ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 ПРИВІТ, КОХАНА!
Привіт, кохана, люба!
Я за тобою скучив.
Твої відчути губи
Бажаю неминуче,
Погладити волосся
І зголодніле тіло –
Вогнями зайнялося,
Відверто затремтіло.

Поглянь мені у очі –
Читай думки пророчі,
Що вже цієї ночі
Я бути разом хочу.
Та спершу, цілий вечір,
Про справи і новини,
Як пташка прощебечеш,
Забувши про годинник
В бурхливому потоці,
Тримаючись за руки,
Поміж п’янких емоцій,
Подалі від розлуки.
А потім ненароком
Ми зайдемо до спальні
Відмірюючи кроки –
Ритмічно-музикальні.
Танцюючи у ліжку,
Під ритми Рок енд блюзу,
Танок п’янкий і ніжний –
Хай шаленіє Муза.
Без поспіху, поволі
Ми роздягатись будем,
Відпустимо на волю
Твої округлі груди,
Знімаючи бар’єри
І стаючи все ближче –
Хай шаленіють нерви
І у обійми кличуть.
Кохання, як магнітом,
До купи нас єднає:
- Люблю несамовито!
- І я тебе кохаю!

Гарячі поцілунки
І еротичні ласки,
Як щастя візерунки,
І неповторність казки.
А на вінець кохання
Піднімемося разом:
Із поштовхом останнім –
Магічний крик екстазу!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-07 11:47:42
Переглядів сторінки твору 12286
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.145 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 14:58:37 ]
Дуже цікаво скільки ви не бачились з коханою до цієї ночі?..Жінці можна хіба що по- доброму позаздрити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-07 15:54:51 ]
У героїні цього вірша немає одноособового прототипу.Це узагальнений образ. який дозволяє мені змалювати свої почуття і стосунки з коханою жінкою.
З власного досвіду скажу, що "так" скучити можна з ранку до вечора.
По-доброму заздрити - це непогадо.
Та я бажаю всім жінкам (і сподіваюсь, що мої вірші стануть їм у пригоді) менше думати, що всі чоловіки - "сволота", "кобелі" і т.і.
Не намагайтесь перевиховувати, критикувати, висувати умови іт.д.
Дайте чоловікам шанс бути самими собою, кохати Вас так, як вони можуть.
І Ви будете приємно здивовані.
Вам більше не буде потреби заздрити, навіть по-доброму.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 19:40:21 ]
Відчувається що обраниця - ваша фантазія
Напишіть думаючи про реальну людину
Буде проникливіше. А так..

Я вам не вірю ))) І з вами не піду. Буга-га
Стоп ви мене здається і не звали...
Ну то так і буде
Вибачте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 12:36:09 ]
Смію заперечити:
1.Обраниця - реальна жінка. що увібрала в себе(ось тут без фантазії не обійшлось) деякі риси інших, не байдужих мені реальних жінок.
2.Написати проникливіше навряд чи мені під силу.
Бажаю Вам, щоб Ваш обранець написав проникливіше.
Зніму перед ним капелюха.
3.Не вірите - тому, що боїтесь повірити.
До того ж, ці кляті ревнощі заважають нам насолоджуватись тим, що маємо.
Відволічіться від думки, що "я написав не Вам".
Уявіть, що цей вірш написаний Вам вашим коханим( якщо Ви не закохані - уявіть і свого обранця)
І тоді Ви відчуєте всю глибину і щирість цього вірша. Ваші відчуття зроблять Вас більш щасливою і привабливою, допоможуть знайти свою другу половинку.
Щастя Вам і Кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-08 12:47:19 ]
тема приємна. стиль вираження автором приємних думок нетрохи нагадує літературу під рубрикою "Сентиментальні романи" або "Пристрасть" або як їх зараз називають.. можливо тому і не всіх бере за живе? літсмаки розходяться, видно

імхоpeace


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 22:28:05 ]
А мені сподобалося.І за живе бере і в реальності обраниці не сумніваюся.На мою думку,кожен має бути тим,ким він є і писати про те,що відчуває. Кожен має свого читача...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-09 18:12:45 ]
тобто, Ви насправді свідомі цього свого вибору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:27:18 ]
Дякую, Маріє!
Цей вірш адресований жінці. То ж ваш відгук для мене є критерієм того, що віш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-10 12:24:00 ]
Підсвідомого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:49:15 ]
Муррррррррррррррррррррррррррр;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:52:22 ]
Це ж настільки чуттєво-реально, що здається, ніби підглядаєш у замкову шпарину. Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 13:31:43 ]
Олесю!
Ну, чому підглядаєш?
А коли Ви дивитесь фільми аналогічного змісту - Вам також ніяково?
Спробуйте не відмежовуватись, а жити у цій історії, відчуйте себе героїнею цього дійства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:01:38 ]
Зовсім мені НЕ ніяково!!! Просто я так заперечила пані Юлії, якій відчувається, що вірш про вигадку. От я й кажу - все так насправді, ніби я це бачу. Але "тртій зайвий", тому я вирішила тільки підглянути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:05:03 ]
До речі, моя героїня саме зараз є учасницею схожого дійства у моєму останньому творі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:45:50 ]
Вийшло досить цікаво. Я Вам написала, коли останній мій вірш був "Наша музика" (його я мала на увазі). А за той час, що Ви до мене "йшли в гості", я опублікувала новий, правда на схожу тему. Отак. Щиро вдячна, що Ви до мене завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 12:49:19 ]
Хочу доповнити перший коментар до вірша —
ТАК скучити можна відразу ж, як тільки твоя обраниця зникла із полю твого зору, як тільки встиг зачинити двері оселі, коли йдеш до праці, як тільки поклав слухавку телефону, хоча у вусі ще звучить "Цілую!.."