ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір плескається ажурно,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,

Ігор Деркач
2024.09.20 21:32
А бути чи не бути є ще шанси.
Захоплюємо села і міста!
Це ще аванси,
та нема балансу
у популяризації шута.

***
А той, що не утік, у теплій ванні

Микола Дудар
2024.09.20 21:00
Оскільки /
Оскільки сьогодні ти бунтівник,
Перелаштуй себе заново.
Ти мене чуєш, ну що то за крик?
І не забудь, підкинеш за авторство…

Оскільки сьогодні ти водолаз,
Переіначим і призвіще.

Сергій Губерначук
2024.09.20 15:02
Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень
у пралипень чарівний
і в один той же день*!

28-ої ночі,
28-го дня
разом здіймемо очі

Світлана Пирогова
2024.09.20 12:52
Без тебе плачу я струною,
І пісня, наче темна хмара
Далеко лине із журбою.
Тебе чекати - мені кара.

Без тебе засихає квітка,
Хоч дощ періщить, як з відра.
Квартира, мов залізна клітка.

Іван Потьомкін
2024.09.20 10:55
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Юрій Гундарєв
2024.09.20 09:31
вересня російська авіабомба влучила у пансіонат для літніх людей у Сумах.
Одна людина померла, ще дванадцять поранено…

Будинок для літніх людей.
Багатостраждальні Суми.
Совість, пропитана кров’ю, де?
Сумно…
Мабуть, для кривавих бомб і ракет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Проза

 НЕСПОДІВАНИЙ ЛИСТ (Новела)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 21:26:11
Переглядів сторінки твору 2578
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-07-17 12:34:13 ]
Мені імпонує те, що Ваші твори наповнені позитивом.
Кінцівку новелли захотілось продовжити:
"Душу Славомира огорнуло, ніби ковдрою, почуття радості за жінку, йому далеко не байдужу. Аж раптом, десь у глибині свідомсті прокинувся маленький хлочик і ображено, зі сльозами розпачу в голосі, запитав:"А як же Я?! Чому Остапко, а не Славомирчик?!"
Чоловік здригнувся, глибоко зітхнув, опановуючи себе і шукаючи слів, аби заспокоєти ревнивого малюка і вкласти спати. Бо час вже пізній. А життя - воно таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 20:19:12 ]
Чудове продовження, Олександре! Лише потрібно виправити технічну помилку у слові «заспокоєти».
Є такі варіанти:
1)співавторство: новела моя, закінчення Ваше; :)
2)залишити все так, як є, і нехай автор червоніє за «незакінчену» кінцівку;
3)видалити новелу з ПМ.
P.S. Запитання "А як же Я?! Чому Остапко, а не Славомирчик?!" зайве, бо події і стосунки у новелі реалістичні (як і у двох попередніх), і ЛГ(він) справді радів, що ЛГ(вона) нарешті знайшла своє щастя (будемо сподіватися).

Радий, що завітали. Не лукавлю: чекав цього. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 10:47:49 ]
Вітаю, Мирославе!
Так само, радий спілкуванню, обміну думками і дружніми стосунками з Вами.
Доречі, якщо Вам зручно - звертайтесь на "Ти", а я буду на "Ви", як до старшого.
Напевно, Ваші новели такі живі і правдиві, бо написані на основі реальних подій. Я це відразу відчув. А кінцівка, яку я написав - звісно - зайва. Бо то були мої почуття від переживання Вашої історії. Доречі, в моєму житті була дуже схожа ситуація:)
То ж хай залишається, як є.
(А написати з Вами щось у співавторстві було б цікаво).
З повагою і дружніми почуттями, Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 12:29:07 ]
Коли б Ви знали, Олександре, як я не хочу почуватися старшим... Зрештою, я таким і не почуваюся.:)
Дякую. До зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 10:55:03 ]
Гарна новела, цікава, життєва. І, як підтвердження здогадів, авторська згадка вище у коментарі - реалістична.
І мені видалось, що новела хоче кількаштрихового завершення. Однак, усвідомлюю, що інколи завершення(а може й часто) не таке вже й очікуване, яким би ми його хотіли бачити.:)
З.І. Новелу ніяк не можна видаляти з ПМ.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 10:57:06 ]
Окрема дяка за "що сі стрєсло?" - улюблена жартівлива фраза.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 12:32:13 ]
Знав би, не робив би'м примітки. Тішуся, що маю однодумців по "що сі стрєсло?".:)))
Дякую!