Подаю втретє мій одинадцятий варіант перекладу славнозвісного твору О.Пушкіна після врахування критичних зауважень (особлива подяка пані Марті Январській).
Дякую і всім моїм уболівальникам, хто відгукувався на попередню публікацію.

Оригінал:

ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

* * *

Я Вас любил, любовь еще быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она Вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить Вас ничем.
Я Вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Я Вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.

1829

В мене теж є цей переклад, Ярославе, опублікований ще десь рік назад:
http://maysterni.com/publication.php?id=65689
Цікаво, скільки їх було за 183 роки? :)

Мені сподобалося у вашому варіанті, Валерію, слово "бентежно" на римі - дуже точне слово і поетично-ніжне, яке так гармонує з контекстом оригійналу.

Цей варіант мені до вподоби. Справді гарно!

Дякую, друже, нарешті і майстрам подобається! Може буду співати цей варіант!)))

Чому не співать, якщо він співається? І мені здалось, що з ним можна навіть виступать.
Майстерно складене майстром спочатку і саморобний, складений аматором (я не про переклад, а про самробні романси) романс - це різні речі.
Я можу і помилятись, але не про переклад.
Він мені сподобавсь.

предлагаю дуэт, на два голоса:)...:

Я вас кохала… Мабуть ще кохання
Вам не вдалося звести нанівець.. (:))
Але нехай минають вас страждання,
Нехай журбі нарешті буде грець. (:))

Я вас кохала – мовчки, без надії,
Страхами повнячись, впадаючи в екстаз (!)
Кохання те – за обрії, за мрії -
За руку з іншою веде до раю вас…(:))

да простит меня Пушкин за такой рескрипт)
спасибо вам, Ярослав
очень вы приблизились к идеалу
меня - при замечательной структурной близости к оригиналу - немного смущает вторая строка второй строфы, на предмет текучести. мне кажется, вам будет трудно её петь, оД Ревн...ОД ТРепе...ВМЛивав.. а нельзя ли У ревнощах, у трепеті.. как-то сгладить, и в тоже время структурно сохранить (то-то = у-у)
недаром, Ярослав, вы трудились, ой недаром!)...

с улыбкой и трепетом, ваша LACRIMOSA (что по латыни означает, если мне не изменяет память, просто МОЛЬ)

Так, власне "кохав", а не "любив"!

Хоч вдосконаленню й немає меж,-
поставить "квітку" варто все ж!:)))

Цікаво спостерігати за творчим процесом. От треба у майстрів вчитися, як шліфуватися, кращати, досконалішати з беззастережною любов'ю до прекрасного. Я з перекладами не дуже дружу, просто насолоджуюсь обома творами. Успіхів Вам, пане Ярославе!!!

Да, пути Господни неисповедимы...)))!
Брате, неперевершено!

Семене, дякую за незмінну увагу!))

О Марто! Який звукопис! Як все-таки легко писати, коли, як у ХІХ-му, можна римувати іменник з іменником, і навіть дієслова! Можна щось гарне сказати людям і просто! Як Ви володієте українською! Схиляю голову! Я просто хлопчисько перед Вами! Трошки гумористично звучить перша строфа, але загалом, особливо друга - просто на крилах натхнення створена! При зустрічі заспіваємо обов"язково! І на брудершафт вип"ємо! Браво Вам за виконання!!! Як на концерті! Беру на себе сміливість сказати, що Пушкін би Вам аплодував стоячи. Він українську розумів чудово!
Спасибі за гарні слова. Сподіваюсь, що недарма трудився! Щодо другого рядка другої строфи, Ви, як завжди, праві, там ще немає ідеальної плавності, є спотикання об приголосні, ще подумаю, це вже легше, ніж переробляти все!
Спасибі за посмішку, дорога (Лакримоза - це дуже печальний Нік, швидше у риму - Мімоза, або
Ві(И) - роза, Ві роза - як співає француз у "Евгенії Онегіні" - словом Троянда (з педагогічно-корисними шипами) перекладів, а може - Еврідіка...
Укрін, уклін, уклін!)))

Дякую, пане Мирославе! У мене вже був варіант із "кохав", віршів із шість тому я його друкував, але цей справді досконаліший, кажу, спираючись на ваші читацькі думки!))

Спасибі, дорога Олесю! Оце тобі в наявності - приклад творчих мук, але які вони солодкі, коли хоч трохи щось вдається!!!)))

Спасибі, дорогий брате Вітре, за незмінну підтримку і віру в мене! Ти надихаєш, окриляєш і надимаєш вітрила натхнення!)))

Дякую, Шико, за відгук! Хай пошле Господь Вам благодать! Може, Ви могли б показати, що таке поезія у Вашому розумінні і як треба перекладати Пушкіна?

Марто, я зробив і той недосконалий другий рядок у другій строфі, і тут мені допоміг Валерій Хмельницький словечком із його перекладу, яким замінив слово "вмлівав" на "бентежно". І ось що вийшло:

У ревнощах бентежно трепетав. Здається, зміст зберігся і рядок став більш плавким, вокальним, його легше проспівати. Що скажете?