ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.07.01 06:15
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Міцніє він щоразу, з кожним днем,
Нейтральне все стає таким болючим!

Долати важко непохитні кручі
З беззахисним букетом хризантем.
Між полум'ям стояв я та вогнем.

Микола Соболь
2024.07.01 05:26
День шукає втечі за межу.
Вечоріє, але ще зарано.
Я тобі сузір’я покажу,
як рум’янець вичахне багряний.
Зашумів на річці очерет,
заспівала свою пісню квакша,
назбираю пригорщу монет,
хай затягне що-небудь інакше.

Олександр Сушко
2024.07.01 05:19
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Володимир Бойко
2024.06.30 21:54
У ділах і словах московитів
Назріває класичний совок –
Найпаскудніша з чинних політик,
Що дістала усіх до кісток.

Ми стаємо до бою нового
На заломі безжальних епох
Аби світ навернувся до Бога,

Світлана Пирогова
2024.06.30 20:37
Не купиш ти любов за гроші,
За золото і діаманти,
Бо почуття це найдорожче
Знайдеш по волі Божій в мандрах.

Хмільне воно, аж до безтями,
І романтичне, і сердечне,
І усміхається зірками,

Микола Соболь
2024.06.30 18:58
В тихому болоті два чорти
каламутять воду спозаранку.
Певно, щось стараються знайти.
Може, навіть, срібників бляшанку?
Ставить ланковий їм трудодні,
куцаки завзяті, роботящі,
аж по вуха йорзають в лайні,
не стуляють ні очей, ні пащі,

Євген Федчук
2024.06.30 16:32
Зорі в небі блищать, місяць викотив коло,
Зачепився за дуб та й на хвильку завис.
Своїм оком єдиним на долину дививсь,
Що удень ще була бою лютого полем.
Хоча бій і затих, гамір не ущухав.
Переможці багать навкруги розпалили.
Хто лежав, хто сидів

Сергій Губерначук
2024.06.30 15:55
Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.
Молодшим.
Наївнішим.
Ортодоксальнішим.
З коротким волоссям,
з характером легшим
і фейсом найнепривабливішим.

Марія Дем'янюк
2024.06.30 13:54
Усе на світі створене з любові:
І травина, квітка, колосок,
І метелик, бабочка, мураха,
Й солов'їний ніжний голосок.

Червонястий мак, синій дзвіночок,
Що росте на грядці у рядочок,
І верба розлога, і тополя

Юрій Гундарєв
2024.06.30 12:05
Ось новий вірш Олександра Сушка «Стіна»:   А я - глуха стіна, В мороці' ледве дихаю. Гасне думок луна Попід моєю стріхою. Сіра, як хвіст кота, Кажуть, була і білою.. Шепчеться лобода В сутінках із жаливою. Привид жаский - не глюк, Онде - ж

Самослав Желіба
2024.06.30 11:19
Києво-Печерський патерик, або Отечник, є визначною пам’яткою українського народу, «золотою» книгою всього письменного люду, як-то вже усталено казати в нашій науці. Але, на нашу думку, так є не лише через його неабияку чисельну розповсюдженість чи ілюстра

Іван Потьомкін
2024.06.30 11:10
Цю пісню, скорше один перероблений куплет її, я вперше почув у дитячому будинку в Заворичах Броварського району на Київщині. Двоє хлопців билися, а третій заспівав її, тай припинив цим бійку.
Як видно з подальшого тексту, пісню складено під час голодомо

Ігор Деркач
2024.06.30 11:07
А вова пу... з цепу зірвався,
на іншого – все гав та гав!
Зе не злякався,
бо... попався
давно у шоу для забав.

***
А моровому іроду росії

Юрій Гундарєв
2024.06.30 10:12
червня - День усіх Святих українського народу


Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Олександр Сушко
2024.06.30 08:44
А я - глуха стіна,
В мороці' ледве дихаю.
Гасне думок луна
Попід моєю стріхою.

Сіра, як хвіст кота,
Кажуть, була і білою..
Шепчеться лобода

Віктор Кучерук
2024.06.30 05:57
Орди скривавлені сліди –
Це знаки суму та біди.
Межи густих вогнів багать,
Вбиває й ріже хижа рать.
Вчиняє звірства і розбій
Оскаженілий лиходій, –
Монгольський виродок і плід
Іще не вивчених порід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Вірші

  * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-21 10:27:13
Переглядів сторінки твору 7453
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.238 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.23 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-21 10:52:16 ]
Файно. А про яблучка взагалі!
Сподобалось надзвичайно. Так безпосередньо і дитинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-10-21 11:04:17 ]
Як з'ясувалося, у мене теж було дитинство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-21 17:40:32 ]
І я не пам'ятаю радості свого народження. Але тішуся, що воно сталося...:)
Вітаю з R2!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-10-21 22:01:05 ]
Дякую, дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 19:39:16 ]
Добре, що в раю, то можна і яблучка часом дарувати, а чи їх куштувати - хай самі думають:)
Хай завжди буде доля осяйною!
І приєднуюсь до вітань зі ще одним визнанням - локальним, на сайті:)
Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-05 21:03:10 ]
Дякую,Тамаро! Хоча все це -- дрібниці.

А я до слави, безумовно,
Іще не звик, іще не звик.
Кручусь, журавликом курличу:
«Я твій, народе? Так чи ні?».
А унизу стоїть малеча
Вже при холодному вогні.
Високо, значить, залетів я,
Себе оглянув – крил нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 16:18:56 ]
Я бачив Ваш вірш раніше.
Скакалочка потрапила на очі, яблучка. Те, що вірш написано від першої особи, це типове явище. А от яблучка зі скакалочкою мене вразили якоюсь унікальністю і простотою. А мені властиво мріяти про скаладні та високі поетичні образи. А це - яблучка та скакалочка.
З огляду на події сьогоднішнього дня, про які я нічого більше не писатиму, а тільки нагадаю,
нових значень набувають вступні рядки вірша:

"А ми, схоже, всі вже поранені :
В розмовах -- кому що болить".

З таким явищем я вже зустрівся якщо не вдруге, то вчетверте. Так, я полюбляю клони. В мене вони є. Один з них віршує одними поетичними формами, другий - зупинився на поезіях, які не мають чітко визначених форм.
Ці образи-клони я створив для саме для цього. Вони у мене різні, і водночас усі схожі на мій головний.
Мені дорікали, що я створив ці клони для того, щоб когось матюкати чи ображати.
Напевне, тому так виходило, що:
"А ми, схоже, всі вже поранені :
В розмовах -- кому що болить".

Особисто в мене нічого, слава Богу, не болить. І повожусь я у межах громадянської етики (про моральні кодекси на зразок будівника комунізму не писатиму. Може, "тягну" і на такого клона).
Друга пара рядків теж набуває нових значень. Особливо, заключний ряжок про те, що світ закінчиться за мить.
Це відчувається у нашій поспішності розвішувати ярлики, робити карколоимно швидкі висновки тощо.
Ваш вірш можна було б розглядати і далі. Практично кожний рядок несе якусь інформацію.
Заключний рядок, імхо, якийсь розпливчастий, але не настільки, щоб його критикувати.
Доля собі - та й доля. Осяйна - та й осяйна.

Як Ви зрозуміли, мій коментар має позитивне емоційне забарвлення.
І я знову згадую вступну пару рядків.
Нападали сьогодні і на Вас, і на мене.
У кого що болить, то й про те і каже.
На мене нападали менше, але все одно не дуже приємно було бачити. Намалювався привид навіть армійського дідівства :-) Тандем... О як намалювався.

Творчих успіхів, гарного настрою, більшої толерантності до усього, що тут буває :-)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 16:24:54 ]
Стосовно скакалочки :-)
Хай Ваш ліричний герой (саме так зазвичай іменуються герої творів) стрибає і надалі. Стрибання через цей гімнастичний інструмент укріплює м'язи опорно-рушійної системи тощо.
Ваш вірш, дійсно, з часом набув нових якщо не значень, то тлумачень - принаймні, для мене.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 12:49:13 ]
І я приєднуюся до привітань. Нехай щастить!