ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.07.27 02:24
Артурівська строфа
ABBAcDc - мій поетичний винахід

Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!

Іван Потьомкін
2024.07.26 23:39
***
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Ігор Шоха
2024.07.26 20:36
Гідра нелернейська
                І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.

Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,

Ольга Буруто
2024.07.26 19:27
Зустріч
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин

Козак Дума
2024.07.26 17:47
Малярка
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя

Сергій Губерначук
2024.07.26 14:11
Щирі спогади про Друга
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім… Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити

Юлія Щербатюк
2024.07.26 13:51
На краю
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.

Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім

Микола Дудар
2024.07.26 09:23
Жодних проблем. Жодних...
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа

Юрій Гундарєв
2024.07.26 08:07
Антон Смецький, воїн Світла
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати

Віктор Кучерук
2024.07.26 07:43
* * *
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.

Артур Курдіновський
2024.07.26 07:31
Жасмин (сонет)
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.

Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати

Олександр Сушко
2024.07.25 23:15
Поруч
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.

Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі

Іван Потьомкін
2024.07.25 21:22
Так прокладають стежку до Любові
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,

Ольга Буруто
2024.07.25 18:18
***
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.

Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,

Євген Федчук
2024.07.25 17:22
Звідки взялися кроти
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ

Віктор Михайлович Насипаний
2024.07.25 14:39
Учись язик тримати за зубами
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.

Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 ПРИВІТ, КОХАНА!
Привіт, кохана, люба!
Я за тобою скучив.
Твої відчути губи
Бажаю неминуче,
Погладити волосся
І зголодніле тіло –
Вогнями зайнялося,
Відверто затремтіло.

Поглянь мені у очі –
Читай думки пророчі,
Що вже цієї ночі
Я бути разом хочу.
Та спершу, цілий вечір,
Про справи і новини,
Як пташка прощебечеш,
Забувши про годинник
В бурхливому потоці,
Тримаючись за руки,
Поміж п’янких емоцій,
Подалі від розлуки.
А потім ненароком
Ми зайдемо до спальні
Відмірюючи кроки –
Ритмічно-музикальні.
Танцюючи у ліжку,
Під ритми Рок енд блюзу,
Танок п’янкий і ніжний –
Хай шаленіє Муза.
Без поспіху, поволі
Ми роздягатись будем,
Відпустимо на волю
Твої округлі груди,
Знімаючи бар’єри
І стаючи все ближче –
Хай шаленіють нерви
І у обійми кличуть.
Кохання, як магнітом,
До купи нас єднає:
- Люблю несамовито!
- І я тебе кохаю!

Гарячі поцілунки
І еротичні ласки,
Як щастя візерунки,
І неповторність казки.
А на вінець кохання
Піднімемося разом:
Із поштовхом останнім –
Магічний крик екстазу!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-07 11:47:42
Переглядів сторінки твору 11424
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.145 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 14:58:37 ]
Дуже цікаво скільки ви не бачились з коханою до цієї ночі?..Жінці можна хіба що по- доброму позаздрити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-07 15:54:51 ]
У героїні цього вірша немає одноособового прототипу.Це узагальнений образ. який дозволяє мені змалювати свої почуття і стосунки з коханою жінкою.
З власного досвіду скажу, що "так" скучити можна з ранку до вечора.
По-доброму заздрити - це непогадо.
Та я бажаю всім жінкам (і сподіваюсь, що мої вірші стануть їм у пригоді) менше думати, що всі чоловіки - "сволота", "кобелі" і т.і.
Не намагайтесь перевиховувати, критикувати, висувати умови іт.д.
Дайте чоловікам шанс бути самими собою, кохати Вас так, як вони можуть.
І Ви будете приємно здивовані.
Вам більше не буде потреби заздрити, навіть по-доброму.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 19:40:21 ]
Відчувається що обраниця - ваша фантазія
Напишіть думаючи про реальну людину
Буде проникливіше. А так..

Я вам не вірю ))) І з вами не піду. Буга-га
Стоп ви мене здається і не звали...
Ну то так і буде
Вибачте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 12:36:09 ]
Смію заперечити:
1.Обраниця - реальна жінка. що увібрала в себе(ось тут без фантазії не обійшлось) деякі риси інших, не байдужих мені реальних жінок.
2.Написати проникливіше навряд чи мені під силу.
Бажаю Вам, щоб Ваш обранець написав проникливіше.
Зніму перед ним капелюха.
3.Не вірите - тому, що боїтесь повірити.
До того ж, ці кляті ревнощі заважають нам насолоджуватись тим, що маємо.
Відволічіться від думки, що "я написав не Вам".
Уявіть, що цей вірш написаний Вам вашим коханим( якщо Ви не закохані - уявіть і свого обранця)
І тоді Ви відчуєте всю глибину і щирість цього вірша. Ваші відчуття зроблять Вас більш щасливою і привабливою, допоможуть знайти свою другу половинку.
Щастя Вам і Кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-08 12:47:19 ]
тема приємна. стиль вираження автором приємних думок нетрохи нагадує літературу під рубрикою "Сентиментальні романи" або "Пристрасть" або як їх зараз називають.. можливо тому і не всіх бере за живе? літсмаки розходяться, видно

імхоpeace


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 22:28:05 ]
А мені сподобалося.І за живе бере і в реальності обраниці не сумніваюся.На мою думку,кожен має бути тим,ким він є і писати про те,що відчуває. Кожен має свого читача...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-09 18:12:45 ]
тобто, Ви насправді свідомі цього свого вибору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:27:18 ]
Дякую, Маріє!
Цей вірш адресований жінці. То ж ваш відгук для мене є критерієм того, що віш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-10 12:24:00 ]
Підсвідомого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:49:15 ]
Муррррррррррррррррррррррррррр;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:52:22 ]
Це ж настільки чуттєво-реально, що здається, ніби підглядаєш у замкову шпарину. Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 13:31:43 ]
Олесю!
Ну, чому підглядаєш?
А коли Ви дивитесь фільми аналогічного змісту - Вам також ніяково?
Спробуйте не відмежовуватись, а жити у цій історії, відчуйте себе героїнею цього дійства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:01:38 ]
Зовсім мені НЕ ніяково!!! Просто я так заперечила пані Юлії, якій відчувається, що вірш про вигадку. От я й кажу - все так насправді, ніби я це бачу. Але "тртій зайвий", тому я вирішила тільки підглянути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:05:03 ]
До речі, моя героїня саме зараз є учасницею схожого дійства у моєму останньому творі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:45:50 ]
Вийшло досить цікаво. Я Вам написала, коли останній мій вірш був "Наша музика" (його я мала на увазі). А за той час, що Ви до мене "йшли в гості", я опублікувала новий, правда на схожу тему. Отак. Щиро вдячна, що Ви до мене завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 12:49:19 ]
Хочу доповнити перший коментар до вірша —
ТАК скучити можна відразу ж, як тільки твоя обраниця зникла із полю твого зору, як тільки встиг зачинити двері оселі, коли йдеш до праці, як тільки поклав слухавку телефону, хоча у вусі ще звучить "Цілую!.."