ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.23
00:17
Можливо, краще і не знати,
Що нас зупинить у житті:
Яскраве влітку конфеті
Чи взимку білосніжна вата.
Коли стрімкий застигне час,
Можливо, краще і не знати.
Хто був у чому винуватий -
Що нас зупинить у житті:
Яскраве влітку конфеті
Чи взимку білосніжна вата.
Коли стрімкий застигне час,
Можливо, краще і не знати.
Хто був у чому винуватий -
2024.06.22
13:31
Оце прочитав душороздираючу статтю вищезазначеного автора і волосся стало дибки.
Розпочнімо з насвятішого, з займенника Я та
його варіацій: мене, мені, мною, мій тощо. А в цього душпастира поетичних душ такого більш, аніж достатньо. Ось дивіться:
на м
2024.06.22
12:10
Не ті слова сказав. Чи є її провина?
І жниво...спрага... У душі - кипить.
Його вже профіль ледь-ледь димно виринає,
Свою розлука тягне тихо нить.
Ще й літо додає гарячого напою.
Спекотний день у роздумах січе.
Химерною стернею ноги коле поле,
І жниво...спрага... У душі - кипить.
Його вже профіль ледь-ледь димно виринає,
Свою розлука тягне тихо нить.
Ще й літо додає гарячого напою.
Спекотний день у роздумах січе.
Химерною стернею ноги коле поле,
2024.06.22
10:38
Вітаю з днем народження, Василю,
і зичу незрадливого плеча!
Талан тобі нехай дарує сили,
щоб не мілів життя твого бурчак!
і зичу незрадливого плеча!
Талан тобі нехай дарує сили,
щоб не мілів життя твого бурчак!
2024.06.22
06:34
Вернешся в дім і я зрадію,
Й до столу радо запрошу, –
І ти умить відчуєш дію
На стан свій ситного борщу.
Уміст рослинних організмів
Приносить користь уже тим,
Що кишковик вбирає ніжність
І легкість суміші рослин.
Й до столу радо запрошу, –
І ти умить відчуєш дію
На стан свій ситного борщу.
Уміст рослинних організмів
Приносить користь уже тим,
Що кишковик вбирає ніжність
І легкість суміші рослин.
2024.06.22
01:00
Агов, Україно, як справи брати?
Страждання ж невпинно ведуть до мети!
Чия ціла хата і ціла сім’я?
Чи є ще у серці Христове ім’я?!
Для чого цікавишся справами ти?
Це ж Бога турбує що роблять брати.
До Бога звертаємось – як не крути –
Страждання ж невпинно ведуть до мети!
Чия ціла хата і ціла сім’я?
Чи є ще у серці Христове ім’я?!
Для чого цікавишся справами ти?
Це ж Бога турбує що роблять брати.
До Бога звертаємось – як не крути –
2024.06.22
00:40
Труїв я тарганів, але не всіх.
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Комах огидних зустрічав навалу
Та розділяв на чистих та брудних.
Купивши пляшку сильної отрути,
Труїв я тарганів, але не всіх.
Я не чіпав маленьких та слабких,
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Комах огидних зустрічав навалу
Та розділяв на чистих та брудних.
Купивши пляшку сильної отрути,
Труїв я тарганів, але не всіх.
Я не чіпав маленьких та слабких,
2024.06.21
20:49
Ми зустрілись у теплому морі,
ні хмарини навколо, ні хвиль,
і полинула наша love story,
і покинув серця наші штиль…
І у пахощах липи та хвої,
під мотиви далеких світів,
ти пірнала уся, з головою,
ні хмарини навколо, ні хвиль,
і полинула наша love story,
і покинув серця наші штиль…
І у пахощах липи та хвої,
під мотиви далеких світів,
ти пірнала уся, з головою,
2024.06.21
19:37
У зв’язку з купою наклепів на мене з боку різних людей я відчуваю деяку потребу розповісти майбутнім і теперішнім про те, який же я є. Не впевнений, що я закінчу цю роботу, а тим паче – за один раз. Але ось я зі склянкою вина вирішив розпочати. Так, я
2024.06.21
09:02
Крокую парком.
Згадав Ремарка.
Війна у книжці:
і раптом - ніжність…
Та більше - сум:
вбивають красу…
Згадав Ремарка.
Війна у книжці:
і раптом - ніжність…
Та більше - сум:
вбивають красу…
2024.06.21
08:22
Харизмою заполонив мене
У людній вечорами соцмережі.
Я думала, що швидко це мине,
Бо так далеко від землі до вежі.
Аж раптом прихилив ти башту цю
До ніг мені з трояндовим букетом,
З магічним чаєм диво - чебрецю...
У людній вечорами соцмережі.
Я думала, що швидко це мине,
Бо так далеко від землі до вежі.
Аж раптом прихилив ти башту цю
До ніг мені з трояндовим букетом,
З магічним чаєм диво - чебрецю...
2024.06.21
06:31
Знайомі назви, тільки не такі
Оці відомі ще з дитинства села, –
Дивує в них присутність вояків
І жителів обличчя невеселі.
В кар’єрі тир, на луках – полігон,
А у гайку навіси та намети, –
І гул, і гар од маршових колон,
І окрики сторожових секрет
Оці відомі ще з дитинства села, –
Дивує в них присутність вояків
І жителів обличчя невеселі.
В кар’єрі тир, на луках – полігон,
А у гайку навіси та намети, –
І гул, і гар од маршових колон,
І окрики сторожових секрет
2024.06.21
06:14
Ослику Іа потрібен хвіст,
без хвоста плюгавенька тваринка.
Притули до попи живокіст,
ну, хоча б, скажімо, на годинку.
Лікарі, на жаль, безсилі тут,
кролик йодом поливає вату,
приложили... і відразу – гуд –
повели осла до психіатра.
без хвоста плюгавенька тваринка.
Притули до попи живокіст,
ну, хоча б, скажімо, на годинку.
Лікарі, на жаль, безсилі тут,
кролик йодом поливає вату,
приложили... і відразу – гуд –
повели осла до психіатра.
2024.06.21
00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.
Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.
Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,
2024.06.20
22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.
Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.
Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти
2024.06.20
21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін.
*Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї.
*Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом.
*Великі лунатики не потребують Місяця.
*Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті.
*Не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.06.20
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лілія Ніколаєнко (1988) /
Вірші
Розпусник
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Розпусник
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1195 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1195 seconds