ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
* * *
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Площа Поезії
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
Корона
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Зумовленість Бога в беркліанській філософії: емпірична суперечливість соліпсизму
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Летять слони – 3
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
За лють – будьмо й будь!
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Юркодар - 109
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Жито
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)


...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-26 09:12:30
Переглядів сторінки твору 7094
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 09:52:37 ]
Ото і Ви вже долучились до цієї епідемії - дописувань :))
Ще трішки - і вийде повноцінний (досить широкий) хоровод (поло).

Зафіксував процес Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:03:24 ]
До речі, "загадо́к". Наголошується останній склад.
Водночас я гарно усвідомлюю, якою географічно широкою є Україна. Може, ваші місцеві поети віршують саме з таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:08:16 ]
Але "відга́док".

Якщо Ви вже відгадали оту загадку, то можна було б внести корективи.
А розлогих коментарів, якщо Вас вони не цікавлять, віднині не буде.
Пишіть, будь-ласка, так само як зараз, собі самі на своє :)

Без натяку на будь-яку образу,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:25:13 ]
Ось бачите, без натяку, а - відчувається - з образою. А даремно. Власне Ваші коментарі "надихнули" мене на пародію, яких я давно не писав.
І зовсім я не проти Ваших коментарів. З задоволенням черпатиму з них корисне.
З щирою повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:34:48 ]
Ви, мабуть, не бачили за своє довге життя дійсно розлогих коментарів :)
Коли є про що писати, то чому б не написати?
А коментар, дійсно, повинен бути про:
- про те, як вдалась автору подача матеріалу;
- про те, як розкрито чи не розкрито тему.
Щонайменше, оці питання повинні знайти своє відображення.
Та у нас, слава богу, існує якась свобода на висловлювання. Ото і пишуть наші колеги про те, що їх найбільше вразило.
Мене нічго не вразило у Вашому вірші.
Він не відштовхує (боронь, Боже, таке подумати), але він, НМСДД, надто простий для такої теми.
Звертання до "мелодій дощу" та "конвалій" поетично інтересні, але вони виглядають, НМСДД, практично сторонніми. Переходу (єднання) я не відчув. Взаємозв'язок з темою недостатньо міцний. Приблизно так :)
Без образ. Ми ж так домовлялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 10:16:31 ]
Все так, що каже наш строгий Гаррі Сідоров, але, попри це, мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:29:39 ]
Без коментарів "нашого строгого Гаррі Сідорова" було б все якось тривіально. Дякую Вам, Маріє, за милу підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 20:42:38 ]
Так. Направду, Мирославе, я радію, коли на моїй сторінці з'являються коментарі "нашого строгого Гаррі Сідорова" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 11:02:05 ]
Гаррі! - Не гарчи, текст ідеальний, читається чудово і наголос у слові "загадок" я особисто ставлю там, де хочу...До речі - якщо наголос не змінює змісту слова , то в римованих текстах його можна ставити де будь (читай класику). А тема?Згідний - пророблена в поезії, але жінкам буде приємно...(попередньої полеміки не читав - будь поблажливим до моєї репліки)
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:20:31 ]
Ярославе, це у нас така форма спілкування? Знатиму.
Чи це данина кінофільму "Пєтровка,38"? Здається, там була така репліка. Це єдине, що її появу, НМСДД, може якось виправдати.

Я пожартував стосовно лукавства, і автор це, НМСДД, зрозумів. Йому захотілось відповісти.
Бо хто у нас полюбляє таку форму діалогу? Одиниці. Тепер додалась ще одна, безумовно, добра, щедра на почуття, поетична особа.
Вона мені відповіла, а я - їй. Потім вона (йдеться про творчу особу - пана Мирослава) - цим віршем на додаток. Щоб добити це питання. Остаточно.
"Смайлики" у моїх коментарях на місцях. На наголос я звернув увагу вже під цим віршем.
А під тим віршем я взяв участь у загальному святі.
Я не став загострювати питання на його, НМСДД, нерозкритості.
Не нервуйтесь. Я Вас закликаю бути стриманішим.
Рука художника повинна бути твердою, що б він не малював - хвилі чи геометричні фігури :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 07:41:50 ]
А Ви такий серйозний чоловік? З усієї мої репліки серйозними (вартими уваги) є слова про наголос: "якщо наголос не змінює змісту слова...", додам ще,- для чогось знак наголосу на клавіатурі є !
Усе решта, то просто жартівлива імпровізація: Гаррі - гарчати...! Напишіть: Аноніме - а я думав, що ти німий! Мені така форма спілкування справді подобається,- дивлячись на ваше зображення я подумав, що і Вам... Вибачте - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:35:21 ]
Ярославе, ви випередили мене щодо наголошення (хоча Гаррі, безперечно, має рацію). За коментар загалом - дякую і запрошую "в гості" і надалі. Як і всіх небайдужих до моєї "поскубаної роками" персони:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 14:44:35 ]
Як на мене, інколи саме у простоті і лаконічності відображається суть, в т.ч. і гарна поезія (це щодо запаху конвалій і музики дощу - для мене це хороші асоціації що пасують до теми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 22:32:16 ]
Так, Улянко. Це справа індивідуальна.Дякую за розуміння.
Хай твориться!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:54:09 ]
Мирославе! Вибачте, що учинив словесну перепалку з Гаррі на Вашій сторінці.
ЗАМОВКАЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 12:38:06 ]
У рамках обміну пустопорожніми думками я Вам як художнику, розповім про кольори.
Світлофор випромінює три варіанти кольорової забарвленості світла. Вони - це своєрідні наголоси для пішоходів і водіїв транспортних засобів. Щоправда, серед них трапляються індивідууми, які можуть дозволити собі рухатись на будь-яке світло крім того, яке дозволяє це робити. Їхнє вільне пересування на перехрестях (і не лише на них), можна сказати, не змінює смислу світлофорного регулювання, так само як і правил дорожнього руху. А ще існують пішоходи та водії, які так поводяться з інших причин. Одна з них - це звичка, бо вони звикли до того, що один-єдиний світлофор у населеному пункті, де вони мешкають, як завжди, не працює. Або працює, та на на нього мало хто звертає увагу. Люди самі собі зуміли створити модель міні-анархічного ладу. Усе, що повинно ходити, ходить, їхати - їздить. Ніхто нікому не заважає і ніхто ні на кого не наїжджає.
А щодо клавіатури, то я знаю, що цей наголос якимсь чином треба добивати. Та ця функція мене не цікавить. Коли треба означити наголос, то я копіюю слово зі словника. Так зручніше - принаймні, мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 15:41:31 ]
То що ж, згідно Вашої логіки, на шляхах Поетичних Майстерень - я давно би мав бути мертвим? Ну і яка "фура" мене мала би розмастити по асфальту?
- А! Я й забув, я ж більше мандрую в космосі Поетичних Майстерень...
Про "...обміну пустопорожніми..." - знаєте скільки полови з'їдає корова... поки народить теля?
Що до копіювання наголосу з словника - дякую, скористаюсь методом копіювання, бо з клавіатурою і справді інколи проблеми...
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:19:08 ]
Та ні.
Я змалював ту ідилічну картину, яка десь існує. Там усі можуть, керуючись своїми правилами і уподобаннями, чинити, що завгодно і як завгодно. І на перехрестях нічого трагічного не траплятиметься. Бо для того, щоб воно трапилось, повинні бути якісь фатальні збіги - випадковості чи, навпаки. Тобто - явищ системної властивості.
А фатальних збігів немає. Бо те перехрестя до того ж і величезне. Там можна прослизнути навіть коли усі відразу поїдуть на червоне чи красне світло. Або навіть на жовте. Воно якось само собою минеться.
Багато чого трагічного, я скажу Вам, і зараз не трапляється. Багато грішників - і нічого з ними не трапилось. Усі у доброму здравії.
Ото і немає чого боятися. Внаслідок страху кояться гріхи більш страшні - таємні.

Без зайвої серйозності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:21:24 ]
Бачив сам, як набирав прикметник "жовте". Читаю і бачу: "красне". Містика.
Та у цього прикметника є і інші значення. То нехай. А я писав про "жовте".

Щасти усім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:50:26 ]
Жовтий колір я люблю. На космічних перехрестях він світить постійно, - це ж наше незгасне сонечко.Є в цьому якась вища логіка...
На світлофорі всесвіту лиш жовтий...правда в народі сонечко називають ще красним, так що усе стає на свої місця... а мені - ще одне підтвердження теорії абсурду - ніколи, нівчому не можна бути твердо впевненим!
Будьте!