ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я ВАС ЛЮБИВ

(переклад з російської)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-02 16:20:03
Переглядів сторінки твору 17004
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:14:15 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 10:57:42 ]
Мені завжди хотілося запитати Олександра Сергійовича:
"А чи інший зможе так любити?"...
А щодо перекладу, Ярославе, то дуже важко перекладати з мови, яку всі знають - тому і багато зауважень. Але тим і цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 12:47:23 ]
все знают и все молчат!)
дёрнуло ж меня с замечаниями - так вот хоть на защиту ринулись. автор в ней понятно не нуждается - он как раз в замечаниях нуждается, а их ведь нету, Васенька!
а от призывов к толерантности автору проку то?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:15:30 ]
Марто, ану спробую Вас задовольнити остаточно. Я чоловік завзятий і мені переробляти вірш - як два пальці облизати. Ми ж майстри, чи як, чорт візьми?!

Я Вас кохав, кохання пломінь мого,
Ще ледь тремтить, як полум"я свічі,
Та оминає хай Вас ця тривога,
Не хочу засмутити Вас нічим.

Я Вас кохав - безмовно, безнадійно,
Од ревнощів, од трепету вмлівав,
Я Вас кохав так щиро, так лелійно
Як дай Вам Бог, щоб інший покохав.

Врахував і словечко Малковича гарне і Ваше "млів" і з "нічим" зримував. Але тут діслівні рими виповзли у другій строфі, ну в ХІХ столітті це прощалось. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 13:21:08 ]
ДА!ДА!ДА!!!

однозначно лучше (для меня:)
про глагольность я думала
но сохранения ТОМЛЕНИЯ стОит того, я думаю

спасибо. за Пушкина.
и вообще)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:25:53 ]
Отож, Василю, тим і цікаво, бо наша мова багатюща, невже в її арсеналі не знайдеться відповідників з найтоншими відтінками, щоб усе відтворити якнайкраще?
А щодо того чи зможе інший так любити? Думаю що поодинокі винятки є і не тільки в поезії. Що витворяють безумці в ім"я кохання - по собі знаю - як я взяв у поліклініці у себе кров із вени і своєю кров"ю - шприцом писав вірш коханій. Але це - дрібниця, порівняно з Бальмонтом, який викинувся з третього поверху від нещасного кохання і при цьому умудрився залишитися живим. Ну і так далі... Історій багато. А Петрарка, який любив кохану, коли її не стало? І писав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:43:45 ]
Дякую, Марто, Ви мені справді допомогли. Бо мені подобалось моє "зневірі-щиро", але я читав іще і колегам профі- музикантам, вони не сприймали, їм якби-от "безнайдійно", як у Пушкіна. А Вам особлива дяка за "умлівання" і за "нічим" і взагалі - за уболівання. Треба шмагати себе батогами сумнівів, то може щось і вийде.
Мені Пушкін з дитинства дуже близький оцією своєю фантастичною ЛЕГКІСТЮ, невимушеністю письма, як казала Анна Керн у своїх спогадах - "текучестью стихов",
і мені завжди хотілося, щоб і у мене вірш завжди лився, як музика. В укр. лі-рі більше важких смислових поетів, може хіба М.Вороний і О.Олесь - більш-менш легкі, особливо Вороний.
Дякую ще раз і вклоняюся Вам і всім, хто переживав за мій твір.
Я його тоді в новому варіанті ще раз опублікую, як взірець, з Вашого дозволу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:44:48 ]
Таню, дякую Вам за уболівання!)))