ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Кузнєцова (1988) / Вірші

 Мені душі твоєї треба...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 14:45:23
Переглядів сторінки твору 2318
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.340 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.069 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.895
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.22 18:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 15:20:25 ]
Вірш цікавий, гарно побудований. Але, Оленко... мимоволі згадав того, хто відбирає душі... Важко, напевно, з ним конкурувати? Звичайно, жартую. Бажано - моЇ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:12:27 ]
Отож, пан Богдан вірно помітив. Треба уточнити для Ліргероя, чи Ваша ЛГ хоче у нього відібрати душу, чи зрозуміти її, осягнути, знайти взаєморозуміння. Що вона хоче зробити з його душею? Чи знає вона про це взагалі сама? Треба у поезії точно знати, щО ти хочеш сказати своєму ЛГ чи людям взагалі... Бо інакше не варто цей вірш і починати писати.
Бо так напрошується пародія, моє сонечко. А вони в мене виходять дуже гострі. Не хочеться молоду і прекрасну душу травмувати.

Мені душі твоєї треба,
Я - відьма, не така, як всі,
Я насміюсь жорстоко з тебе,
Як серце ти не віддаси.

А потім все, що є у хаті,
Як тим циганам - депресняк,
Ти напиши мені в приваті -
Кохатись будем, ачияк?

Не будеш ти мені, як лоху,
На вуха вішати лапшу,
Я винесу усе потроху,
Тобі лиш спогад залишу.

Я вийму душу з тебе, милий,
Як біоробот, будеш ти,
Не буде навіть в тебе сили
Мені в інеті десь знайти.

Ти мій портрет, немов ікону,
Повісиш в спальні залюбки,
І лиш на нього крізь віки
Молитимешся аж до скону.

Ви це хотіли сказати, Олено, чи щось інше?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кузнєцова (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:26:30 ]
Звичайно ж не це, пане Ярославе!І Ви це прекрасно знаєте)))
Мій твір зовсім не про містичні можливості якихось людей, а про звичайні взаємини двох закоханих. Чесно кажучи, пояснювати щО саме я хотіла сказати цим віршем не маю бажання, особливо після Вашої пародії. Не подумайте, ані трохи не образилася, навпаки, лестить така увага до мого твору.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 01:10:58 ]
Прошу мене вибачити, Олено, може я повівся жорстоко у відповідь на виявлену до мене симпатію, я не буду
цей віршований відгук-експромт друкувати в себе на сторінці, просто треба було написати може якось в такому руслі: що розкрий скарби душі своєї, бо тільки ними я живу! Може так я точніше зрозумів душу Вашої ліргероїні, а так вона просить віддати душу їй, мов самі знаєте кому...
Просто мова йде про точність вислову, вміння точніше висловлювати свою думку, щоб ця думка була зрозумілою і читачам.
Вибачте, якщо допік. Тільки з найкращими побажаннями творчого зростання і нічого іншого.))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кузнєцова (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 14:29:32 ]
Дякую за побажання, пане Ярославе!)))Звичайно словами важко передати істинні почуття та переживання, і тут уже не останню роль відіграє побудова синтаксичних конструкцій, та й багатозначність слів і висловів ніхто не відміняв.))Але, може, ви й маєте рацію, і мені слід точніше підбирати слова, та все ж чим більше почуттів у поезії, тим вона справжніша...
Та як би там не було, дуже дякую Вам, пане Ярославе, що приділяєте увагу моїм творчим починанням!Мені це щиро приємно!