ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Українське мaренґо
І таночок вогнистий мій... ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 04:37:20
Переглядів сторінки твору 11573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:51:56 ]
..чому маренґо - бо пристрасне в творі є більш акцентованим, як на мене, чим в традиційному нашім фольклорі. А чому українське - бо душа однак бере верх.
..Вірш може існувати й без назви, то так намарилось докупи..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:57:32 ]
красиві почуття... єдине не зрозуміла "Ні разками-намистами"... (дефіс?), або "Ні разками - намистами" (не однією намистинкою, а багатьма намистами),або ж уже "І разками-намистами..."
А вірш таки й справді цвіте волошковим цвітом, саме під настрій згасаючої осені, дякую...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:06:11 ]
Тут у значенні - нічим: ні жодними втіхами, прикрасами, дарунками або чим, - заспокоїти відвергнуту чи залишену красуню, вона має таки взяти “реванш“:) Тому “намистами“ йде як доповнення-уточнення до “разками“, з дефісом. У мене було “шовками-намистами“, але інший варіант краще вписується в звукову палітру твору. Подумаю ще...
Дякую, Людмило, що відчули і побачили))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 22:25:50 ]
..повертаюсь до “шовків“ і ще, відповідно, роблю маленьку зміну, прагнучи чіткості в подачі теми. видно буде як „встоїться“, - вірш у процесі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 07:57:29 ]
Гарно, красиві почуття, пристрасні,а з Людмилою згодна))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:21:34 ]
:) красиві почуття - такі вартісні в любові... («А з чого ж, Грицю, пісню я складу?...»)
Спасибі, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 10:10:14 ]
може, "прощай" - в лапки?
Який квітучий вірш!
Остання строфа чоловікам, напевно, особливо подобатиметься)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:15:14 ]
Поправляю, Любо, дякую - якщо так промовляє краще ачи виглядає граматичніше.
Спасибі за барви в коментарі)
Щодо останньої строфи, так:), привідкриваю ото чоловікам секрети - так уже ми, жінки, любимо, - нічого інше душу не замінить (не можу ручитися за всіх, але для таких як моя ЛГ, а отже, думаю, - і як багато хто на сайті - характерно:))
Щирий уклін на сторіночці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:49:44 ]
Ваш вірш - чудовий дарунок для емоційних і чутливих! І взагалі нікого не залишить байдужим: чудові образи, жагучість, відвертість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:35:43 ]
Ох, а я сподівалася, - чоловіки в наші таємниці не заглянуть:))))

А якщо серйозно, то - дякую щиро, Богдане, за такий гарний ряд характеристик на вірш, котрий родом - з юності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 21:29:34 ]
Запальне маренґо! надто - українське:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:44:50 ]
Жага північніших народів не мілкіша, тільки трошки прикрита так - на випадок сніжку несподіваного)))
Вітаю в танцювальнім колі, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:23:12 ]
Високострумно...
Юність - буремна пора.
Споглядав з далеченька, щоб бува не загорітися від цього поетичного полум'я :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 23:35:29 ]
Кращі-вибрані починають за сосновими лапами ховатися - аби понад вогнише стрибок не виграти))
Отак - обережність, вона не зашкодить:)
Дякую, Світлий Василю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:38:12 ]
І до біса ж значень у цього «маренґо» : ))) Сподіваюсь, до вірша має відношення вермут, а не курча, котре з’їв Наполеон перед битвою під Маренґо... чи його ж кобила. : )))Шоколад «Маренґо» теж, мабуть, добрий, але він до цього вірша точно не пасує… як і колір. Корабель теж… А раптом таки кобила, а не вермут??? А що, «гаряча кров», «пругкі вуста»… :) Ні, таки вермут, там така реклама…. «Вермут Маrengо буквально пронизан ароматом чувственности. Легкость, нежность, утонченность – с одной стороны. Близость, интимность, открытость отношений – с другой. И все это наполнено завораживающим вкусом и исключительной индивидуальностью…» А кліп «Маренґо небо, Маренґо море» мені не сподобався… Тамарочко,сподіваюсь, я не викликала своїм коментарем бажання зробити з мене смажене курча ««Маренґо», це усе пошуковик винен, бо я цього слова взагалі не знала.:) Тільки не треба прибирати назву, вона така гааарна… І вірш класнючий. Єдине, що мене спіткнуло, це остання частина. Імовірно, це моє суб’єктивне сприйняття, але рядочок «Що намарилося би ще?» мені вперто читається як «Що намарилось би іще?», можливо тому що «іще» вимовляється з сильнішим наголосом, перетягуючи акцент з «Що», так мені здається, і це посилює риму… Або хоча б підкреслити «ще» наголосом… Хоча, повторюю, можливо, це тільки моє суб’єктивне бачення, бо я таки мало спілкуюсь українською у реалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:14:04 ]
О, Таню, я не подумала, щоб трошки пояснити і цей термін. Merengue - це дуже популярний жагучий латино-американський танок. (І, скоріше, українською варіант вимови я мала була би, ближче до написання, подати як Меренґо (зміню, мабуть - хоч звучить то поміж двома звуками «е» та «а»)- Де не мандрую іспано-мовними місцями, натикаюсь на його виконання, наряду з салсою, ча-ча-ча. То справді запальне видовище, і виходить танець в південних народів дуже пристрасно й натурально.
Під назвою Меренґе я знайшла його історію російською тут - http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5

А ось і сам танець, хто хоче глянути - http://www.youtube.com/watch?v=u3DHmPLgsD8&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=_-tA01lGrug&feature=related

А тут - його танцює песик (і досить добре - у всякому разі, краще за мене, хоч я теж трохи вмію))))- http://www.youtube.com/watch?v=WMBkCw1im5I

аргентінськi виконавці - http://www.youtube.com/watch?v=irOl4kfXNVs&feature=relmfu
колумбійський варіант - http://www.youtube.com/watch?v=MySBNzGqV-8&feature=related

Дякую, Таню, за питання - я і сама захопилася - знайти що ж є про танець в неті, і справді - знайти розповідь не так легко, всі інші значення доплітаються))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:23:14 ]
Щодо вірша - я його добряче «кроїла». «Що намарилося би ще?» - спочатку було - «Розчарованим - що ж іще?..» Розглядатиму варіанти й далі, вірш іще не публікувався («Майстерні» не рахую, бо це наш унікальний творчий цех)).
Спасибі велике ще раз, Таню, за Вашу увагу, цікавість і поради.
Щасти Вам і нових творчих та всяких інших здобутків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 14:31:53 ]
Ну от, не вермут! А мені так оте місце з реклами сподобалось!:))) Тамаро, я повинна Вам двічі подякувати: по-перше за учорашню насолоду від Вашого твору самого по собі і плюс посмішки під час протягування за вуха і примірок усіх тих значень до вірша; а по-друге, так я ж нарешті зрозуміла, що мій чоловік усе життя намагається танцювати! : )))) (тсс, по секрету: нам з ним обом до рівня того собачки ніколи не дотягнутись, ми з ним у цьому плані плінтус не перестрибнемо:)))
Тамаро, якщо Ви продовжуєте працювати над останньою частиною, то про волошки гарно, втрачати не хочеться. Тамаро, а Ви про риму до «очей» слова «ачей» не приміряли? Воно надає багато варіантів повороту ситуації, може бути трошки задерикуватим, легко набирає відтінку виклику і, здається, дуже б пасувало Вашій ЛГ.
І Вам, Тамарочко, навзаєм, нових творчих здобутків та всяких інших гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 20:40:17 ]
Жаль, Таню, вас розчарувати, що не вермут)) Але танок - теж справа добра, правда. І цуцик той, - ох, згода...- що там довго говорити - дресировці підається багато краще чим я теж)))
ачей - цікава пропозиція, побачу, хоч покищо я додала інший варіант, простіший, але, здається - натурально вписується.
Спасибі за гарну розмову й приємність спілкування!
Нових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 08:23:33 ]
Пристрасно!"Жада"-вперше чую таке гарне слово!..Дуже натхненно і емоційно звучить Ваше маренґо!