Пропоную Вашій увазі ще один варіант перекладу цьогно твору.

Оригінал:

ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

* * *

Я Вас любил, любовь еще быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она Вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить Вас ничем.
Я Вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Я Вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.

1829

Вітаю, Ярославе!!!

я вас любив, любовь ще, бути може,
в моїй душі не розішлась у дим (моя - моїй унікнути у 1-2 рядках)
Та хай вона Вас більше не тривожить
не хочу вас печалити нічим (наголос на НІЧИМ (не на Я), пошукати гідну риму для 2ого рядка відповідно)

со второй строфой ещё сложнее, нельзя ли томится как-то все-таки, и с робостью

я вас любів в мовчанні, безнадійно
в несмілості та ревнощах зомлів.. (ось тут ви краще дієслово найдете)
я вас любив так трепетно, лелійно (дяка Малковичу!)
як дай вам бог, щоб інший так любив

прошу вибачення)...

Бачу, Ярославе, що цей твір не дає вам спокою. Чи то просто як твір російського генія, чи мо" ви справді так любили :)
Вітаю!

Миколо, дякую!))

Марто, дякую, що завітали на мою сторінку. Ви віртуозно володієте рідною, певно, для Вас російською мовою. З насолодою читаю Ваші вірші і переклади на російську. З російської на українську у Вас поки що проблеми. Можливо, більше треба українською спілкуватися і перекладати на неї. Щоб знали що "унИкнути" і "любИв" пишеться через "И".
В моїй душі не розійшлась у дим - це зразу для Гентоша на пародію цей рядок можна віддавати, але є дуже слушні зауваги.
Моїй-моя уник справді і у перших двох рядках. Вважаю, що підлаштовуватись в усьому під Пушкіна не варто, і закінчувати на нічим, як у нього, не варто. Уже тут є рими пушкінські "може-тривожить" - тут різні частини мови, а совсем - ничем " прислівники обидва і не зовсім точно звучать у Пушкіна. Вже час перекладати більш сучасно - з різними частинами мови.
У зневірі - абсолютно точно перекладає слово "безнадежно". У Пушкіна - знову ж - два прислівника "безнадежно" - "нежно", а в перекладі - зневірі-щиро - абсолютна точність у змісті і в римах різні частини мови. Може - безнадійно - більше поетично звучить - лелійно - гарне слово справді. Ви радились із Малковичем? Вітання йому переказуйте, справді, тут можна ще подумати.
Я ризикнув "робостью" перекласти, як "у трепеті" - близько, і краще ніж "боязкість" А "несмілість" - русизм.
Я Вас любиВВМовчанні - самі бачите звукопис кульгає на обидві ноги тут.

От томим - зомлів - це ближче, справді знайду краще дієслово - умлівав. Я його використав у перекладі "Я помню чудное мгновенье" (до речі, мені був би цікавим Ваш відгук на той переклад, я в іншому коменті дам посилання, а також на "Зимнее утро" теж). А тут - подумаю, бо оце російське - томление - важке слово для перекладу, але "умлівання", здається, досить точне, як Вам здається?
Дуже дякую за коментар, не вибачайтесь. Всі ми помиляємось і вчимося, я теж - не виняток. Ну і мені здається, що неможливо досягти стовідсоткової точності перекладу. Що хоч у чомусь має бути відбиток особистості перекладача, тому, знову ж для досконалішого римування дозволив собі слова "журбі - любив", адже весь твір - мінорний за характером і слово "журбі" досить природнє в цьому контексті.
Ще раз дякую за зауваги, буду радий Вашим візитам. Буду думати ще над другою строфою.)))

Ось тут, Марто, подивіться, будь ласка:
http://maysterni.com/publication.php?id=72315

Володимире, дякую, друже! І любив - мій ЛГ - і любить, а крім того, цей твір я співаю в концертах власних, як вокаліст - під фортепіано. Є музика Шереметьєва, вона мені більше до душі і М.Даргомижського. Тому хочеться відшліфувати цей романс досконало, щоб співати його українською і демонструвати, яка багатюща наша мова.

Я сам тілько звідтам -
- з Кончі Озерної, а взагалі - з курортного містечка за залишками стратегічного значення дамби. За поворотом на "Башту".
У самій Кончі Озерній, як подейкують, були дачі (по-нинішньому - халупи у порівнянні з нинішніми) українських радянських письменників.
То Ви, мабуть, одпочивали там.
Мені теж подобаються ті місця. І мене вони надихають на вірші. Зараз працюю над своїм.

Непогані результати дає і он-лайн перекладач.

Я зрозумів, щодо "и" і "і". Марто, не ображайтесь, будь ласка, ми - обоє - з характером, але ж ніколи не спілкувалися раніше, не сумніваюсь, що знаєте.
Пробачаю Вам і сам вибачаюсь у свою чергу, помилився, трапляється з кожним.
У мене є варіант із словом "Я Вас кохав". Він, буквально через п"ять віршів від цього, можете глянути, якщо "не рассвирепели" цілковито. Але він мене вже не задовольняє. І дехто із сучасників сприймає слово "кохав", як процес, а не як почуття. Тому зупинився на варіанті - любив. Дякую за критику.
У мене вже десять варіантів перекладу, бачите, а кінця-краю не видно.

Там і зараз є письменницькі дачі, Семене. Хоч їх залишилось трохи більше половини від тих, що були. "Халупи" справді порівняно з будинками крутеликів, які покупували собі їх у родичів померлих письменників. Раніше у цей кооператив не допускали неписьменників, а тепер це положення скасували, от і виростають будівлі нові. Ще 10-20 років і письменників зовсім не залишиться. Хоч дехто і з них багатіє, якщо при владі і "до труби" газової чи нафтової присмоктався.
Пишіть, Саню, ой, Семене Санніков, може зубром поезії станете!)
Он-лайн перекладачем для перекладів з російської принципово не користуюсь. Це - буде кондовий такий переклад. Дякую за пораду.))

Висловлю свою думку, Ярославе, - не як перекладач, бо ним не є, хоча теж роблю спроби, і наразився у свій час на злобливу критику, у дечому - справедливу,в іншому -суб'єктивну, - а як читач і автор ПМ.
Власне, намагання подати в українському перекладі кращі зразки світової літератури - це благий намір, що заслуговоє уваги. Інша справа - якість такого перекладу. І тут визначальну роль відіграють ФАХІВЦІ, ЗНАВЦІ ТВОРЧОСТІ ПОЕТА і, зрозуміло, МАЙСТРИ СЛОВА. Кожна творча особистість має право подати цей переклад у своєму трактуванні, і він може бути ідеальним
чи посереднім. І це не є гріхом, зазіханням на чиїсь наміри, це є варіант автора перекладу.
Я вітаю спробу такого перекладу, мені він подобається, і запрошую ФАХІВЦІВ до доброзичливого, толерантного обговорення.

Шановний пане Мирославе, дуже вдячний Вам за розуміння і підтримку!
Взагалі мені здається, що автор перекладу повинен передати якомога ближче до оригіналу суть, зміст його, можливо ввести одне два-слова в руслі контексту для власної оригінальності, подати близькі мовні засоби поетичні,високий стиль мови, якщо він є в оригіналі, в даному разі силу почуття, шляхетну самозречену.
Така моя концепція перекладу. Цікаво було б, справді, вислухати думку інших фахівців і любителів. Тим більше і про музичність цього твору адже хочеться цей переклад ще й виконувати вокально, що я вже неодноразово робив з оригіналом. Під супровід фортепіано на музику Шереметьєва. Адже музичністю і мелодійністю, як відомо, наша мова переважає всі мови, крім італійської, і то лише в сфері опери. А народна пісня наша, до якої ближче жанр романсу, перша - у світі.)))

Пані Январська - чудова поетеса, схиляюсь, але її переклади українських авторів, часто, це імпровізація, в якій автору далеко до перекладача у здібностях поетичних.
Тому,мені здається, перекладати класиків її першочергове завдання, але без зайвої зміни тексту
аксимальне збереження ритму,будови, лексики, чому зараз це ледь не крамола?