ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Падіння
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
* 247 *
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
Міжсловесні контроверсії – 4
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Українські Канни з Виговським Іваном
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 дощі
фото з інтернету ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-09 12:28:41
Переглядів сторінки твору 22016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:00:57 ]
Тонке майстерне римування - зерна/землю/озерні. Я його вловив, і сподіваюсь, що це авторським винаходом.
Одлетіли/лишили - це вже правдиве римування :-)
Я не можу сказати, що мене цікавить саме римування. Воно - це один з аспектів мого зацікавленого погляду.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 20:59:29 ]
Інколи хочу підсилити ритмічність (чи звуковий живопис) того, що думаю сказати, за допомогою рим і, якщо виходить, вдаюся до внутрішньої рими... Ви ж знаєте, рима не моє покликання, тим цінніше для мене, що ви це помітили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:25:48 ]
Однак, ми з Вами навіть більше схожі в техніці, ніж спочатку здається. =) Інколи думка сама римується в ключі зовсім білого, ледь не верлібрного вірша. То навіщо опиратися - береш і пишеш. =) А інколи взагалі так виходить, що цілий твір усередині виявляється сповненим прихованих рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:49:10 ]
... ніколи над технікою написання не задумувалась, але тут спрацьовують, мабуть, певні внутрішні ритми, почуття, а вони для кожної людини як той візерунок ліній на пальці - унікальний у кожного, але ж є близькі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:55:33 ]
дощі ранні і дощі пізні - благодатні дощі, від них користь душі незміряна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 10:52:38 ]
Згодна, Василю Світлий, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:28:12 ]
...а щодо самого вірша, то, як - у кращому сенсі - завжди, крізь ніппонічну лаконічність сяє зоря спокійного просвітленого сенсу, Сонце під час сліпого дощику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:58:44 ]
... поезія, думаю, не у словах, а у тому, що між ними - колись я це сформулювала так: "мої вірші мовчазні як я // їх треба не слухати а відчувати // і тоді з'явиться зміст // просторів між словами"...
Дякую, Максиме, що заглянули на мою сторінку. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:24:18 ]
Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 14:38:14 ]
Це наснажує... дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 19:54:18 ]
Дуже цікавий твір! Є в ньому щось таємниче і незбагненне.... Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:07:55 ]
О, Шоне, гостю незвичайний! Дякую, що завітали. Ваша поезія свіжа, неузвичаєна і тому мені так цінні Ваші слова про моє віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-24 22:45:32 ]
Шановна Редакціє Майстерень! З великим здивуванням побачила, що Ви зняли обидва мої рейтинги... невже моя незгода з Вашою оцінкою вірша Шона Маклеха "Танець гризунів", висловлена в абсолютно ввічливій формі, спричинилася до Вашого Гніву? Я розумію, що давно мій "народний" рейтинг був "заморожений" і не рухався, не зважаючи на те, що ставилися мені більші оцінки... прикро, бо однодумці не ті, що думають однаково, але ж ті, що шукають (працюють)в одному напрямку.
З нерушною повагою до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-16 22:45:36 ]
Гарний, світлий, весняний вірш. Натхнення Вам і чистоти в душі!
А може,
"і в мені
зерно лишили"?
Так буде ритмічніше.
Вибачте, що з Володиної сторінки.
З повагою, Анатолій Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 18:29:57 ]
... а може і взагалі без "у", без "в"?..
Дякую за наснажуючий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 11:52:00 ]
Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 09:25:00 ]
Дякую, Олександре, за уважне прочитання вірша. Цікава пропозиція замінити "зерно" на "зерном". Подумаю, тут є ледь помітна різниця: якщо "зерно" - однозначно є одниною, то "зерном" - читається вже у множині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 09:09:14 ]
Такий гарний вірш, пані Маріє! І життєстверджуючий позитив у тому "зерно лишили у мені", Це так прекрасно!
?Ви маєте рацію:
"а може і взагалі без "у", без "в"?",
бо "у", "в" - і читається із запинкою, без нього, на мою думку, буде глибше.
"мужню силу" - сприймається приземленіше, ніж весь попередній зміст. А якщо щось на кшталт: думки силу?
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 20:48:03 ]
Дякую, Вікторіє, за коментар і уважне прочитання. Дослухаюсь до Вас, адже в першому варіанті було "а мені // зерно лишили – // мужню силу"; а "думки силу" - може, дещо пафосно... подумаю.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 10:37:32 ]
надворі свято
дощі
небесні зерна
в землю
розіллються навесні
зелених вод моря озерні...

у мене свято
рік одцвів
дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
шануймо
красу шат любові


1   2   3   Переглянути все