ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Я ВАС ЛЮБИВ

(переклад з російської)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-02 16:20:03
Переглядів сторінки твору 16371
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.08.07 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:14:15 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 10:57:42 ]
Мені завжди хотілося запитати Олександра Сергійовича:
"А чи інший зможе так любити?"...
А щодо перекладу, Ярославе, то дуже важко перекладати з мови, яку всі знають - тому і багато зауважень. Але тим і цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 12:47:23 ]
все знают и все молчат!)
дёрнуло ж меня с замечаниями - так вот хоть на защиту ринулись. автор в ней понятно не нуждается - он как раз в замечаниях нуждается, а их ведь нету, Васенька!
а от призывов к толерантности автору проку то?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:15:30 ]
Марто, ану спробую Вас задовольнити остаточно. Я чоловік завзятий і мені переробляти вірш - як два пальці облизати. Ми ж майстри, чи як, чорт візьми?!

Я Вас кохав, кохання пломінь мого,
Ще ледь тремтить, як полум"я свічі,
Та оминає хай Вас ця тривога,
Не хочу засмутити Вас нічим.

Я Вас кохав - безмовно, безнадійно,
Од ревнощів, од трепету вмлівав,
Я Вас кохав так щиро, так лелійно
Як дай Вам Бог, щоб інший покохав.

Врахував і словечко Малковича гарне і Ваше "млів" і з "нічим" зримував. Але тут діслівні рими виповзли у другій строфі, ну в ХІХ столітті це прощалось. Що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 13:21:08 ]
ДА!ДА!ДА!!!

однозначно лучше (для меня:)
про глагольность я думала
но сохранения ТОМЛЕНИЯ стОит того, я думаю

спасибо. за Пушкина.
и вообще)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:25:53 ]
Отож, Василю, тим і цікаво, бо наша мова багатюща, невже в її арсеналі не знайдеться відповідників з найтоншими відтінками, щоб усе відтворити якнайкраще?
А щодо того чи зможе інший так любити? Думаю що поодинокі винятки є і не тільки в поезії. Що витворяють безумці в ім"я кохання - по собі знаю - як я взяв у поліклініці у себе кров із вени і своєю кров"ю - шприцом писав вірш коханій. Але це - дрібниця, порівняно з Бальмонтом, який викинувся з третього поверху від нещасного кохання і при цьому умудрився залишитися живим. Ну і так далі... Історій багато. А Петрарка, який любив кохану, коли її не стало? І писав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:43:45 ]
Дякую, Марто, Ви мені справді допомогли. Бо мені подобалось моє "зневірі-щиро", але я читав іще і колегам профі- музикантам, вони не сприймали, їм якби-от "безнайдійно", як у Пушкіна. А Вам особлива дяка за "умлівання" і за "нічим" і взагалі - за уболівання. Треба шмагати себе батогами сумнівів, то може щось і вийде.
Мені Пушкін з дитинства дуже близький оцією своєю фантастичною ЛЕГКІСТЮ, невимушеністю письма, як казала Анна Керн у своїх спогадах - "текучестью стихов",
і мені завжди хотілося, щоб і у мене вірш завжди лився, як музика. В укр. лі-рі більше важких смислових поетів, може хіба М.Вороний і О.Олесь - більш-менш легкі, особливо Вороний.
Дякую ще раз і вклоняюся Вам і всім, хто переживав за мій твір.
Я його тоді в новому варіанті ще раз опублікую, як взірець, з Вашого дозволу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 13:44:48 ]
Таню, дякую Вам за уболівання!)))