ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЮНь ( Огнедуха 2 )
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-09-04 00:01:27
Переглядів сторінки твору 5329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 09:25:30 ]
Ваші вірші надихають на творчість
В мені миттєво виник рядок, схожий на перший:
"На зблиску молота й серпа".
І з цього рядка можно було б почать поему про наше бідацьке життя, не стільки жебрацьке, як затиснуте у рамки його дубового моделювання нинішньої владою, яка наче піднялась з могильника, вже, здавалось би, 20 років тому забетонованого і закритого для відвідування.
Картина, змальована Вами, надихає і на инше продовження Вашого твору - візуальне.
"Серце" - "перцем", як і усі рими у будь-якому творі, є другорядним чинником, але ця рима вона настільки незабутня, що вона не може бути у переліку другорядних чинників.
Поема Ваша цікава. Образи непересічні і яскраві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 10:39:36 ]
Ох, Семене, і Ви не перший із тою асоціацією - я була першою після створення створення цих рядків :) а й не дивно, адже "коса"- символічна річ.
Визнаю, що Ви є дуже уважним читачем. За таку пильність і небайдужість до всього у творі - спасиБі Вам велике. Натхнення!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:51:30 ]
Ллється ця щира поезія і заворожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 13:35:08 ]
Оце намислилося..пишу, виливаю із душі... :) СпасиБі, Йванко.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:15:57 ]
у серпні - серп:
життя і лезо?!
в душі побільшало снопів... (Це з моїх давнішніх) Роксолано, я не ревную, але склянку холодної води зіп'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:30:28 ]
Ще раз і ще раз переконуюся, що поети, та й взагалі -творчі люди, в одному ноосферному просторі витають, спиваючи образів потік.
І я би джерельної випила залюбки. За осінь і творчість!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:23:33 ]
Як зримо_образно, Ляно! А моя Настуся як навчиться читати то обовязково їй цей текст дам для розвитку естетичного мислення і роздумів про наше славне минуле )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:40:07 ]
Знаєш, Улянко, я не ставлю собі у циклі віршів "Дівча з України" героїзувати Настуню Лісовську- зовсім ні, адже погляд багатьох істориків, дослідників на цю сторінку історії є дуже розбіжним. Швидше, цей історичний часовий пласт, є докором для нас сьогоденних, за нашу бездержавність, за проданих дівчат...... Я хочу розібрати психотип ЛГ , перепустивши через себе її пережиття. Пробую уявити, що вона пережила, розібрати її мотивації поведінки. Настуня Лісовська- історія Туреччини, вона втрачена для України...та все ж...
Спасибі багацько за відгук. Цьомики твоїй маленькій Настусі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:44:35 ]
Стосовно гіркого докору то ти, безсумнівно права, а от щодо того що це втрачено для України - не погоджуюсь, це і наша історія, хай складна, багато в чому суперечлива але наша теж, вона як правда - яку кожен бачить по-своєму, а стосовно того що ти хочеш глибше пізнати її постать то це дуже похвально - побільше би таких віршів! єдине, повністю ввійти в її стан тодішній, відчути всю її славу і трагізм неможливо, тому що це могла відчути тільки вона - Настя Лісовська. Цьом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:56:40 ]
Так, але попри все, хотіла вона того чи ні, але саме після неї, Настуні, Османська імперія зіслабла у всіх планах. Божий задум такий..? невидима помста...? Думаю і аналізую :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:30:18 ]
Чи то ім'я Ваше надихає Вас на такі глибокі - поетичн-образні рядки до своєї історичної тезки, чи потяг душі патріотки-українки, - не має значення. Майстерно!
Лише, напевно, Настуне (Настуню, Настунько).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:42:29 ]
"Настуне", мабуть так ...спасибі п. Мирославе.
Що надихає? -мабуть усе разом мовлене Вами.
Золотої Вам осені!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 23:38:23 ]
Хуррем не потребує героїзації, не втрачена для України і не турчанка: доля ЇЙ подарувала неймовірного ЧОЛОВІКА (в Рогатині зійшла б у невідь ґаздівством забита)з котрим любилася у філософії-поезії (суфізмі!). Вони створили свої "Поетичні майстерні":) Чи не щастя почути таку посвяту: "Kapında çünki meddahım, seni medh ederim daim
Yürek pür gam, gözüm pür nem, Muhibbi’yim hoş halim!" (Серце мліє в болісній знемозі,
Сліз печальних вільги ненасить
Витівок-утіх Любаско ніжна).
Пані Роксолано Вірлан, Ваша Поезія ... - Ви володарка Всесвіту, і, навряд чи належите Україні;) Як і Hurrem.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:23:35 ]
...Це були справжні "поетичні майстерні"... Я подивовуюся з поетичної натури суворих воїнів-мужів. Приведені Вами, Юрко, рядочки Мухіббі - вражають витонченістю і тонкогранністю, очевидно, що писано великими почуттями. Для мене Роксолана - цікавий матеріал для дослідження, привідкриття завіси з її психологічного портрету відкриває нам багатограння її особи, а також розуміння жінки загалом. Я не бачу в ній патріотки України,(принаймі джерела відкриті для читача такого не подають), але вона була елементом з конструкцій Божого задуму, це була сильна натура і таких Роксолан було і є - на жаль, поза межами рідної землі.
Юрко, вдячна Вам безмежно за відгук такий сердечний. Будьмо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 17:40:03 ]
А Юрко Семчук правий! Дуже глибоке розуміння образу ЛГ. Тут якась душевна спорідненість автора з героїнею - аж виривається, згоден, за межі України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:25:38 ]
Однозначно, що мені в творчому процесі доводиться паралелізувати, розуміти, відчувати...Мені це цікаво робити. Дякую, Богданко, що відгукнулися :)