ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Вірші

 І ліс, і лось


Все мріється: мені зустрівся лось
І я йому – і гість, і щем, і радість;
А лісу щось незвичне додалось –
Уславити лунке величчя Прадо.*

Це не парадні насміхи литавр,
А кров гуде і знову жили – ріки,
Тому і світ усяко захитавсь,
І попливли невір’я-просторіки.

Аж ось і лось. Узяв і розгубивсь,
І тупнути копитами не сміє,
А навкруги – тумани голубі
І щастя те, що тільки там, у сні, є.

І лось незграбний, а також і граб,
Дивуються, що я таки непутній.
Недобрі думи зріють: а пора б
І забувати зустрічі у грудні…

Та я – додому. Тихо. Без образ.
І знову добре подружився з містом.
І ліс, і лося згадую не раз.
Тому живу не просто, а врочисто.

2012 рік.

* Прадо(«галявина для свят») – один з найбільших і значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт ХII – XIX століть; знаходиться в Мадриді.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-09 14:46:03
Переглядів сторінки твору 6704
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.238 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.23 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:17:55 ]
І ліс, і лось? -
Про це вже йшлось))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:38:21 ]
Де йшлось,Володимире, і куди пішлось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 18:58:33 ]
Це я про попередню публікацію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 19:23:30 ]
Яку саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 19:57:39 ]
А ви не знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 22:45:07 ]
Ні, не знаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 15:19:23 ]
Я ось думаю, до якого мистецького напрямку ви, Серігію, близькі. Можливо, що це десь у руслі символічно-містерійного світовідчуття в дусі "романтизму", такий собі "постмодернізм романтизму"? Це здається мені важливим з огляду на увиразнення тих чи тих моментів і задля досягання максимальної цільності відчуттів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:33:04 ]
Ой, не знаю, шановна редакціє ! У мене твори за напрямками дуже різні... Ось незабаром видам нову книжку і почну осмислювати,який у мене напрямок. Одначе стрижень у цьому всьому - жорстока реальність наша.
Згадаймо, що й Бориса Пастернака Сталін і його прислужники називали небожителем, а сам Пастернак керувався одним:"Какое, милые, у нас тысячелетье на дворе?" Реальність – завжди мені боліла і болить. А містика, містичність, різні мусі-пусі,сю-сю – від лукавого, дитяча хвороба,котра не проходить навіть у педагогів,котрі вчителюють протягом усього життя і часто не знають, не хочуть повірити, що жити так, як написано у підручнику, не можна і не
треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 16:26:30 ]
А що, можна і недобре подружитися? (Подружитися -ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями.
Як на мене, цей рядок природніше б звучав, наприклад, так:"І знов укотре подружився з містом.":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 17:05:47 ]
Виходить, що можна і недобре подружитися-здружитися, бо:
прислівник "добре" не тільки антонім до слів"погано"- "недобре"!
Друге його значення -- Дуже, вельми.
Наприклад,
Любка першої ночі таки добре боялась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258);
Ще слово "добре" вживається у значеннях "Зовсім", "остаточно". В той час уже добре смеркалося (Панас Мирний, II, 1954, 239).
Ви б,пане Мирославе,і Панаса Мирного запитали б: " А що, може і недобре смеркатися?" ?
А до Нечуя-Левицького у Вас виникло б запитання: "А що,можна і недобре боятися?" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 20:24:23 ]
Не запитав би, Сергію.
У контексті цього рядка («І знову добре подружився з містом»), на мою думку, наведені Вами приклади значень лексеми «добре» з творів класиків, не дуже вдалі, оскільки прислівник ЗНОВУ говорить про те, що ЛГ уже це робив (здружувався) не раз, і щоразу – дуже (вельми), зовсім(остаточно). Виходить, що Ваш ЛГ не надійний у дружбі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 20:33:41 ]
Напишіть дослідження про мого ЛГ !
Так,мій ЛГ очевидячки добре(дуже, вельми) дружив з містом, але його потягнуло в ліс(це - факт),де лось живе...
Нічого кримінального я в цьому не бачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 21:18:33 ]
Я теж. І ліс люблю. Вітання лосю!:)
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 22:08:08 ]
Обов'язково передам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-11 09:15:06 ]
І від мене - теж:
http://maysterni.com/publication.php?id=84895
:)