ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.09.24 16:05
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.

Стиха ступив в застій
з конституційними святами
і заганяв у стрій

Борис Костиря
2025.09.24 15:46
У царстві снігу, як у задзеркаллі,
Все навпаки і манить глибина.
Тебе провалля снігу налякало,
Що пропікає до самого дна.

У царстві снігу безконечнім, давнім
Мороз сягає глибини віків.
Проймає пісня снігу, ніби дайни,

Віктор Насипаний
2025.09.24 14:05
Білим світом сум
Тайно спокій крадне.
Від печальних дум
Серця квітка в’яне.

Приспів:
Хай журба-печаль
Буде трохи світла,

Сергій СергійКо
2025.09.24 12:19
Причепурена ти у барвисте,
Ніби квіти цвітуть у степу,
А на шії червоне намисто.
Ти народжуєшся за добу
У руках українських майстерних –
Оберіг із шматочків тканин.
Уособлення ти характерних
Сподівань задушевних глибин.

Ярослав Чорногуз
2025.09.23 23:03
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.

Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --

С М
2025.09.23 18:14
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я ВАС ЛЮБИВ

(переклад з російської)

Образ твору Я Вас любив, любов моя ще може
В душі навік не згасла, ще сія;
Та хай вона Вас більше не тривожить –
Нічим печалить Вас не хочу я.

Я Вас любив безмовно, у зневірі –
У ревнощах, у трепеті, журбі;
Я Вас любив так ніжно-ніжно, щиро,
Як дай Вам Бог, щоб інший так любив.

2.09.7520 р. (Від Трипілля) (2012) (Київ – Конча Озерна)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-02 16:20:03
Переглядів сторінки твору 16488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.09.24 18:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:14:15 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 10:57:42 ]
Мені завжди хотілося запитати Олександра Сергійовича:
"А чи інший зможе так любити?"...
А щодо перекладу, Ярославе, то дуже важко перекладати з мови, яку всі знають - тому і багато зауважень. Але тим і цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 12:47:23 ]
все знают и все молчат!)
дёрнуло ж меня с замечаниями - так вот хоть на защиту ринулись. автор в ней понятно не нуждается - он как раз в замечаниях нуждается, а их ведь нету, Васенька!
а от призывов к толерантности автору проку то?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:15:30 ]
Марто, ану спробую Вас задовольнити остаточно. Я чоловік завзятий і мені переробляти вірш - як два пальці облизати. Ми ж майстри, чи як, чорт візьми?!

Я Вас кохав, кохання пломінь мого,
Ще ледь тремтить, як полум"я свічі,
Та оминає хай Вас ця тривога,
Не хочу засмутити Вас нічим.

Я Вас кохав - безмовно, безнадійно,
Од ревнощів, од трепету вмлівав,
Я Вас кохав так щиро, так лелійно
Як дай Вам Бог, щоб інший покохав.

Врахував і словечко Малковича гарне і Ваше "млів" і з "нічим" зримував. Але тут діслівні рими виповзли у другій строфі, ну в ХІХ столітті це прощалось. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 13:21:08 ]
ДА!ДА!ДА!!!

однозначно лучше (для меня:)
про глагольность я думала
но сохранения ТОМЛЕНИЯ стОит того, я думаю

спасибо. за Пушкина.
и вообще)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:25:53 ]
Отож, Василю, тим і цікаво, бо наша мова багатюща, невже в її арсеналі не знайдеться відповідників з найтоншими відтінками, щоб усе відтворити якнайкраще?
А щодо того чи зможе інший так любити? Думаю що поодинокі винятки є і не тільки в поезії. Що витворяють безумці в ім"я кохання - по собі знаю - як я взяв у поліклініці у себе кров із вени і своєю кров"ю - шприцом писав вірш коханій. Але це - дрібниця, порівняно з Бальмонтом, який викинувся з третього поверху від нещасного кохання і при цьому умудрився залишитися живим. Ну і так далі... Історій багато. А Петрарка, який любив кохану, коли її не стало? І писав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:43:45 ]
Дякую, Марто, Ви мені справді допомогли. Бо мені подобалось моє "зневірі-щиро", але я читав іще і колегам профі- музикантам, вони не сприймали, їм якби-от "безнайдійно", як у Пушкіна. А Вам особлива дяка за "умлівання" і за "нічим" і взагалі - за уболівання. Треба шмагати себе батогами сумнівів, то може щось і вийде.
Мені Пушкін з дитинства дуже близький оцією своєю фантастичною ЛЕГКІСТЮ, невимушеністю письма, як казала Анна Керн у своїх спогадах - "текучестью стихов",
і мені завжди хотілося, щоб і у мене вірш завжди лився, як музика. В укр. лі-рі більше важких смислових поетів, може хіба М.Вороний і О.Олесь - більш-менш легкі, особливо Вороний.
Дякую ще раз і вклоняюся Вам і всім, хто переживав за мій твір.
Я його тоді в новому варіанті ще раз опублікую, як взірець, з Вашого дозволу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:44:48 ]
Таню, дякую Вам за уболівання!)))