ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Стала зрідка писати..."

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 22:46:36
Переглядів сторінки твору 12690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-07-31 23:17:27 ]
С парусником - оно сподручнее, веселее, быстрее. Глядь, и жеребенок превратился в скакуна, а только ведь вчера родился :)) Ладно, будет тебе парусник, бороздящий лесные просторы :)) Спасибо еще раз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 15:43:08 ]
Пані Світлано, вкотре чаруєте своїм поетичним даром.
Пані Марто, переклад добрий, однак извозчик не сам має бути вдохновенний, а начебто обдаровувати вдохновением ЛГ.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:27:43 ]
Зоре мій вечірній, Ви вже зійшли? :)) Спасибі, пане Іваночку. А це Марта - "вдохновенная извозчица": її натхнення - норовливий кінь, часом заносить у захмарні висоти. Але вже коли вона його стриножить... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-01 19:32:12 ]
Чудово, Світланко! (як це я ледь не пропустила?)
Третя строфа нагадала мені теж дещо...зі своїх давніх роздумів-потуг (таке співзвучне!:

ДІЄСЛІВНЕ

Всевишній силі мовчки покорюся.
Нікчемності відчути не боюсь я:
тієї, що неспокоєм карає,
і мислення до праці спонукає,
а тернами кривавими встеляє
вузьку стежину до зірок.

Нікчемності такої не цураюсь.
Я величі надмірної сахаюсь:
тієї, що блаженством огортає
і думку очманілу присипляє,
а щедро шлях до пекла посипає
трояндами без колючОк.
(1999)

Дякую за... все!

Але, з поправкою оцей твій рядок (як на мене, звісно) став хоч і стилістично правильнішим, але змістовно - сумнівнішим...
"Стала зрідка писати..." - може нести в собі, як на мене, і таке змвстове навантаження: не писала, не писала, а тут раптом зрідка почала щось крапати ) Але ж йдеться не про те!
Може, як увиразнювати - то увиразнювати?

Стала рідше писати, напевно, ще рідше, ніж плакати...

Як думаєш?

Обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:27:37 ]
І я над цим замислювався, коли радив замінити дієслово, у якому те значення, яке вклада у нього автор, є четвертим або п'ятим, а всі попередні - не ті, на які можна розраховувати, і тому заміна вигляда, певною мірою, косметичною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:22:30 ]
Любочко, добрий вечір. Цур, цур тій величі! :)) Це нас об'єднує також.
Щодо поправки у тексті, я ще у пошуку. І "рідко", і "зрідка" мене не заспокоюють. "Стала мало писати, ще рідше..."- може, так. А от бачитись би хотілося частіше... Обнімахи-цілувахи :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:28:54 ]
Тлумачення, значення слова «рідкий»:

РІДКИЙ, а, е.

1. Який перебуває в стані рідини. Багато речовин, які ми звичайно бачимо твердими, рідкими або газоподібними, при зміні температури переходять в інший стан (Фізика, II, 1957, 40); Рідким називається тіло, що не має певної форми, а набирає форми посудини, в якій воно знаходиться, зберігаючи при цьому свій об'єм (Підручник дезинфекції, 1953, 7); Іоніти застосовують., для виділення рідких металів з гірських порід (Наука і життя, 11, 1956, 33).
▲ Рідке добриво — добриво, що випускається промисловістю і вноситься в грунт у вигляді рідини. Понад план випущено багато гранульованих та рідких добрив (Р'об. газ., 4.III 1966, 2); Рідке паливо — горюча суміш таких органічних речовин, як бензин, гас, мазут і т. ін. Додатковий приріст рідкого палива одержують зараз двома шляхами: розвідуванням і освоєнням нових родовищ та впровадженням різних геолого-технічних заходів на старих промислах (Робітнича газета, 20.1 1966, 2); Рідке скло — те саме, що Розчинне скло (див. розчинний).

2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий. — Борщ зварила добре, а каша вийшла трохи рідка, — сказала Кайдашиха й почала знов навчати Мотрю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 284); На командний пункт поверталася [Шура] стомлена, вся в глині, бо хоч у піхотинських траншеях і були настелені дошки.., проте рідке болото чвиркало крізь них до самих колін (Олесь Гончар, III, 1959, 194); Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входить борошно, молоко, яйця, сіль (Українські страви, 1957, 266); — На доброму харчі по три відрі [відра] молока дають [корови]! — І не рідке? — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцями колупай (Михайло Стельмах, І, 1962, 117).

3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети). П'яна сльоза зволожила рідкі вії (Михайло Стельмах, II, 1962, 374); Дівчина поволі спускалася крутим косогором поміж рідкими соснами та кленами (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 65); Коли він розтуляв губи, видно було його рідкі й гострі зуби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
// Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей. О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 112); І сниться їй сон.. Бачить вона гору високу, покриту рідким лісом (Панас Мирний, III, 1954, 241); Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець у розстебнутій шинелі, без пілотки, з рідкою сірою борідкою віником (Олесь Гончар, III, 1959, 72);
// Негусто зітканий, сплетений. Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу, .. обтикані зверху якимись цяцьками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221);
// Розташований на значній віддалі один від одного. На вулиці тихо та глухо; рідкі ліхтарні жовтіють у темноті мутними кружалами, а кругом їх чорна безодня буяє (Панас Мирний, III, 1954, 218); Замість біленьких чепурних полтавських сіл пішли інші, рідкі, степові селища (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 21);
// Який є, буває в невеликій кількості. Прибувши до нас в континентальний клімат, відразу, звичайно, зачахла [яблуня] на морозі і ледве плодоносила — плоди рідкі, дрібні (Олександр Довженко, І, 1958, 465).

4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто. — От нежданий Гість рідкий і дорогий! (Іван Франко, XIII, 1954, 357); То була розкішна рожева чайка, — рідкий і жаданий птах Півночі (Микола Трублаїні, Крила.., 1947, 6); Вони йшли садовою доріжкою назустріч один одному,., стримуючи найскладніше душевне хвилювання, що супроводить рідкі зустрічі людей виняткових (Олександр Довженко, І, 1958, 483); Найбільш, раділа біднота рідкій нагоді на три дні забути про голод (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 359).

5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу. Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо, а потім одразу полив дощ як з відра (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); По рідкій стрілянині він визначив, де розташовані німці (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 494); Стомлений дорогою, Юрко уже засинав, як з другої кімнати почулося рідке схлипування (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 225).

6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.). На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла (Микола Зеров, Вибр., 1966, 54); Рідкий туман піднявся над річкою врівень з нижнім гіллям дерев (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 73).

7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки). Зачиняє [Лукаш] двері зсередини і рідким голосом наказує дядькам: — А тепер беріть що-небудь... (Михайло Стельмах, І, 1962, 195).

8. Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.). Прочинилися двері, смуга рідкого світла лягла на поріг, і командир ескадрону пірнув у хату (Леонід Первомайський, Невигадане шиття, 1958, 252); В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння і торкнулося масної землі (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 6).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:31:21 ]
Ох, Сьома, задля одного мого рядка ніхто ще стільки "словесної руди" не переривав :)) Ладно, буде і до вишень :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 19:23:15 ]
О, це лиш початок, Світлано, вітаю! :}}}}


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:33:19 ]
"Менше" - непогана форма вищого ступеня прислівника "мало".
Я такої думки про цей прислівник :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:32:20 ]
"Умка думку розуміє" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-01 22:49:03 ]
Файно, Ясновидице! Просто файно і дуже файно! Що ще можна після чотирьох коментів Семена написати?
Щось ЛГ не тільки писати зрідка стала, але й заходити на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 23:35:15 ]
Після Семена можна ще багато дечого написати. Наприклад, пародію :)) щоб, нарешті, на ПМ пролунав 201-й постріл :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 09:35:46 ]
Після нього і після усього можна було б написати про два дієприкметники:
- інкрустований;
- вторований.
Перший, нмсдд, ідеально інтегрувався у текст, а от другий виглядає так, ніби він прикметник, який відстав на один крок від іменника, супроводжуваного ним. А він не прикметник :)

З повагою, захопленням, без нудних питань, резонерства та нікому не потрібних рекомендацій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 22:46:32 ]
Я ж і кажу: второвані дороги до добра не приведуть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 09:54:13 ]
Я трохи спізнився. Каюся. Той варіант, який прочитав, викликає у мене тільки захоплення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 09:57:38 ]
Тобто, цей.
Чи був якийсь попередній?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 22:48:34 ]
Каятися, Богданцю, - до Вови Сірого (до його митрополита,вірніше :) Вітання шлюбній! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 19:17:42 ]
Так і надалі, Світланко, - пиши частіше, ніж плач...

Потужно й прекрасно, як завжди.

Вітаю, як там в чудовій Італія(я, до речі, зaглядала:)- v Rоmе, Pizа, Napples, але все в спішці - круїз ітд. Пиши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 21:25:35 ]
Моя дорога круїзнице!.. Нарешті, вловилася, лоша вогнегриве :)) В "прекрасній Італія" криза косить не тільки прекрасних поетів, ч-чорт. Ну, до піцци у нас є вишні :))