ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Щире

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 12:59:43
Переглядів сторінки твору 8024
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 6  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 14:47:27 ]
Дуже гарний вірш, Олено. У мене є такий вірш:
Вірші виношує поет,
Як своєрідну сповідь.
Байдуже, що якийсь естет
Образливе промовить.

Бог прийме їх, а може ні-
Це таїнство між ними.
І за вірші комусь смішні,
Пробачить всі провини.

З Новим роком Вас. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:27:22 ]
Дякую!
Вірші - це дійсно якесь незбагненне таїнство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 14:56:06 ]
Воістину щире!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:21 ]
А поету нещирим бути не можна.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 15:18:48 ]
Після другої строфи просльозилася... Гарно написано, щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:57 ]
Дякую, Патаро!
А квіточку дійсно шкода! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:47:15 ]
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:35 ]
І Вас із Новорічям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:08:03 ]
ОЛЕНОЧКО, ВІРШЕМ -- ВРАЖЕНА!!! Я ЩЕ ДОВГО БУДУ НИМ ЖИТИ. ДЯКУЮ ВАМ З ВАШУ МАЙСТЕРНІСТь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:18 ]
Дякую!
Щодо цього вірша мала багато сумнівів і не сподівалась на позитивні відгуки.
А щодо майстерності... Інколи відчуваю себе такою бездарністю!
Треба вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:19:03 ]
якось мені пояснювали, що у черзі крайніх не буває, а тільки останні… ))) як же правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:29:59 ]
Ось і я щойно запитала у філолога - таки так: крайній у черзі не буває.
Тоді треба подумати.
Я робила акцент на грі звуків: відКРАяна від РАю...КРАйня
Дякую, що зауважили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:52:36 ]
Не знаю, хто поставив мені 6, але ДЯКУЮ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:48:33 ]
Благаю: не міняйте того, що ви крайня в черзі. Це неправильно з точки зору черги за черевиками, але крайнім бути - означає з якогось боку стояти, першим або останнім. І як би не було правильно (а це пише вчитель-мовник із 23-річним стажем), існує вже фразеологічний вислів: хто крайній? Цього з мови живої не викинеш.
Зміните - втратиться чудовий образ.
А вірш неймовірний.
Із Новим роком! Хай пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 18:22:49 ]
Оленко, вірш непоганий, думки всі хороші. Але... всі вони на передньому плані. І ще мені здалося, занадто гучно. Є речі, про які чим тихіше кажеш, тим їх краще чути. Не знаю, чи правильно ви мене зрозумієте, але сподіваюсь :)

З прийдешніми святами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 18:56:26 ]
І мені сподобалося. Погоджуюся зі Світланою Козаченко.

Однак дозволь "похуліганити..." (вибач, якщо на ногу незграбно стану!)

"Людині пересічній відпустить гріх священик...
Поетів же на сповідь спитать виходить Бог..."

З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 21:09:00 ]
Дуже сподобався вірш, Оленко! Про ту квіточку - особливо...
І все ж...

Ця хатка дерев’яна ЩЕ зветься сповідальня,
Цей ЗГОРТОЧОК зіщулений зоветься ЩЕ – душа.

- над виділеними мною словами я засумнівалась (чому "ще"? І коли саме сповідальня перестає бути чи називатися сповідальнею, а душа - душею? І, певно, замість "згорточок" біля "зіщулений" має бути більш точне слово, не таке "магазинно-товарне".) Так мені відчувається.

Ну, і останні два рядки - справді, надто пафосні, чи що...

А попри те, вірш хочеться перечитувати і перечитувати, осмислювати і переосмислювати.
З грядущим Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:40:45 ]
Пані Світлано! Слово "крайня" таки не мінятиму, бо образ втратиться безповоротно, я пробувала замінити його чимось еквівалентним, але не змогла...
Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:45:01 ]
Чорі! Але насправді мені і хотілося зробити його пафосним, гучним і все ніби (!) виставити напоказ!
Але, повірте мені, є такі речі, про які я взагалі мовчу і про які ніхто ніколи не почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:49:43 ]
Михайле, Ваш варіант "відпускати гріх" мені подобається більше, аніж моє "давати розгрішення", але не подобається слово "пересічний", бо, на відміну від "простий", видається мені якимсь образливим.
Але передостанній рядок мене таки трохи муляє, я над ним думаю.