ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Одне з наступних передостанніх засідань
Що бачить читач, коли натрапить на вірш одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, довжина якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається, Зг

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Осіння пектораль
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
***
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 ПРИВІТ, КОХАНА!
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-07 11:47:42
Переглядів сторінки твору 12184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.145 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 14:58:37 ]
Дуже цікаво скільки ви не бачились з коханою до цієї ночі?..Жінці можна хіба що по- доброму позаздрити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-07 15:54:51 ]
У героїні цього вірша немає одноособового прототипу.Це узагальнений образ. який дозволяє мені змалювати свої почуття і стосунки з коханою жінкою.
З власного досвіду скажу, що "так" скучити можна з ранку до вечора.
По-доброму заздрити - це непогадо.
Та я бажаю всім жінкам (і сподіваюсь, що мої вірші стануть їм у пригоді) менше думати, що всі чоловіки - "сволота", "кобелі" і т.і.
Не намагайтесь перевиховувати, критикувати, висувати умови іт.д.
Дайте чоловікам шанс бути самими собою, кохати Вас так, як вони можуть.
І Ви будете приємно здивовані.
Вам більше не буде потреби заздрити, навіть по-доброму.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 19:40:21 ]
Відчувається що обраниця - ваша фантазія
Напишіть думаючи про реальну людину
Буде проникливіше. А так..

Я вам не вірю ))) І з вами не піду. Буга-га
Стоп ви мене здається і не звали...
Ну то так і буде
Вибачте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 12:36:09 ]
Смію заперечити:
1.Обраниця - реальна жінка. що увібрала в себе(ось тут без фантазії не обійшлось) деякі риси інших, не байдужих мені реальних жінок.
2.Написати проникливіше навряд чи мені під силу.
Бажаю Вам, щоб Ваш обранець написав проникливіше.
Зніму перед ним капелюха.
3.Не вірите - тому, що боїтесь повірити.
До того ж, ці кляті ревнощі заважають нам насолоджуватись тим, що маємо.
Відволічіться від думки, що "я написав не Вам".
Уявіть, що цей вірш написаний Вам вашим коханим( якщо Ви не закохані - уявіть і свого обранця)
І тоді Ви відчуєте всю глибину і щирість цього вірша. Ваші відчуття зроблять Вас більш щасливою і привабливою, допоможуть знайти свою другу половинку.
Щастя Вам і Кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-08 12:47:19 ]
тема приємна. стиль вираження автором приємних думок нетрохи нагадує літературу під рубрикою "Сентиментальні романи" або "Пристрасть" або як їх зараз називають.. можливо тому і не всіх бере за живе? літсмаки розходяться, видно

імхоpeace


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 22:28:05 ]
А мені сподобалося.І за живе бере і в реальності обраниці не сумніваюся.На мою думку,кожен має бути тим,ким він є і писати про те,що відчуває. Кожен має свого читача...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-09 18:12:45 ]
тобто, Ви насправді свідомі цього свого вибору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:27:18 ]
Дякую, Маріє!
Цей вірш адресований жінці. То ж ваш відгук для мене є критерієм того, що віш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-10 12:24:00 ]
Підсвідомого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:49:15 ]
Муррррррррррррррррррррррррррр;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:52:22 ]
Це ж настільки чуттєво-реально, що здається, ніби підглядаєш у замкову шпарину. Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 13:31:43 ]
Олесю!
Ну, чому підглядаєш?
А коли Ви дивитесь фільми аналогічного змісту - Вам також ніяково?
Спробуйте не відмежовуватись, а жити у цій історії, відчуйте себе героїнею цього дійства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:01:38 ]
Зовсім мені НЕ ніяково!!! Просто я так заперечила пані Юлії, якій відчувається, що вірш про вигадку. От я й кажу - все так насправді, ніби я це бачу. Але "тртій зайвий", тому я вирішила тільки підглянути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:05:03 ]
До речі, моя героїня саме зараз є учасницею схожого дійства у моєму останньому творі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:45:50 ]
Вийшло досить цікаво. Я Вам написала, коли останній мій вірш був "Наша музика" (його я мала на увазі). А за той час, що Ви до мене "йшли в гості", я опублікувала новий, правда на схожу тему. Отак. Щиро вдячна, що Ви до мене завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 12:49:19 ]
Хочу доповнити перший коментар до вірша —
ТАК скучити можна відразу ж, як тільки твоя обраниця зникла із полю твого зору, як тільки встиг зачинити двері оселі, коли йдеш до праці, як тільки поклав слухавку телефону, хоча у вусі ще звучить "Цілую!.."