ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.

Микола Соболь
2024.11.09 05:11
Пройнявся світом. Боже, як болить.
Цей день. Ця ніч. Ці безперервні війни.
Такі дві різні суті кабали
та у людей розбіжності постійно.
Вставай, іди, васал ти чи кур’єр,
мандруй на захід, швидше сонце стрінеш.
Бреде землею вічний Агасфер,
чекаючи, я

Козак Дума
2024.11.08 20:40
Не можуть бути вище навіть хмари
кохання щирого у нашому житті.
Несе воно до неба, у Стожари,
а як любов взаємна – поготів!

Вона бентежить серце, гріє душу,
уміє часто зводити з ума.
У неї навіть камені із плюшу

Іван Потьомкін
2024.11.08 19:11
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Невдовзі вирвуться на світ гілки,
Закучерявляться зеленим листям.
Зів’ють там гнізда радісні пташки,
Заграє далеч тьохканням і свистом...:
...А поки що на них з утоми можна сісти.

Володимир Каразуб
2024.11.08 15:50
Витай. Безчинствуй. Ніч позбулася філософії
Як стара книга вижовклих сторінок,
Вицвілої палітурки,
Що стала картонним плотом,
Відправившись у туманне плавання
На пошуки неіснуючих земель, достоту,
Як моє перемите серце намарно шукає пристані до тв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Серпантинно-спіральне




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-03 20:22:32
Переглядів сторінки твору 19154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 12:58:06 ]
Мудро і болісно. Скільки змісту всього у чотирьох рядках!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:27:25 ]
Дякую :)
Та ці думки кожного відвідують - за особистим графіком, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:01:42 ]
Мадам! Вам як чуждому нам сословію нєвєдомо можєт бить, что стойкоє прєодолєніє всєх жизнєнннних трудностєй являєтся залогом вєрному служєнію ідєалам бєскласового общєства, общєства нашєго будущєго. Общєства в катором нє будєт угнєтєнія чєловєком жєнщіни!
А пасєму, дарагая таваріщь мадам фараонша, ви находітєсь под защітой крістально чістого, вєрного завєтам рєвалюціі і єго вєрного бойца!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:19:51 ]
(Обережно відбираючи АКМ і червоне знамено)
- Ви б, пане-товаришу, частіше з лісу визирали... Я розумію, шо там повітря чисте і всякі грибочки-ягодки да цвіточки-лютіки, але тут у нас тим часом таке вже "общество" побудували, шо тільки "ой"...
Я, звичайно, безмежно вдячна за "защіту", але покажіть-но мені того "чєловєка", який би спромігся мене "поугнєтать" хоч один день! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 13:06:32 ]
Та хіба в нашому світі, в нашому краї є щось миліше серцю ніж жінка, в туфлях з страусиної шкіри яка прошкує яром, збиваючи поодинокі бабки і балабушки і ковтаючи сльози злості?
Ні, нема, нема вже таких ярів, лишенько!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 15:22:56 ]
Сашо, не рвіть собі серце. Тих ярів - до фіга, жінок у них - ще більше... От із туфлями зі страусиної шкіри - пока напряжонка, але страусячі ферми в Україні вже є, так що скоро і про цей дефіцит забудемо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 11:27:53 ]
О, як тут у Вас , Нуілі, велелюдно!
Як завжди.:))
А ще Юлю - "прорвало". І я цьому радий, а то вона останнім часом на себе не дуже похожа була...
Гадюки, мідянки, вужі і інші плазуни мені подобаються. Під сарайчиком живе приручена велика ящірка. Коли появляюся, вона чує, вилазить і дивиться на мене. Беру ніжно в руки. У спеку її боки чудно ходять ходуном. Хапає своїми кігтиками пальці і завмирає. Чухаю її спину і хвіст. Наливаю води у кавраточку, опускаю, щоб напилася. Ще бувало залізе вся у воду, розхлюпає і сховається під сарай...

"...ради чого?!" Перше, що приходить на думку, то для ДИТИНИ!!!
Сподобалося, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 22:08:20 ]
Нічого собі у вас "домашня тваринка"... Не знаю, чи була б я рада такій - боюся плазунів, сни зі зміями - найнеприємніші, мабуть, з усіх... Правда, у нас такі "звірі" й не водяться - до мене хіба що котенята сусідські злазяться :)
"Для дитини" - так, звичайно, але все одно це - земне, плинне... скільки не забивай ним голову, а на небо глянеш - і знов думаєш: нащо це все? І я, і життя моє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 21:19:08 ]
Як Ваше дорогоцінне?
Виздоровлюйте, Нуілі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 15:35:03 ]
І все-то ви бачите, і все-то ви знаєте... ;)
Дякую, вже майже здорова :) І все завдяки Юлі - вона, бідолашна, під дощем по місту бігала, ліки для мене шукала :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 18:02:18 ]
Нуілі!
Отак, насправді, проявляють себе справжні Друзі!
Не тоді, коли вишнячок чи слив"яночка та ги-ги, а коли у гарячці і ніби хтось розібрав на гвинтики і ні рукою ні ногою, а голова, як чавун із печі...
А хтось у дощ чи ожеледицю принесе ліки...
Забираю свої слова (маячню) про догану і заслання Юлі у фіорд.
"Піду покараю себе трохи" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 20:35:17 ]
"за що" і "ради чого" це наче здається одне й те саме?

*чурхає за вухом Степана*

а може "ради кого" - ну, для різноманіття



свіжі уклінності... .



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:28:23 ]
Ну да, "за що" і "ради чого" - одне й те ж, тільки на різних ступенях (стадіях?) розвитку. А між ними було "ради кого"... тільки ж ця ниточка обтинається найлегше.
(Стьопка розплющує одне око (жовте), далі друге (голубе), вдячно муркоче, потім вивертається і підставляє живіт: отуточки ще почухайте... ага... і шийку ще ;)) )
Уклін у відповідь (правда, не дуже глибокий, бо навсидячки - горіхи лущу. Пригощайтесь - он у духовці вже ціле дечко підсмажених :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:37:43 ]
*вдячно жуючи, але! не плямкаючи.. .*

стадія розвитку інтересна річ -
спочатку не знати "за що"
потім не знати "ради кого"
а потім чи зрештою "ради чого"

*надто захоплюється горіхами і павутинка думки лусь*

*обривається.. .*

Стьопа тихо сопе з-за ліжка
(а може це післягоріховий спецехфект?)

*хм*

*вдячно жує..*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:51:06 ]
Втішає, що у всіх цих стадіях присутня хоч одна константа: "не знати" :))
А плямкати у нас можна - он Стьопка собі в цьому задоволенні не відмовляє...
За павутинку не переживайте, я вам павучка позичу - відремонтує... тих думок ще буде й буде, а от горіхів цього року вродило малувато...
(долучається до стьопиного сопіння і тихо сповзає за ліжко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:54:11 ]
*замислюється, дожовуючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 02:51:34 ]
а мені лапки зайві, бо у 3 і 4 рядку пряму мову виділено двокрапками)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 14:25:59 ]
Та можна і взагалі без розділових знаків, читачі й так зрозуміють, але я - прихильниця традиційної пунктуації :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 20:39:55 ]
А двері ж не засунуто
І віконниці відкрито...
Прямо та обережно ступаючи,
Борозною - не зтужавілою
Чи "серпантинно-спірально"
Добра Жінка може завітає...
"Говоріть до Неї"...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:13:08 ]
Нє, таки не вмієте ви запрошувати в гості. Тре' отакечки: "Заходь-но, жінко добра, у мене тут припасений шмат почеревини з часником, та й сто грам знайдеться..." ;))


1   2   3   4   5   Переглянути все