ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

 ЮНь ( Огнедуха 2 )

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-04 00:01:27
Переглядів сторінки твору 4909
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-04 09:25:30 ]
Ваші вірші надихають на творчість
В мені миттєво виник рядок, схожий на перший:
"На зблиску молота й серпа".
І з цього рядка можно було б почать поему про наше бідацьке життя, не стільки жебрацьке, як затиснуте у рамки його дубового моделювання нинішньої владою, яка наче піднялась з могильника, вже, здавалось би, 20 років тому забетонованого і закритого для відвідування.
Картина, змальована Вами, надихає і на инше продовження Вашого твору - візуальне.
"Серце" - "перцем", як і усі рими у будь-якому творі, є другорядним чинником, але ця рима вона настільки незабутня, що вона не може бути у переліку другорядних чинників.
Поема Ваша цікава. Образи непересічні і яскраві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 10:39:36 ]
Ох, Семене, і Ви не перший із тою асоціацією - я була першою після створення створення цих рядків :) а й не дивно, адже "коса"- символічна річ.
Визнаю, що Ви є дуже уважним читачем. За таку пильність і небайдужість до всього у творі - спасиБі Вам велике. Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:51:30 ]
Ллється ця щира поезія і заворожує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 13:35:08 ]
Оце намислилося..пишу, виливаю із душі... :) СпасиБі, Йванко.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:15:57 ]
у серпні - серп:
життя і лезо?!
в душі побільшало снопів... (Це з моїх давнішніх) Роксолано, я не ревную, але склянку холодної води зіп'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:30:28 ]
Ще раз і ще раз переконуюся, що поети, та й взагалі -творчі люди, в одному ноосферному просторі витають, спиваючи образів потік.
І я би джерельної випила залюбки. За осінь і творчість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:23:33 ]
Як зримо_образно, Ляно! А моя Настуся як навчиться читати то обовязково їй цей текст дам для розвитку естетичного мислення і роздумів про наше славне минуле )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:40:07 ]
Знаєш, Улянко, я не ставлю собі у циклі віршів "Дівча з України" героїзувати Настуню Лісовську- зовсім ні, адже погляд багатьох істориків, дослідників на цю сторінку історії є дуже розбіжним. Швидше, цей історичний часовий пласт, є докором для нас сьогоденних, за нашу бездержавність, за проданих дівчат...... Я хочу розібрати психотип ЛГ , перепустивши через себе її пережиття. Пробую уявити, що вона пережила, розібрати її мотивації поведінки. Настуня Лісовська- історія Туреччини, вона втрачена для України...та все ж...
Спасибі багацько за відгук. Цьомики твоїй маленькій Настусі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:44:35 ]
Стосовно гіркого докору то ти, безсумнівно права, а от щодо того що це втрачено для України - не погоджуюсь, це і наша історія, хай складна, багато в чому суперечлива але наша теж, вона як правда - яку кожен бачить по-своєму, а стосовно того що ти хочеш глибше пізнати її постать то це дуже похвально - побільше би таких віршів! єдине, повністю ввійти в її стан тодішній, відчути всю її славу і трагізм неможливо, тому що це могла відчути тільки вона - Настя Лісовська. Цьом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 15:56:40 ]
Так, але попри все, хотіла вона того чи ні, але саме після неї, Настуні, Османська імперія зіслабла у всіх планах. Божий задум такий..? невидима помста...? Думаю і аналізую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:30:18 ]
Чи то ім'я Ваше надихає Вас на такі глибокі - поетичн-образні рядки до своєї історичної тезки, чи потяг душі патріотки-українки, - не має значення. Майстерно!
Лише, напевно, Настуне (Настуню, Настунько).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:42:29 ]
"Настуне", мабуть так ...спасибі п. Мирославе.
Що надихає? -мабуть усе разом мовлене Вами.
Золотої Вам осені!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-06 23:38:23 ]
Хуррем не потребує героїзації, не втрачена для України і не турчанка: доля ЇЙ подарувала неймовірного ЧОЛОВІКА (в Рогатині зійшла б у невідь ґаздівством забита)з котрим любилася у філософії-поезії (суфізмі!). Вони створили свої "Поетичні майстерні":) Чи не щастя почути таку посвяту: "Kapında çünki meddahım, seni medh ederim daim
Yürek pür gam, gözüm pür nem, Muhibbi’yim hoş halim!" (Серце мліє в болісній знемозі,
Сліз печальних вільги ненасить
Витівок-утіх Любаско ніжна).
Пані Роксолано Вірлан, Ваша Поезія ... - Ви володарка Всесвіту, і, навряд чи належите Україні;) Як і Hurrem.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:23:35 ]
...Це були справжні "поетичні майстерні"... Я подивовуюся з поетичної натури суворих воїнів-мужів. Приведені Вами, Юрко, рядочки Мухіббі - вражають витонченістю і тонкогранністю, очевидно, що писано великими почуттями. Для мене Роксолана - цікавий матеріал для дослідження, привідкриття завіси з її психологічного портрету відкриває нам багатограння її особи, а також розуміння жінки загалом. Я не бачу в ній патріотки України,(принаймі джерела відкриті для читача такого не подають), але вона була елементом з конструкцій Божого задуму, це була сильна натура і таких Роксолан було і є - на жаль, поза межами рідної землі.
Юрко, вдячна Вам безмежно за відгук такий сердечний. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 17:40:03 ]
А Юрко Семчук правий! Дуже глибоке розуміння образу ЛГ. Тут якась душевна спорідненість автора з героїнею - аж виривається, згоден, за межі України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 07:25:38 ]
Однозначно, що мені в творчому процесі доводиться паралелізувати, розуміти, відчувати...Мені це цікаво робити. Дякую, Богданко, що відгукнулися :)