ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 триєдина спроба силаботоніки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 14:07:43
Переглядів сторінки твору 12882
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.094 / 5.5  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:19:55 ]
ух ти)
таку штукенцію цікаву втнули...
звучить, сприймається та відгукується. одним словом - три_є_ди_но. от
є в цьому багато чого такого, що варто прочитати. варто замислитись. варто навіть просто прочитати та мовчки подивитися на твір. він заслуговує.
а от кінцівку наче ото й передбачили... я теж ото німію-німію-німію...
зі святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 14:25:52 ]
навзаєм - зі святом, В'ячеславе!
що далі - більше хочеться сказати,
що далі - менше хочеться писати)
щось таке.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:03:26 ]
Глибоко. Особливо імпонують фрази, що, без сумніву, стануть колись афоризмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:25:40 ]
Дякую.
Я старався спромогтися хоча би на один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:10:04 ]
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:11:01 ]
Пане Сергію, твір майстерний. Справжня поезія.
З Вербною Неділею!
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:27:35 ]
дякую, пане Іване!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 16:33:30 ]
Не можу не відгукнутись глибоко позитивним і вдячним відгуком.
З метафор дуже сподобалась "соль". Я пригадав Святе письмо, а не сольфеджіо чи кухарство.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:30:11 ]
щиро дякую, пане Гаррі)
зі всіма можливими пошанівками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:42:32 ]
"стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро."

"зариблені площі" - гарно.
Зі святом!

----
"кожен поет – одночасно! – хвороба й носій")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 19:58:36 ]
дякую, Терцино!
зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:47:28 ]
Мабуть, я ще не доросла до розуміння таких текстів. Оце сиджу і тупо дивлюся на оту "соль". Гаррі своїм коментарем ще більше мене заплутав: у Біблії йдеться про "сіль землі"... тобто, грубо кажучи, якщо мова про хлорид натрію - то сІль... а тут автор має на увазі ноту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:08:16 ]
Автор знайшов цікаву нову риму. "соль - мозоль".
А сіллю (солью, рос. і старослов'янською) землі можна вважати мерців. Вони засолюють своїми тілами землю. І вона стає солоною. До речі, і кров солона на смак.
М'ясо трупів (мерців), щоправда, солодке.
Це я вам спробую допомогти розібратись.

Без фантазій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:09:39 ]
Ну, Гаррі, дай вам, Боже, здоровлячка... Після таких уточнень я днів зо три нічого не їстиму... Може, схудну, нарешті ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:33:20 ]
Грені, а ти не дивись на "соль", і вона не заважатиме тобі зрозуміти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:12 ]
Ага, "не дивись" - це вже не допоможе, я ж знаю, що воно там є! Тепер або поясніть, або добийте, шоб не мучилася ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:05 ]
автор має на увазі ноту.
коли він "каже" мі, фа чи соль, він має на увазі виключно їх.
і коли молитовно скласти долоні разом, то йому вчувається саме соль. і не треба заперечувати, бо це суб"єктивно. і (опятьже) коли привід світлий, то ця соль знеболена. і (опятьже_опятьже) коли у когось стосовно соль виникають якісь інші асоціації, то це теж має право на життя, бо не так і важливо що хотів сказати автор - має значення тільки те, що витлумачив читач.
отже: скільки прочитань - стільки і вражень. світом править суб"єктивізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:14:52 ]
О, спасибі за роз'яснення :) Хоч один момент просвітлів :))
Читачеві загалом не стало зрозуміліше - зате суб'єктивно стало значно легше, а це головне ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:18:06 ]
будь васка.
вірш, загалом, дуже простий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:31:39 ]
2 - в саму тютєльку.
які ж мудрі думки приходять до тебе у весняний місяць нісан :)