ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / *Разки*

 Українське мaренґо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 04:37:20
Переглядів сторінки твору 12102
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:51:56 ]
..чому маренґо - бо пристрасне в творі є більш акцентованим, як на мене, чим в традиційному нашім фольклорі. А чому українське - бо душа однак бере верх.
..Вірш може існувати й без назви, то так намарилось докупи..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 06:57:32 ]
красиві почуття... єдине не зрозуміла "Ні разками-намистами"... (дефіс?), або "Ні разками - намистами" (не однією намистинкою, а багатьма намистами),або ж уже "І разками-намистами..."
А вірш таки й справді цвіте волошковим цвітом, саме під настрій згасаючої осені, дякую...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:06:11 ]
Тут у значенні - нічим: ні жодними втіхами, прикрасами, дарунками або чим, - заспокоїти відвергнуту чи залишену красуню, вона має таки взяти “реванш“:) Тому “намистами“ йде як доповнення-уточнення до “разками“, з дефісом. У мене було “шовками-намистами“, але інший варіант краще вписується в звукову палітру твору. Подумаю ще...
Дякую, Людмило, що відчули і побачили))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 22:25:50 ]
..повертаюсь до “шовків“ і ще, відповідно, роблю маленьку зміну, прагнучи чіткості в подачі теми. видно буде як „встоїться“, - вірш у процесі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 07:57:29 ]
Гарно, красиві почуття, пристрасні,а з Людмилою згодна))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:21:34 ]
:) красиві почуття - такі вартісні в любові... («А з чого ж, Грицю, пісню я складу?...»)
Спасибі, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 10:10:14 ]
може, "прощай" - в лапки?
Який квітучий вірш!
Остання строфа чоловікам, напевно, особливо подобатиметься)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 17:15:14 ]
Поправляю, Любо, дякую - якщо так промовляє краще ачи виглядає граматичніше.
Спасибі за барви в коментарі)
Щодо останньої строфи, так:), привідкриваю ото чоловікам секрети - так уже ми, жінки, любимо, - нічого інше душу не замінить (не можу ручитися за всіх, але для таких як моя ЛГ, а отже, думаю, - і як багато хто на сайті - характерно:))
Щирий уклін на сторіночці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 20:49:44 ]
Ваш вірш - чудовий дарунок для емоційних і чутливих! І взагалі нікого не залишить байдужим: чудові образи, жагучість, відвертість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:35:43 ]
Ох, а я сподівалася, - чоловіки в наші таємниці не заглянуть:))))

А якщо серйозно, то - дякую щиро, Богдане, за такий гарний ряд характеристик на вірш, котрий родом - з юності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 21:29:34 ]
Запальне маренґо! надто - українське:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:44:50 ]
Жага північніших народів не мілкіша, тільки трошки прикрита так - на випадок сніжку несподіваного)))
Вітаю в танцювальнім колі, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:23:12 ]
Високострумно...
Юність - буремна пора.
Споглядав з далеченька, щоб бува не загорітися від цього поетичного полум'я :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 23:35:29 ]
Кращі-вибрані починають за сосновими лапами ховатися - аби понад вогнише стрибок не виграти))
Отак - обережність, вона не зашкодить:)
Дякую, Світлий Василю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 23:38:12 ]
І до біса ж значень у цього «маренґо» : ))) Сподіваюсь, до вірша має відношення вермут, а не курча, котре з’їв Наполеон перед битвою під Маренґо... чи його ж кобила. : )))Шоколад «Маренґо» теж, мабуть, добрий, але він до цього вірша точно не пасує… як і колір. Корабель теж… А раптом таки кобила, а не вермут??? А що, «гаряча кров», «пругкі вуста»… :) Ні, таки вермут, там така реклама…. «Вермут Маrengо буквально пронизан ароматом чувственности. Легкость, нежность, утонченность – с одной стороны. Близость, интимность, открытость отношений – с другой. И все это наполнено завораживающим вкусом и исключительной индивидуальностью…» А кліп «Маренґо небо, Маренґо море» мені не сподобався… Тамарочко,сподіваюсь, я не викликала своїм коментарем бажання зробити з мене смажене курча ««Маренґо», це усе пошуковик винен, бо я цього слова взагалі не знала.:) Тільки не треба прибирати назву, вона така гааарна… І вірш класнючий. Єдине, що мене спіткнуло, це остання частина. Імовірно, це моє суб’єктивне сприйняття, але рядочок «Що намарилося би ще?» мені вперто читається як «Що намарилось би іще?», можливо тому що «іще» вимовляється з сильнішим наголосом, перетягуючи акцент з «Що», так мені здається, і це посилює риму… Або хоча б підкреслити «ще» наголосом… Хоча, повторюю, можливо, це тільки моє суб’єктивне бачення, бо я таки мало спілкуюсь українською у реалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:14:04 ]
О, Таню, я не подумала, щоб трошки пояснити і цей термін. Merengue - це дуже популярний жагучий латино-американський танок. (І, скоріше, українською варіант вимови я мала була би, ближче до написання, подати як Меренґо (зміню, мабуть - хоч звучить то поміж двома звуками «е» та «а»)- Де не мандрую іспано-мовними місцями, натикаюсь на його виконання, наряду з салсою, ча-ча-ча. То справді запальне видовище, і виходить танець в південних народів дуже пристрасно й натурально.
Під назвою Меренґе я знайшла його історію російською тут - http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B5

А ось і сам танець, хто хоче глянути - http://www.youtube.com/watch?v=u3DHmPLgsD8&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=_-tA01lGrug&feature=related

А тут - його танцює песик (і досить добре - у всякому разі, краще за мене, хоч я теж трохи вмію))))- http://www.youtube.com/watch?v=WMBkCw1im5I

аргентінськi виконавці - http://www.youtube.com/watch?v=irOl4kfXNVs&feature=relmfu
колумбійський варіант - http://www.youtube.com/watch?v=MySBNzGqV-8&feature=related

Дякую, Таню, за питання - я і сама захопилася - знайти що ж є про танець в неті, і справді - знайти розповідь не так легко, всі інші значення доплітаються))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-15 06:23:14 ]
Щодо вірша - я його добряче «кроїла». «Що намарилося би ще?» - спочатку було - «Розчарованим - що ж іще?..» Розглядатиму варіанти й далі, вірш іще не публікувався («Майстерні» не рахую, бо це наш унікальний творчий цех)).
Спасибі велике ще раз, Таню, за Вашу увагу, цікавість і поради.
Щасти Вам і нових творчих та всяких інших здобутків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 14:31:53 ]
Ну от, не вермут! А мені так оте місце з реклами сподобалось!:))) Тамаро, я повинна Вам двічі подякувати: по-перше за учорашню насолоду від Вашого твору самого по собі і плюс посмішки під час протягування за вуха і примірок усіх тих значень до вірша; а по-друге, так я ж нарешті зрозуміла, що мій чоловік усе життя намагається танцювати! : )))) (тсс, по секрету: нам з ним обом до рівня того собачки ніколи не дотягнутись, ми з ним у цьому плані плінтус не перестрибнемо:)))
Тамаро, якщо Ви продовжуєте працювати над останньою частиною, то про волошки гарно, втрачати не хочеться. Тамаро, а Ви про риму до «очей» слова «ачей» не приміряли? Воно надає багато варіантів повороту ситуації, може бути трошки задерикуватим, легко набирає відтінку виклику і, здається, дуже б пасувало Вашій ЛГ.
І Вам, Тамарочко, навзаєм, нових творчих здобутків та всяких інших гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-23 20:40:17 ]
Жаль, Таню, вас розчарувати, що не вермут)) Але танок - теж справа добра, правда. І цуцик той, - ох, згода...- що там довго говорити - дресировці підається багато краще чим я теж)))
ачей - цікава пропозиція, побачу, хоч покищо я додала інший варіант, простіший, але, здається - натурально вписується.
Спасибі за гарну розмову й приємність спілкування!
Нових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 08:23:33 ]
Пристрасно!"Жада"-вперше чую таке гарне слово!..Дуже натхненно і емоційно звучить Ваше маренґо!