ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Гупало / Вірші

 І ліс, і лось


Все мріється: мені зустрівся лось
І я йому – і гість, і щем, і радість;
А лісу щось незвичне додалось –
Уславити лунке величчя Прадо.*

Це не парадні насміхи литавр,
А кров гуде і знову жили – ріки,
Тому і світ усяко захитавсь,
І попливли невір’я-просторіки.

Аж ось і лось. Узяв і розгубивсь,
І тупнути копитами не сміє,
А навкруги – тумани голубі
І щастя те, що тільки там, у сні, є.

І лось незграбний, а також і граб,
Дивуються, що я таки непутній.
Недобрі думи зріють: а пора б
І забувати зустрічі у грудні…

Та я – додому. Тихо. Без образ.
І знову добре подружився з містом.
І ліс, і лося згадую не раз.
Тому живу не просто, а врочисто.

2012 рік.

* Прадо(«галявина для свят») – один з найбільших і значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт ХII – XIX століть; знаходиться в Мадриді.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-09 14:46:03
Переглядів сторінки твору 7111
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.238 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.23 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:17:55 ]
І ліс, і лось? -
Про це вже йшлось))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:38:21 ]
Де йшлось,Володимире, і куди пішлось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 18:58:33 ]
Це я про попередню публікацію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 19:23:30 ]
Яку саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 19:57:39 ]
А ви не знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 22:45:07 ]
Ні, не знаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 15:19:23 ]
Я ось думаю, до якого мистецького напрямку ви, Серігію, близькі. Можливо, що це десь у руслі символічно-містерійного світовідчуття в дусі "романтизму", такий собі "постмодернізм романтизму"? Це здається мені важливим з огляду на увиразнення тих чи тих моментів і задля досягання максимальної цільності відчуттів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 15:33:04 ]
Ой, не знаю, шановна редакціє ! У мене твори за напрямками дуже різні... Ось незабаром видам нову книжку і почну осмислювати,який у мене напрямок. Одначе стрижень у цьому всьому - жорстока реальність наша.
Згадаймо, що й Бориса Пастернака Сталін і його прислужники називали небожителем, а сам Пастернак керувався одним:"Какое, милые, у нас тысячелетье на дворе?" Реальність – завжди мені боліла і болить. А містика, містичність, різні мусі-пусі,сю-сю – від лукавого, дитяча хвороба,котра не проходить навіть у педагогів,котрі вчителюють протягом усього життя і часто не знають, не хочуть повірити, що жити так, як написано у підручнику, не можна і не
треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 16:26:30 ]
А що, можна і недобре подружитися? (Подружитися -ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями.
Як на мене, цей рядок природніше б звучав, наприклад, так:"І знов укотре подружився з містом.":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 17:05:47 ]
Виходить, що можна і недобре подружитися-здружитися, бо:
прислівник "добре" не тільки антонім до слів"погано"- "недобре"!
Друге його значення -- Дуже, вельми.
Наприклад,
Любка першої ночі таки добре боялась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258);
Ще слово "добре" вживається у значеннях "Зовсім", "остаточно". В той час уже добре смеркалося (Панас Мирний, II, 1954, 239).
Ви б,пане Мирославе,і Панаса Мирного запитали б: " А що, може і недобре смеркатися?" ?
А до Нечуя-Левицького у Вас виникло б запитання: "А що,можна і недобре боятися?" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 20:24:23 ]
Не запитав би, Сергію.
У контексті цього рядка («І знову добре подружився з містом»), на мою думку, наведені Вами приклади значень лексеми «добре» з творів класиків, не дуже вдалі, оскільки прислівник ЗНОВУ говорить про те, що ЛГ уже це робив (здружувався) не раз, і щоразу – дуже (вельми), зовсім(остаточно). Виходить, що Ваш ЛГ не надійний у дружбі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 20:33:41 ]
Напишіть дослідження про мого ЛГ !
Так,мій ЛГ очевидячки добре(дуже, вельми) дружив з містом, але його потягнуло в ліс(це - факт),де лось живе...
Нічого кримінального я в цьому не бачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 21:18:33 ]
Я теж. І ліс люблю. Вітання лосю!:)
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 22:08:08 ]
Обов'язково передам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-11 09:15:06 ]
І від мене - теж:
http://maysterni.com/publication.php?id=84895
:)