ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я ВАС ЛЮБИВ

(переклад з російської)

Образ твору Я Вас любив, любов моя ще може
В душі навік не згасла, ще сія;
Та хай вона Вас більше не тривожить –
Нічим печалить Вас не хочу я.

Я Вас любив безмовно, у зневірі –
У ревнощах, у трепеті, журбі;
Я Вас любив так ніжно-ніжно, щиро,
Як дай Вам Бог, щоб інший так любив.

2.09.7520 р. (Від Трипілля) (2012) (Київ – Конча Озерна)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-02 16:20:03
Переглядів сторінки твору 15970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 02:07
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:14:15 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 10:57:42 ]
Мені завжди хотілося запитати Олександра Сергійовича:
"А чи інший зможе так любити?"...
А щодо перекладу, Ярославе, то дуже важко перекладати з мови, яку всі знають - тому і багато зауважень. Але тим і цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 12:47:23 ]
все знают и все молчат!)
дёрнуло ж меня с замечаниями - так вот хоть на защиту ринулись. автор в ней понятно не нуждается - он как раз в замечаниях нуждается, а их ведь нету, Васенька!
а от призывов к толерантности автору проку то?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:15:30 ]
Марто, ану спробую Вас задовольнити остаточно. Я чоловік завзятий і мені переробляти вірш - як два пальці облизати. Ми ж майстри, чи як, чорт візьми?!

Я Вас кохав, кохання пломінь мого,
Ще ледь тремтить, як полум"я свічі,
Та оминає хай Вас ця тривога,
Не хочу засмутити Вас нічим.

Я Вас кохав - безмовно, безнадійно,
Од ревнощів, од трепету вмлівав,
Я Вас кохав так щиро, так лелійно
Як дай Вам Бог, щоб інший покохав.

Врахував і словечко Малковича гарне і Ваше "млів" і з "нічим" зримував. Але тут діслівні рими виповзли у другій строфі, ну в ХІХ столітті це прощалось. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 13:21:08 ]
ДА!ДА!ДА!!!

однозначно лучше (для меня:)
про глагольность я думала
но сохранения ТОМЛЕНИЯ стОит того, я думаю

спасибо. за Пушкина.
и вообще)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:25:53 ]
Отож, Василю, тим і цікаво, бо наша мова багатюща, невже в її арсеналі не знайдеться відповідників з найтоншими відтінками, щоб усе відтворити якнайкраще?
А щодо того чи зможе інший так любити? Думаю що поодинокі винятки є і не тільки в поезії. Що витворяють безумці в ім"я кохання - по собі знаю - як я взяв у поліклініці у себе кров із вени і своєю кров"ю - шприцом писав вірш коханій. Але це - дрібниця, порівняно з Бальмонтом, який викинувся з третього поверху від нещасного кохання і при цьому умудрився залишитися живим. Ну і так далі... Історій багато. А Петрарка, який любив кохану, коли її не стало? І писав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:43:45 ]
Дякую, Марто, Ви мені справді допомогли. Бо мені подобалось моє "зневірі-щиро", але я читав іще і колегам профі- музикантам, вони не сприймали, їм якби-от "безнайдійно", як у Пушкіна. А Вам особлива дяка за "умлівання" і за "нічим" і взагалі - за уболівання. Треба шмагати себе батогами сумнівів, то може щось і вийде.
Мені Пушкін з дитинства дуже близький оцією своєю фантастичною ЛЕГКІСТЮ, невимушеністю письма, як казала Анна Керн у своїх спогадах - "текучестью стихов",
і мені завжди хотілося, щоб і у мене вірш завжди лився, як музика. В укр. лі-рі більше важких смислових поетів, може хіба М.Вороний і О.Олесь - більш-менш легкі, особливо Вороний.
Дякую ще раз і вклоняюся Вам і всім, хто переживав за мій твір.
Я його тоді в новому варіанті ще раз опублікую, як взірець, з Вашого дозволу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:44:48 ]
Таню, дякую Вам за уболівання!)))