ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Овчар (1961) / Вірші / Поміж людей

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-14 10:11:19
Переглядів сторінки твору 4620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.114 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.03 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 11:38:06 ]
Остання фраза якось мені по набоковськи прочиталась...
(чи то справа у недавньому прочитанні "Лоліти", чи то у фразі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-14 12:57:47 ]
Вітаю, Іринко.
В чому дискомфорт? Нарочитість, сюсюкання?
Я переживав за ноги,але...бачу ви не проти.
Спочатку було:
Бавити(пестити)дітей в гаю.
Та я вирішив добавити трішки ніжності...Даремно?
Буду щиро вдячний, якщо допоможете (своїм відчуттям прочитаного).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-14 14:29:06 ]
.. тут, допоки не в раю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 20:56:26 ]
погоджуюся з паном Миколою. бо Ваш образ гаю щось не дуже. по-набокiвськи - це ще нiжний комплiмент. не ображайтеся на мене, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-14 22:54:29 ]
Краще, на мою думку, "бавити", ніж "пестити". А загалом, дуже хороша мініатюра. Це справді щастя, і про "хату з краю" - точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 22:57:44 ]
Другий рядок такий лаконічний, але на диво, рельєфний і змістовний. Мені це особливо уявилося. Багато відчутно життєвого досвіду, який стоїть за цими стислими рядками.

P. S. Думкотіней Набокова під час прочитання вірша не помітив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-03-14 22:58:31 ]
Згадав "Садок вишневий коло хати..."
Художніх засобів катма, а ефект - грандіозний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:01:00 ]
Маріанночко, ніяких образ. Щира вдячність.
Написаний вірш - не слова кинуті на вітер, а така собі субстанція, яка потребує зовнішнього відгуку. Для уточнення, розширення, чи (дай Боже)надії на народження чогось нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:04:27 ]
Ларисо, вибрав «пестити», бо « бавити» (гратися) – занадто вузько для передачі батьківських почуттів: ростити, виховувати, леліяти, викохувати, плекати , пестити (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого,- чого-небудь). Збочення тут ні до чого.
«Дома» – це не приміщення, це там, де тобі тепло і добре, де почуваєшся в безпеці, де тебе розуміють… Щасливий не шукає контактів з зовнішнім світом, не пише листи, не дзвонить - він упивається своїм щастям. Його хата «скраю».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-15 17:05:12 ]
В`ячеславе, дякую за розуміння.