ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Тріолет упорядкований

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-11 22:22:59
Переглядів сторінки твору 2614
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 22:30:51 ]
А я знову хочу в кабаре!
А літо мре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 22:56:17 ]
Відчуваю, що це тонкий натяк на якусь помилку, а відгук :) Я намагаюсь уникати помилок. А якщо використовую другі, а не перші значення деяких слів, то це відбувається, сподіваюсь, гармонійно. Бо і у тріолетах я приховую деякі паралелі. І не тільки у них. А вже і на роботі, де на мене з гіпсокартонної стінки дивиться з дешевого багету не Ленін і не Шевченко, а рожевопикий мало не юніор :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 22:37:03 ]
Після прочитаного виникла така паралель:

В Україні літо мре,
Глузд здоровий йде на спадок.
Одні гульки в кабаре -
В Україні літо мре.
Всі лікують, бо старе.
Світовий прийшов порядок.
В Україні літо мре,
Глузд здоровий йде на спадок.

Звісно, що це вже не тріолет але ... скупаний у водах сучасності. Можете видалити цей коментар, якщо не сподобався (бо мені теж). Буває таке з чоловіком: взяв і написав (якоїсь біди) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 22:51:59 ]
Нащо видаляти?
Якщо виникає асоціативний ряд, то це нормально.
І питання не у технічній упорядкованості поетизованого коментаря, а саме у асоціативному сприйнятті.

З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:03:09 ]
вже й мені щось стало зле

На Подолі бабуся сьогодні підійшла, постукала у вікно автівки, попросила грошей. Не з доброго та ситого життя так вчинила. Дожилися.

А в цю суботу біля нашого храму якісь нелюди розбили шкло в кадді, яке належить дитячому будинку.
Дійсно глузд здоровий мре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 23:16:04 ]
Мабуть, автівка повинна ночувати у гаражі, а бабуся - багатіти на свої пенсійні тисячі. Та пенсіонери, так би мовити, "минулого скликання" і від верстатів або від колгоспів не бачать тих тисяч, які зараз закатуються катками у асфальти та в стадіони.

Та Вам не повинно бути зле. Вам до пенсії - як до неба. Молодість подовжено державними актами на 5 років. Працювати і працювати на щастя собі та державі, яка так дбає про своїх громадян.

Приємно було Вас бачити. Можете маскуватись скільки завгодно під своїми окулярами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:12:27 ]
Здатні Ви до строгих форм, Гаррі!
І в мене рядки "В Україні літо мре, / Бо здоров’я йде на спадок" асоціативно накладаються на реалії нинішні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 23:25:48 ]
А економіка відчуває нечувані підйоми.
Оце стадіон збудували, дорогу на Харківській площі.
5 років поспіль минула влада не могла без бійок і затримок прийняти жоден з бюджетів. А прийшла нова - і як по команді. Порядок.
І гроші знайшлись - при розрахунках за кожний літр придбаного бензину я залишаю три своїх власних гривні, як мінімум, на шляхи сполучень. Може, ще на щось. Порядок.
І наші жінки передпенсійного віку стали молодшими на 5 років. Порядок.
Та не варто про це віршувати, якщо вдаються і просяться тріолети :) або верлібри.

З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 23:39:53 ]
Ну, а як стосовно грядок?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 08:58:40 ]
Восени зазвичай активізується суспільно-політичне життя. Згадаймо, що було, наприклад, в Росії у жовтні 1993-го року, коли розстрілювався їхній Білий дім. Мені пам'ятні ці часи, бо перестало транслюватись РТР, а мені подобався цей канал. Зараз він знову є, але вже у супутниковому пакеті.
На городах немає чого робити. У теплій комірчинці настоюється брага, набираючи міцності.
Стовпи, якими була засіяна ділянка в одному з моїх лімериків, чекають першого снігу. Корінню буде тепліше.

Давно я тебе не бачив. Радію твоїй появі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 23:57:59 ]
Сміливий і дуже потрібний вірш. У кожного з читачів будуть свої асоціації, але чому "літо мре" зрозуміють усі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 09:11:32 ]
Асоціативний ряд можна подовжити.
Перші паростки демократичного суспільства не встигли, набираючись міцности, ні піти у корінь, ні у крону, а пішли в якесь дрібне бадилля.
Європа змогла побачити ці паростки у 2004-тому році, коли було прийнято рішення щодо Євро-2012. Україна у ті часи я не гадаю, що виглядало привабливим кандидатом, якщо виходити з економічних показників. У ті часи діяв інший принцип - чим гірше, тим краще звинувачувати будь-яку владу, вибудовуючи свої передвиборчі партійні програми, щоб потім впроваджувати несподівано інші, вигідні партійцям як сучасним збирачам ренти з усього, що стоїть або рухається.
А літо далеко як нелітнє.
Дякую за увагу.
Мій коментар був не промовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 09:40:37 ]
Гаррі, що це за анти-оздоровча мантра? Ви забули про силу слова?
Ну, ось, вже чую в горлі "першить" і, здається, нежить починається...
Пішла лікуватися (в кабаре).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 11:07:57 ]
Це вплив осені-чарівниці.
Я радів усе літо. У всіх значеннях і формах. Городина, обійстя, а трішки раніше - демократія, слабкі натяки на якусь соціальну справедливість.
А тепер цього немає. Городина у коморі та у погребі, рука Хана Межигірського, мабуть, усюди.
А ми, заручники цієї долі, очікуємо на покращення життя вже далеко як не сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 15:49:59 ]
А я переховувався... у погребі (від суспільно-політичних...)