ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я ВАС ЛЮБИВ

(переклад з російської)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-02 16:20:03
Переглядів сторінки твору 17228
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:14:15 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 10:57:42 ]
Мені завжди хотілося запитати Олександра Сергійовича:
"А чи інший зможе так любити?"...
А щодо перекладу, Ярославе, то дуже важко перекладати з мови, яку всі знають - тому і багато зауважень. Але тим і цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 12:47:23 ]
все знают и все молчат!)
дёрнуло ж меня с замечаниями - так вот хоть на защиту ринулись. автор в ней понятно не нуждается - он как раз в замечаниях нуждается, а их ведь нету, Васенька!
а от призывов к толерантности автору проку то?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:15:30 ]
Марто, ану спробую Вас задовольнити остаточно. Я чоловік завзятий і мені переробляти вірш - як два пальці облизати. Ми ж майстри, чи як, чорт візьми?!

Я Вас кохав, кохання пломінь мого,
Ще ледь тремтить, як полум"я свічі,
Та оминає хай Вас ця тривога,
Не хочу засмутити Вас нічим.

Я Вас кохав - безмовно, безнадійно,
Од ревнощів, од трепету вмлівав,
Я Вас кохав так щиро, так лелійно
Як дай Вам Бог, щоб інший покохав.

Врахував і словечко Малковича гарне і Ваше "млів" і з "нічим" зримував. Але тут діслівні рими виповзли у другій строфі, ну в ХІХ столітті це прощалось. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 13:21:08 ]
ДА!ДА!ДА!!!

однозначно лучше (для меня:)
про глагольность я думала
но сохранения ТОМЛЕНИЯ стОит того, я думаю

спасибо. за Пушкина.
и вообще)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:25:53 ]
Отож, Василю, тим і цікаво, бо наша мова багатюща, невже в її арсеналі не знайдеться відповідників з найтоншими відтінками, щоб усе відтворити якнайкраще?
А щодо того чи зможе інший так любити? Думаю що поодинокі винятки є і не тільки в поезії. Що витворяють безумці в ім"я кохання - по собі знаю - як я взяв у поліклініці у себе кров із вени і своєю кров"ю - шприцом писав вірш коханій. Але це - дрібниця, порівняно з Бальмонтом, який викинувся з третього поверху від нещасного кохання і при цьому умудрився залишитися живим. Ну і так далі... Історій багато. А Петрарка, який любив кохану, коли її не стало? І писав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:43:45 ]
Дякую, Марто, Ви мені справді допомогли. Бо мені подобалось моє "зневірі-щиро", але я читав іще і колегам профі- музикантам, вони не сприймали, їм якби-от "безнайдійно", як у Пушкіна. А Вам особлива дяка за "умлівання" і за "нічим" і взагалі - за уболівання. Треба шмагати себе батогами сумнівів, то може щось і вийде.
Мені Пушкін з дитинства дуже близький оцією своєю фантастичною ЛЕГКІСТЮ, невимушеністю письма, як казала Анна Керн у своїх спогадах - "текучестью стихов",
і мені завжди хотілося, щоб і у мене вірш завжди лився, як музика. В укр. лі-рі більше важких смислових поетів, може хіба М.Вороний і О.Олесь - більш-менш легкі, особливо Вороний.
Дякую ще раз і вклоняюся Вам і всім, хто переживав за мій твір.
Я його тоді в новому варіанті ще раз опублікую, як взірець, з Вашого дозволу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:44:48 ]
Таню, дякую Вам за уболівання!)))