ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Мак червоний
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
* * *
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Пiд сонцем iнкубатора
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
* * *
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
Кішка, якої могло не бути
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
Спекотна довга літня ніч (The Jimi Hendrix Experience)
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Минуле
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 ПРИВІТ, КОХАНА!
Привіт, кохана, люба!
Я за тобою скучив.
Твої відчути губи
Бажаю неминуче,
Погладити волосся
І зголодніле тіло –
Вогнями зайнялося,
Відверто затремтіло.

Поглянь мені у очі –
Читай думки пророчі,
Що вже цієї ночі
Я бути разом хочу.
Та спершу, цілий вечір,
Про справи і новини,
Як пташка прощебечеш,
Забувши про годинник
В бурхливому потоці,
Тримаючись за руки,
Поміж п’янких емоцій,
Подалі від розлуки.
А потім ненароком
Ми зайдемо до спальні
Відмірюючи кроки –
Ритмічно-музикальні.
Танцюючи у ліжку,
Під ритми Рок енд блюзу,
Танок п’янкий і ніжний –
Хай шаленіє Муза.
Без поспіху, поволі
Ми роздягатись будем,
Відпустимо на волю
Твої округлі груди,
Знімаючи бар’єри
І стаючи все ближче –
Хай шаленіють нерви
І у обійми кличуть.
Кохання, як магнітом,
До купи нас єднає:
- Люблю несамовито!
- І я тебе кохаю!

Гарячі поцілунки
І еротичні ласки,
Як щастя візерунки,
І неповторність казки.
А на вінець кохання
Піднімемося разом:
Із поштовхом останнім –
Магічний крик екстазу!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-07 11:47:42
Переглядів сторінки твору 12206
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.145 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 14:58:37 ]
Дуже цікаво скільки ви не бачились з коханою до цієї ночі?..Жінці можна хіба що по- доброму позаздрити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-07 15:54:51 ]
У героїні цього вірша немає одноособового прототипу.Це узагальнений образ. який дозволяє мені змалювати свої почуття і стосунки з коханою жінкою.
З власного досвіду скажу, що "так" скучити можна з ранку до вечора.
По-доброму заздрити - це непогадо.
Та я бажаю всім жінкам (і сподіваюсь, що мої вірші стануть їм у пригоді) менше думати, що всі чоловіки - "сволота", "кобелі" і т.і.
Не намагайтесь перевиховувати, критикувати, висувати умови іт.д.
Дайте чоловікам шанс бути самими собою, кохати Вас так, як вони можуть.
І Ви будете приємно здивовані.
Вам більше не буде потреби заздрити, навіть по-доброму.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 19:40:21 ]
Відчувається що обраниця - ваша фантазія
Напишіть думаючи про реальну людину
Буде проникливіше. А так..

Я вам не вірю ))) І з вами не піду. Буга-га
Стоп ви мене здається і не звали...
Ну то так і буде
Вибачте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 12:36:09 ]
Смію заперечити:
1.Обраниця - реальна жінка. що увібрала в себе(ось тут без фантазії не обійшлось) деякі риси інших, не байдужих мені реальних жінок.
2.Написати проникливіше навряд чи мені під силу.
Бажаю Вам, щоб Ваш обранець написав проникливіше.
Зніму перед ним капелюха.
3.Не вірите - тому, що боїтесь повірити.
До того ж, ці кляті ревнощі заважають нам насолоджуватись тим, що маємо.
Відволічіться від думки, що "я написав не Вам".
Уявіть, що цей вірш написаний Вам вашим коханим( якщо Ви не закохані - уявіть і свого обранця)
І тоді Ви відчуєте всю глибину і щирість цього вірша. Ваші відчуття зроблять Вас більш щасливою і привабливою, допоможуть знайти свою другу половинку.
Щастя Вам і Кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-08 12:47:19 ]
тема приємна. стиль вираження автором приємних думок нетрохи нагадує літературу під рубрикою "Сентиментальні романи" або "Пристрасть" або як їх зараз називають.. можливо тому і не всіх бере за живе? літсмаки розходяться, видно

імхоpeace


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 22:28:05 ]
А мені сподобалося.І за живе бере і в реальності обраниці не сумніваюся.На мою думку,кожен має бути тим,ким він є і писати про те,що відчуває. Кожен має свого читача...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-09 18:12:45 ]
тобто, Ви насправді свідомі цього свого вибору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:27:18 ]
Дякую, Маріє!
Цей вірш адресований жінці. То ж ваш відгук для мене є критерієм того, що віш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-10 12:24:00 ]
Підсвідомого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:49:15 ]
Муррррррррррррррррррррррррррр;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:52:22 ]
Це ж настільки чуттєво-реально, що здається, ніби підглядаєш у замкову шпарину. Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 13:31:43 ]
Олесю!
Ну, чому підглядаєш?
А коли Ви дивитесь фільми аналогічного змісту - Вам також ніяково?
Спробуйте не відмежовуватись, а жити у цій історії, відчуйте себе героїнею цього дійства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:01:38 ]
Зовсім мені НЕ ніяково!!! Просто я так заперечила пані Юлії, якій відчувається, що вірш про вигадку. От я й кажу - все так насправді, ніби я це бачу. Але "тртій зайвий", тому я вирішила тільки підглянути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:05:03 ]
До речі, моя героїня саме зараз є учасницею схожого дійства у моєму останньому творі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:45:50 ]
Вийшло досить цікаво. Я Вам написала, коли останній мій вірш був "Наша музика" (його я мала на увазі). А за той час, що Ви до мене "йшли в гості", я опублікувала новий, правда на схожу тему. Отак. Щиро вдячна, що Ви до мене завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 12:49:19 ]
Хочу доповнити перший коментар до вірша —
ТАК скучити можна відразу ж, як тільки твоя обраниця зникла із полю твого зору, як тільки встиг зачинити двері оселі, коли йдеш до праці, як тільки поклав слухавку телефону, хоча у вусі ще звучить "Цілую!.."