні жінки, як правило, є самотніми, бо їх не розуміють, прагнуть підчинити собі... А гарненькі і дурненькі купаються в грошах і коханні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-06 19:05:58 ]
жінка - це ТЕЖ ЛЮДИНА!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 13:54:58 ]
Підтримую і автора вірша, і Юлію Тимошенко,
і Майстерні.
Слава українським жінкам, бо саме вони своїм баченням, розумінням і силою духу змінюють і змінять цей світ несправедливості і цинізму у кращий бік.
Ганьба тим чоловікам, які у такий недопустимий спосіб по відношенню до будь-кого позбуваються майбутніх конкурентів.
І киньте камінь той , кого не можна було б засудити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 14:39:28 ]
Не таємниця, шановні колеги, що за традиційними, освяченими тисячоліттями поглядами - саме чоловіки несуть найвищу відповідальність за земні справи. Саме чоловіки мали би підтримувати Божий стан справ на землі. І жінки їм у цьому досконалі Помічниці. Жінки, через багатство дарованих їм талантів, займають собою більший обсяг Покликань, і тому, суто до матеріальних і цивілізаційних звершень прикладаються не напряму, а через інструмент "чоловіцтва".
Проблема в тому, що постійне знищення адекватного українського чоловіцтва привело до появи нинішніх, абсолютно безвідповідальних "чоловічих примар", якими дуже легко керувати злу. Можливо юне покоління українських чоловіків позбудеться цієї набутої духовної і душевної "дистрофії", а можливо й ні. Тож головною ціллю для зла, після фактичного знищення українського чоловіцтва, нині залишилися українські діти і жінки.
І цей, нинішній, судовий процес не проти конкретної Юлії, а проти української жінки в цілому. Проти українського жіноцтва, що посміло спробувати взятися за справи, які ганебно провалені "чоловіками".
Назавжди відбити в українських жінок бажання і можливість впливати на стан справ в Україні - ось головна ціль брудного судового процесу. Вже не одна потвора з "наших чоловіків" дозволила собі сказати, що місце жінки на кухні, не одна потвора туди і заховала своїх жінок. Не одна дурна потвора, вслід за злими сатанинськими устами, повторює "юлька - злодійка", "пішла в політику - отримуй по повній!"...
І ці мої слова не для чоловіків, бо їх фактично не залишилося в нас, як їх давно вже не залишилося і, наприклад, в Росії, але там і жінка давно забита в "патріархальні" рамки і немає вже майже жодної можливості впливати на ситуацію. Ці мої слова лише для чутливого і вимогливого українського жіноцтва.
Не вірте на слово нашим "чоловікам", вірте тільки їхнім вчинкам - і вимагайте від них справжнього! І щодня! І в жодному випадку не опускайте рук, не відсторонюйтесь від відповідальності за країну. Нинішні чоловіки її просто знищать до кінця.
Ви єдині, хто ще може врятувати свою Подругу і Матір, і Сестру - Україну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 14:50:19 ]
я хочу написати вірш "НА ЗАХИСТ ЮРІЯ". Луценка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-06 15:04:49 ]
дайте свободу нашому ЮРІ
щоб УКРАЇНА не була в зажурі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 15:14:27 ]
як ти міг! вкрав мою ідею! ах ах викликаю тебе на дуель


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 15:16:44 ]
"Дайте мені перехреститися" так?
Хто вам заважає писати, "тролики"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 16:28:15 ]
Редакціє, до всього треба ставитися з гумором. Особисто я ЗА Юлю, і була в шоці, коли її арештували, навіть переживала. Але перегинати палицю теж не варто. а надто - ототожнювати її з усіма жінками. До чого тут гендерне питання? І почуття гумору теж не варто втрачати.

А вірш цей схожий на ті, що прославляти ленінів-сталінів у срср. Тому це як мінімум - кумедно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-06 19:03:06 ]
ти зі мною кокетуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 14:54:16 ]
Дійсно, не варто робити з Юлі святу, але й монстра не треба робити! Справа не в тому, скільки в кого грошей, а як хто поведе країну, який курс їй надасть. Це не означає, що зміни будуть раптовими. Але одне діло іти вперед, а інше - тягнутись до минулого, топтатися в болоті. Тут не так важливі якісь економічні чи соціальні питання, як ідея, бажання нації виратися на гідній її рівень.
Як казав один китайський поет, не памятаю імені, але це не важливо! - "Усі при владі брешуть, тільки одні багаті, а інші - трішки... Усі при владі крадуть, тільки одні більше, а другі менше!" Саме тому, коли йому запропонували чиновницьке місце, він відмовився. Це все було не для нього. Він вважав своїм покликанням просто творити... І не втручатися ні в яку політику.
І я з ним згодна. Мабуть, така людська природа - користуватися тим, до чого вона має доступ.
Цим я хочу сказати, що всі політики не святі, але від того, які ідеї вони дають народу, залежить насамперед його доля.