ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
* * *
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Очi кольору горiха
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Від травня до серпня
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
Пустеля
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
"До" і "після"
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Не гірше?
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
А-БЕТ-КА
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
* * *
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу, не помирай! (квартон)
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Нічого особистого
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
Chaos.
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Чернетка ІІІ
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Самоствердження
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
* * *
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Юферова (1959) / Вірші

 Все буде добре
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-17 20:29:16
Переглядів сторінки твору 8537
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.592 / 5.5  (4.615 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.26 18:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 20:50:17 ]
Добре робити самому виклик проблемам, тоді більше шансів здобути перемогу. Оптимістично, дає надію на перемогу для інших, хто вже, можливо, зневірився.
Дякую, піднімає дух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:04:10 ]
Дякую, Василю! Виклик зробила. Тепер залишилася без роботи. Вистою, знайду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 21:26:00 ]
Все змінюється на краще. Можливо, це звучить банально й наївно, але це справді так. Просто ми не завжди це помічаємо. Все, що відбувається має свій сенс.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:33:42 ]
...сили Вам, п. Людмило!Снаги і здоров’я то всьо перебороти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:01 ]
Згодна, Василю. Тільки саме ця робота була сенсом мого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:37 ]
Каково! Тільки хотів сказати, що кожен килим в шефа може бути останнім, якщо шеф в людина випадкова. Це для чоловіків. Для жінок, коли він меле щось на зразок .... в нумера і бридкий, мокрий, словом гадкий слова шеф не існує. Начальник слово їм. Та деколи і начальники одумуються.
Смілива жінка це рідкість і не тільки в наші часи.
Все буде добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:45:37 ]
Дякую, п.Людмило! Життя навчило головного правила: непереборних труднощів не існує, усі вони - тимчасові. Вистою, а куди ж дінуся. З теплом, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:51:55 ]
щиро бажаю витримки і мудрості, хай щастить... Бо ... знайомо, ох, як то всьо знайомо і ятрить ще... А! щодо віршу - вдало дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:50:05 ]
Олександре, як гарно і влучно ви сказали про випадкових шефів! Одумуються справжні начальники, а випадкові не складуть собі ціни. Народна мудрість каже, що краще з розумним загубити, аніж з дурним знайти. Істинна правда. З повагою, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 22:36:07 ]
Борітеся - поборете (Т.Г.Ш.)
А, з другого боку, це якось не по-християнськи.
Треба вміть повинуватись і чекать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 00:27:39 ]
кому і чого..., п. Семене???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-18 12:40:36 ]
"Во всём повинуйся судьбе"

Дзэнская притча (публікується російською)

Стояли дни последней декады летней жары. Газоны у монастыря совсем пожухли и пожелтели.

— Надо бы поскорее разбросать немного семян травы! А то очень неприглядно! — сказал молодой монах.

— Подожди пока спадёт жара, — отмахнулся наставник. — Следуй времени!

В осенний праздник Луны наставник купил мешок семян и велел молодому монаху посеять их. Но поднялся осенний ветер, половина семян была посеяна, а половина оказалась развеяна ветром.

— Так не годится! Слишком много семян развеяно ветром! — воскликнул молодой монах.

— Ничего страшного. Из развеянных семян больше половины — бесплодны и всё равно не дали бы всходов, — сказал наставник. — Следуй природным свойствам!

Просеянные семена тут же начали склеивать налетевшие птицы.

— Что за наказание! Птицы склюют все семена — молодой монах в сердцах затопал ногами.

— Ничего страшного! Семян много, до конца их не склюют! — сказал наставник. — Принимай мир, какой он есть!

Поздней ночью внезапно полил дождь. Утром молодой монах влетел в зал для медитаций с криком:

— Учитель! На этот раз всё кончено! Дождём смыто так много семян!

— Куда смыло, там и взойдёт! — сказал наставник. — Следуй судьбе!

Прошла неделя, и на прежде голой земле, вопреки всем ожиданиям, взошло много изумрудно-зелёных ростков травы. И даже на нескольких незасеянных прежде участках проступила зелень.

Молодой монах от радости без конца хлопал в ладоши. Наставник, кивнул головой, сказал:

— Следуй радости!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 13:31:52 ]
гарно!