ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 ПРИВІТ, КОХАНА!
Привіт, кохана, люба!
Я за тобою скучив.
Твої відчути губи
Бажаю неминуче,
Погладити волосся
І зголодніле тіло –
Вогнями зайнялося,
Відверто затремтіло.

Поглянь мені у очі –
Читай думки пророчі,
Що вже цієї ночі
Я бути разом хочу.
Та спершу, цілий вечір,
Про справи і новини,
Як пташка прощебечеш,
Забувши про годинник
В бурхливому потоці,
Тримаючись за руки,
Поміж п’янких емоцій,
Подалі від розлуки.
А потім ненароком
Ми зайдемо до спальні
Відмірюючи кроки –
Ритмічно-музикальні.
Танцюючи у ліжку,
Під ритми Рок енд блюзу,
Танок п’янкий і ніжний –
Хай шаленіє Муза.
Без поспіху, поволі
Ми роздягатись будем,
Відпустимо на волю
Твої округлі груди,
Знімаючи бар’єри
І стаючи все ближче –
Хай шаленіють нерви
І у обійми кличуть.
Кохання, як магнітом,
До купи нас єднає:
- Люблю несамовито!
- І я тебе кохаю!

Гарячі поцілунки
І еротичні ласки,
Як щастя візерунки,
І неповторність казки.
А на вінець кохання
Піднімемося разом:
Із поштовхом останнім –
Магічний крик екстазу!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-07 11:47:42
Переглядів сторінки твору 12178
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.145 / 5.5  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 14:58:37 ]
Дуже цікаво скільки ви не бачились з коханою до цієї ночі?..Жінці можна хіба що по- доброму позаздрити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-07 15:54:51 ]
У героїні цього вірша немає одноособового прототипу.Це узагальнений образ. який дозволяє мені змалювати свої почуття і стосунки з коханою жінкою.
З власного досвіду скажу, що "так" скучити можна з ранку до вечора.
По-доброму заздрити - це непогадо.
Та я бажаю всім жінкам (і сподіваюсь, що мої вірші стануть їм у пригоді) менше думати, що всі чоловіки - "сволота", "кобелі" і т.і.
Не намагайтесь перевиховувати, критикувати, висувати умови іт.д.
Дайте чоловікам шанс бути самими собою, кохати Вас так, як вони можуть.
І Ви будете приємно здивовані.
Вам більше не буде потреби заздрити, навіть по-доброму.
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 19:40:21 ]
Відчувається що обраниця - ваша фантазія
Напишіть думаючи про реальну людину
Буде проникливіше. А так..

Я вам не вірю ))) І з вами не піду. Буга-га
Стоп ви мене здається і не звали...
Ну то так і буде
Вибачте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 12:36:09 ]
Смію заперечити:
1.Обраниця - реальна жінка. що увібрала в себе(ось тут без фантазії не обійшлось) деякі риси інших, не байдужих мені реальних жінок.
2.Написати проникливіше навряд чи мені під силу.
Бажаю Вам, щоб Ваш обранець написав проникливіше.
Зніму перед ним капелюха.
3.Не вірите - тому, що боїтесь повірити.
До того ж, ці кляті ревнощі заважають нам насолоджуватись тим, що маємо.
Відволічіться від думки, що "я написав не Вам".
Уявіть, що цей вірш написаний Вам вашим коханим( якщо Ви не закохані - уявіть і свого обранця)
І тоді Ви відчуєте всю глибину і щирість цього вірша. Ваші відчуття зроблять Вас більш щасливою і привабливою, допоможуть знайти свою другу половинку.
Щастя Вам і Кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-08 12:47:19 ]
тема приємна. стиль вираження автором приємних думок нетрохи нагадує літературу під рубрикою "Сентиментальні романи" або "Пристрасть" або як їх зараз називають.. можливо тому і не всіх бере за живе? літсмаки розходяться, видно

імхоpeace


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 22:28:05 ]
А мені сподобалося.І за живе бере і в реальності обраниці не сумніваюся.На мою думку,кожен має бути тим,ким він є і писати про те,що відчуває. Кожен має свого читача...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-09 18:12:45 ]
тобто, Ви насправді свідомі цього свого вибору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:27:18 ]
Дякую, Маріє!
Цей вірш адресований жінці. То ж ваш відгук для мене є критерієм того, що віш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-10 12:24:00 ]
Підсвідомого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-05-12 12:49:15 ]
Муррррррррррррррррррррррррррр;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:52:22 ]
Це ж настільки чуттєво-реально, що здається, ніби підглядаєш у замкову шпарину. Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 13:31:43 ]
Олесю!
Ну, чому підглядаєш?
А коли Ви дивитесь фільми аналогічного змісту - Вам також ніяково?
Спробуйте не відмежовуватись, а жити у цій історії, відчуйте себе героїнею цього дійства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:01:38 ]
Зовсім мені НЕ ніяково!!! Просто я так заперечила пані Юлії, якій відчувається, що вірш про вигадку. От я й кажу - все так насправді, ніби я це бачу. Але "тртій зайвий", тому я вирішила тільки підглянути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:05:03 ]
До речі, моя героїня саме зараз є учасницею схожого дійства у моєму останньому творі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 16:45:50 ]
Вийшло досить цікаво. Я Вам написала, коли останній мій вірш був "Наша музика" (його я мала на увазі). А за той час, що Ви до мене "йшли в гості", я опублікувала новий, правда на схожу тему. Отак. Щиро вдячна, що Ви до мене завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 12:49:19 ]
Хочу доповнити перший коментар до вірша —
ТАК скучити можна відразу ж, як тільки твоя обраниця зникла із полю твого зору, як тільки встиг зачинити двері оселі, коли йдеш до праці, як тільки поклав слухавку телефону, хоча у вусі ще звучить "Цілую!.."