ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Звернення до Галини Шибко та Редакції майстерень.
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Прогулянка в лісі
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще...
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Битва під Шумськом в 1233 році
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Годиннику
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
***
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Повня
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
* * *
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
Людська бездушність
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Поетів пощадіть, о Музи...
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо (хайку)
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Пісня про щастя
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
"Усі ж ми діти Божі!"
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Лети, Пегасе
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Хто ми?
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 НА ЗГАДКУ (анекдот)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-21 12:02:54
Переглядів сторінки твору 8345
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:20:32 ]
Це - як "Жигулі" на автошляхах і вулицях.
Усюди лізуть, щоб якось обійти - на світлофорі або влізти у шпарину між транспортними потоками.
Хочуть обійти іномарку.
Зараз цю роль відпрацьовують "Ланоси".
У анекдоті, яким Ви поділились, НМСДД, тонка нить натяків. Люди похилого віку можуть, якщо вміли і раніше (може, не так майстерно, як з часом), запестити словами. Майстерністю.
Сьогодні, до речі, день народження у Валерія Золотухіна. У нього дві дружини. Від другої у нього маленьке дитятко. А батьку 71. Дитині - якщо не помиляюсь, значно-значно менше. У десяток з половиною разів.
Успішна манія.
Інтересне Ви собі знайшли заняття. Не знаю, наскільки воно поетичне, бо не експерт і не критик.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:50 ]
Дякую, Гаррі!
Писати анекдоти - це творче заняття. В цьому є певна спорідненість з поєзією.
Людей похилого віку - поважаю: у них є свої козирі.
Золотухін талановито зіграв Бумбараша. А ось його син від першого шлюбу, вихований покійним Філатовим, вважає своїм батьком останнього.
Так, що зачати дитину - не таке вже й досягнення. Набагато важче і важливіше виростити і виховати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:47:25 ]
А-а-а-а...
То це Ваш анігдот...

Скидаю капелюка. Ото гарно, що я не сказав, що я його (анігдот) десь чув, бо довелось би цим капелюхом давитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:00:45 ]
В мене, до речі, таке було. Я написав російською вірш "Попала!", сюжет якого придумав сам, а хтось з коментаторів сказав, що вже ніби десь чув цю історію.))) І де ж він міг її чути, якщо вона народилась в моїй голові?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:44:29 ]
Забагато русизмів як для такого короткого анекдоту.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 13:51:46 ]
ХОХЛУШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохол. — Жінка моя., хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:57:58 ]
Ні, Гаррі, я мав на увазі не "хохлушку" (хоча, зауваживши це слово і пам'ятаючи нашу з тобою баталію щодо національності футбольних вболівальників, пращурів яких я переселив в іншу країну та епоху, вже збирався затіяти бучу з Олександром), а оце - "бачивша" та "труха".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:32:00 ]
Я не став перелічувати усі.
А щодо твоєї творчої проблеми...
Спробуй розмістити свій твір декілька разів.
На декількох літературних порталах.
І на зауваження - мовляв, хтось щось бачив, ти можеш впевнено пояснити, що так. То був твір твого авторства. Хіба що під іншим "псевдо". Можна і під кількома.
Я ще не дозрів до високих поезій і до їхньої величезної кількості, тому віршую під своїм.
Вже забув, коли востаннє був на "севамі". А то гарний сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 07:56:22 ]
Та я так і роблю - на кількох порталах, під кількома псевдо... А дехто - на одному під кількома (клонується).
Ех, до "севами" щось ніяк не доберусь. Здається, колись навіть реєструвався, але мене вже не вистачає на стільки сайтів. Це ж після кожної поправки у вірші її треба "репете" стільки ж...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:53:01 ]
Є така проблема.
Мені - двомовному харків'янину - нелегко позбавитись русизмів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:00:35 ]
Гарно, НМСДД, що Ви так кажете.
А дехто каже, що він збагачує мову.

У Княжичах зараз збагачуються ландшафти за рахунок бетоннимих споруд, побудованих за турецькими технологіями. Княжичі, якщо як слід розбудувати, будуть кращі за Анкару. Моря лише ніхто ніяк не вигадає. Немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:02:07 ]
А хіба Київське аж так далеко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:15:49 ]
До нього скільки їхати - до цієї штучної водойми, майбутньої (як розповідав мені дід) бази підводних човнів Дніпровської флотилії.
І воно зелене. Вода стоїть. Риба, та що вижила після Шуфрича-міністра МНС, гине від солітерів.
Змагання на спортивних регатах з бензиновими та дизельними двигунами додає свого.
Це, НМСДД, - не море.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:38:55 ]
Настільки реалістично, що й я змахнула непрошену сльозу за минульщиною Петра Петровича...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 17:04:10 ]
Дякую, Патарочко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 00:29:02 ]
Анекдот - це коли смішно! А де тут сміятися?..Це - занудно, зі спробою моралізаторства. Хіба там сміятися, де Ви курку називаєте "хохлушкою", і я думаю, що мова йде про якусь мешканку Східної України... чи там, де Ви півня називаєте "жеребцем" (та ще й від імені бідної зозулястої)?.. Це якийсь інший жанр, якому треба знати назву. Це має право бути, і це повчально, але це не анекдот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 08:02:42 ]
А мене сумніви охоплюють, чи кури можуть плакати, червоніти і "відчувати", "як млосне відчуття охопило низ її живота".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:28:42 ]
Відчувати - можуть.
А плакати, червоніти і мліти - це, звісно, натяк на людські реакціїї і відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:43:57 ]
Тоді і "хохлушка" - теж натяк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:24:42 ]
Спочатку це був коротенький анекдот про "манію переслідування" - єдине що залишилось у колишнього Казанови. А потім додались всілякі подробиці з іншими акцентами. То, напевно Ви маєте рацію - це вже не анекдот:)
За занудність - вибачайте - не хотів: так вийшло.
А хохлушка - це така порда курей - з хохолком.